Фітонциди берези чудово стимулюють дихальну систему людини. Особливо корисне вдихання заспокійливих летких речовин берези дітям. Вдихання пахучих речовин молодих листочків берези - прекрасна профілактика перенапруження центральної нервової системи. Родова назва Betula походить від латинського слова beatus (ощасливлений, блаженний) і пов'язана, мабуть, зі станом людини, яка випила навесні цілющого березового соку. За іншими відомостями, ця назва походить від кельтського betu - береза.

Препарати з бруньок берези у вигляді водних настоїв або відварів корисно застосовувати як заспокійливий засіб у разі перенапруженої секреторної та моторної функцій шлунка. У цих препаратах завжди є обволікальні та слизові речовини, які сприяють зменшенню подразнення і ведуть до послаблення моторики та секреції шлунка. Спиртові ж настоянки березових бруньок, маючи у своєму складі жирні олії, завжди збуджують секрецію і моторику шлунка. Тому їх можна призначати за потреби збудити пригнічену функцію шлунка та кишківника, за ахілічного стану та гіпосекреції.

БЕРЕЗОВИЙ БАЛЬЗАМ. Ціле відро березового соку влити в бочонок, туди ж влити 3 пляшки сухого виноградного вина, 2 пляшки горілки, додати від 1,5 до 2,5 кг цукрового піску і 1,5 кг родзинок. Бочонок якомога ретельніше закрити і поставити на лід на 2,5 місяці. Після цього розлити вміст барильця по пляшках, закупорити, засмолити і, поклавши їх на бік, тримати в піску в прохолодному місці. Всипавши цукор у березовий сік, потрібно його ретельно розчинити.

Пилок берези - чудовий продукт харчування, здатний виліковувати важку анемію, що породжує стільки важких розладів в організмі дітей і дорослих. Швидке і значне підвищення вмісту гемоглобіну в організмі під час вживання пилку дає змогу успішно виліковувати ослаблених дітей, які страждають на недокрів'я. А отже, можна рекомендувати лікування пилком усім розумово відсталим, рахітичним дітям, які затримуються в рості.

Настій або відвар сухого березового листя дають пити жінкам під час менструацій для полегшення виходу крові, а в післяпологовому періоді, починаючи з 12-го дня після пологів, для полегшення і прискорення післяпологових очищень. З цією ж метою корисно приймати настій або відвар із березових бруньок. Ванночки або тампони з настою чи відвару листя берези застосовують у разі ерозій шийки матки та запальних процесів у матці.

Псоріаз - хронічне запальне захворювання шкіри, що характеризується мономорфними папульозними висипаннями, вражає також суглоби та нігті. Етіологія захворювання неясна. Припускають спадковий, вірусний, неврогенний, обмінний генез захворювання. Висипання на шкірі зазвичай представлені симетрично розташованими, плоскими, синюшно-рожевими, округлими папулами завбільшки з сочевицю, покритими сріблясто-білими лусочками, які, збільшуючись і зливаючись, утворюють бляшки та великі вогнища ураження. Локалізація елементів висипу повсюдна, але улюбленою є волосяна частина голови, лікті та коліна. Висип може супроводжуватися помірним свербінням.

Простий деревний оцет слугує як протигнильний і припалювальний засіб. Завдяки присутності фенолів (креозоту) і деревного спирту, він затримує розвиток гнильних мікробів, тому його вживають для дезінфекційних обкурювань, перев'язки і промивання смердючих, гниючих ран, пролежнів, відморожених членів тощо. Завдяки властивості злегка припікати слизові оболонки, його застосовують із 2-5 частинами води в разі рясних гнійних білей для промивання піхви.

Як витягти скалку? Слід змастити березовим дьогтем місце, куди впилася скалка. Іноді прикладають ганчірку, просочену дьогтем. Цей засіб виявляється вельми дієвим, навіть якщо скалка перебуває в тілі вже понад два дні. Через 15-20 хвилин після накладення ганчірки або змащування дьогтем з'явиться кінець скалки і її можна буде легко витягнути.

Для тих, хто боїться різних домішок у воді, найпростіший фільтр можна виготовити самим. Настругати березове поліно на дрібні стружки і спалити в закритому посуді на сильному вогні. Отримане березове вугілля прокладіть шарами марлі або лляного, бавовняного матеріалу - і фільтр готовий. Працювати він може протягом кількох днів.

Народна медицина застосовує проти злоякісних новоутворень такий засіб. Треба взяти 200 г сухої подрібненої сухої кори берези, очистити від деревини й кип'ятити в глиняному посуді в одному літрі води на повільному вогні доти, доки рідина не зменшиться вдвічі. Настояти в щільно закритому посуді в теплому місці 2-3 години й процідити через чисту ганчірочку. Дорослому приймати в перший і останній тиждень місяця по 1 столовій ложці 2 рази на день до їди, а в проміжку між цими тижнями давати два тижні по 2 столові ложки 3 рази на день до їди. Цей засіб народна медицина застосовує практично за всіх видів злоякісних новоутворень.

Застосування препаратів із чаги нині під час лікування раку дає змогу зробити висновок про те, що чага має стимулювальну дію на центральну нервову систему. У багатьох хворих, у яких збереглися сили і не настала кахексія, чага уповільнює подальший розвиток пухлини. Виняток становлять хворі в стані вираженої кахексії, у яких спостерігається ареактивність, що супроводжується виснаженням запасних сил організму. Для них лікування чагою неефективне.

Добре на час виведення каменів запастися вівсяною соломою або листям берези і під час ниркової кольки, пов'язаної з виходом каменю, робити гарячі компреси з їхнього міцного відвару на ділянку нирок. Під час ниркової кольки добре допомагають ванни з такого збору: гілки берези - 100 г, листя малини - 20 г, листя приворотня - 10 г, трава сухоцвіту багнового - 10 г. Заварити суміш для ванни в цій кількості в 5 л окропу, настояти в щільно закритому посуді в теплому місці, процідити, вилити у ванну, рівень води в якій має бути трохи вищим за пояс.

За раку шлунка корисно застосовувати такий препарат: 200 г чаги, подрібненої на тертці або пропущеної через м'ясорубку, 100 г соснових бруньок, 100 г плодів шипшини, 5 г полину гіркого, 20 г трави звіробою, 10 г кореня солодки. Цю суміш замочити на 2 години в 3 літрах холодної води, потім поставити на вогонь і кип'ятити на слабкому вогні в щільно закритому посуді 2 години. Знявши з вогню, добре укутати й поставити настоюватися на добу в тепле місце, після чого процідити, додати у відвар 200 г соку алое (столітника). Перед приготуванням соку алое не поливати один тиждень. Також додати 250 г коньяку, 500 г меду. Суміш ретельно розмішати й дати постояти ще 4 години, після чого ліки готові до вживання.

Вуглеводи в рослинах становлять 70-80 %. Вони об'єднують моно-оліго- та полісахариди. Наприклад, глюкоза - моносахарид. Крохмаль, целюлоза та глікоген побудовані з глюкози. У зелених частинах рослин багато фруктози, яка входить до полісахаридів. Сахароза - вже олігосахарид. Вони є в листі, насінні, фруктах, ягодах, бульбах. Клітковина (целюлоза), з якої складаються всі оболонки рослин, - теж полісахарид. Так, у деревині її до 50 %. У міжклітинних просторах рослин містяться пектини, що належать до полісахаридів. Їх багато в ягодах, плодах. Завдяки пектинам желюються мармелади, варення. Потрапляючи в організм, пектини не перетравлюються, а адсорбують отруйні та шкідливі речовини й виводять їх. До пектинів близькі слизи та камеді.

Рослина аїру як лікарська рослина відома з глибокої давнини, особливо в Китаї та Індії. Про лікувальні властивості трави лепехи знали й лікарі Стародавнього Риму: Діоскорид і Гален. А в XVI ст. німецькі аптекарі продавали вже кілька центнерів кореня рослини рослини аїру. У багатьох країнах трави лепехи включено до офіційної фармакопеї. Вважається, що гірка ефірна олія та акорин підвищують апетит; при цьому посилюється виділення шлункового соку, поліпшується травлення, зменшуються шлункові болі. Застосовують трави лепехи і за виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки; рослина лепехи ефективна за шлункових захворювань, особливо зі зниженою кислотністю шлункового соку. Є відомості, що допомагає рослина лепехи за ниркових кольок; використовується як жовчогінний і сечогінний засіб. Маючи гіркий смак, рослина лепехи рефлекторно стимулює шлункову секрецію і підвищує апетит. Кореневище рослини лепехи входить до багатьох шлункових і апетитних чаїв.

У багна болотного вічнозелені вузьколанцетні листочки, схожі на широку хвою. У сирому лісі або на узліссі болота багно болотне виростає заввишки більш ніж на 1 м, а на сфагнових пасовищах верхового болота стовбури багна болотного піднімаються над поверхнею лише на 20-30 см. Коли потрапляєш у зарості багна болотного, особливо в період цвітіння, у перші миті запах рослини багна здається приємним. Але варто побути там якийсь час - і реакція не забариться: з'являються млявість, сонливість, серцебиття.

У разі ревматизму корисна водяна мурашина ванна. Покладіть у мішок вміст однієї мурашиної купи і принесіть його додому. Висипте з мішка все, що є, у відро й долийте його доверху крутим окропом. Слід настояти вміст відра протягом кількох годин, а потім вилити в гарячу ванну з температурою від 30 до 37°С. Для збільшення цілющої сили ванни слід обов'язково додати в неї досить значну кількість свіжого березового листя.

Лікарською сировиною корисної рослини є коріння та кореневища валеріани лікарської. Збирають коріння валеріани рано навесні, коли ще не розвинулася надземна частина рослини валеріани, або восени, після обсіменіння. Викопані кореневища рослини валеріани ретельно очищають від землі, миють у холодній воді та сушать. Кореневище рослини валеріани містить до 2 % корисної ефірної олії складного складу. У кореневищі рослини валеріани знайдені алкалоїди, сапоніни, органічні кислоти (зокрема валеріанова), глікозид, цукри, дубильні та смолисті речовини. Найсприятливіший вплив на організм людини чинять не окремі компоненти трави валеріани, а її діючі речовини в цілому. Крім того, висока ефективність лікування досягається за систематичного і тривалого застосування препаратів валеріани лікарської.

Останніми роками ідея використання тисячолітнього досвіду народів різних країн і континентів у сучасній медицині дістала підтримку і схвалення Всесвітньої організації охорони здоров'я. Дійсно, тільки недалека людина може думати, що сучасній науковій медицині нема чому повчитися у народної медицини. Старовинні народні засоби мають й іншу цінність: вони потрібні не тільки хворим людям, а й здоровим. Уявіть, що ви прийшли з роботи розбитий, втомлений, або навіть із головним болем. Маючи певні знання, ви зможете позбутися цих болів і відчуття втоми, використовуючи абсолютно нешкідливі старовинні та сучасні засоби самодопомоги.

Береза пухнаста - дерево, що за сприятливих умов сягає 25 м, але на болотах береза часто утворює багатостовбурні кущі заввишки всього 3-5 м. Світлі білошкірі стовбури берези пухнастої роблять болота ніби ажурними, прозорими. Листочки берези пухнастої яйцеподібні, ромбічні й добре відрізняються від трикутного листя іншої широко поширеної берези - пониклої, яка не росте на болотах. Є й інші відмінні ознаки: у берези пухнастої гілочки стирчать догори, у берези пониклої - донизу; у першої вони пухнасті, у другої - з бородавочками.