Розділ 3

Парило звичайне - багаторічна рослина з родини розоцвітих. Стебло пряме, міцне, 30-100 см і вище. Рослина вкрита волосками. Нижнє листя в прикореневій розетці переривчасто-перисте, знизу сірувате. Квітки жовті, дрібні, в довгих колосовидних суцвіттях. Парило звичайне цвіте з червня по серпень. Плоди щетинисті чіпкі сім'янки. Парило звичайне росте повсюдно серед чагарників, на узліссях лісів, схилах, сухих луках, на пагорбах, галявинах та інших місцях.

За останні роки було встановлено, що солодка має більш багатосторонню біологічну активність. антибіотичною, протипухлинною, біостимулювальною, протистоцидною, антидотною, ранозагоювальною, а також регулюючою водно-сольовий обмін, такою, що знижує кислотність шлункового соку і стимулює синтез ендогенних гормонів надниркових залоз.

З лікувальною метою використовують бруньки та однорічну хвою сосни, у побуті - живицю (смола) і продукти її переробки (скипидар, каніфоль, дьоготь) та молоді шишки. У бруньках містяться ефірна олія, смоли, вітаміни С, К, дубильні та гіркі речовини, мінеральні солі. Зимова хвоя сосни багата на вітаміни С, К, Е, каротин, а також містить терпени, алкалоїди, фітонциди; у живиці до 35 % ефірної олії та смоляні кислоти.

Стальник пашенний застосовують у медицині за геморою, тріщин прямої кишки та хронічних закрепів, маткових кровотеч, особливо за клімаксу. У народній медицині використовують також у разі запалення й каменів нирок і сечового міхура, простатитів, подагри, артрозів, ревматизму, різних набряків, водянки, головного болю, епілепсії, білявок, безпліддя та інших захворювань, зовнішні ванни - за хронічних дерматозів: екземи, вугрів, висипів, золотухи, фурункульозу (додатково до внутрішнього застосування).

У народній медицині сухоцвіт застосовують також у разі різних внутрішніх і зовнішніх кровотеч, гастритів, колітів, неврозів, серцебиття, головних болів, проносів, туберкульозу й абсцесу легень, цинги, цукрового діабету та інших захворювань. Широко застосовують її зовнішньо у вигляді компресів, примочок, тампонів, спринцювань із настою трави сухоцвіту, а також мазі під час лікування ран, виразок, опіків, свищів, ерозій шийки матки тощо. Порошком трави сухоцвіту присипають шкіру за мокнучої екземи, лишаю і випадання гемороїдальних вузлів, що кровоточать, як кровоспинний засіб (А. П. Левчук).

У народній медицині застосовують у разі тривалого кашлю, бронхіальної астми, проносів, скрофульозу, захворювань серця, нирок, сечового міхура, суглобів, ревматизму, подагри, серцебиття, судом, у разі запалення верхніх дихальних шляхів, застуди, набряків, пригніченого настрою, раку матки та інших органів, раку шкіри, а також для профілактики метастазів пухлини після операції. Зовнішньо - у вигляді свіжого соку, примочок, промивань, компресів; ванни з настою (відвару) - у разі гнійних ран, виразок, золотухи, фурункулів, наривів, корости, шкірного червоного вовчака, головної парші, лишаїв, геморою та алергійних захворювань шкіри. Із настою квіток татарника кладуть примочки в разі захворювань очей. У відварі кореня татарника роблять ванни за екземи. З молодих проростків пагонів, коріння і листя татарника можна готувати супи, борщі, супові пюре, приправи.

У Донбасі росте 9 видів деревію, зокрема: паннонський (А. pannonica Schule) і дрібноквітковий (А. micrantha Willd). Деревій паннонський росте повсюдно в багатьох районах, а другий - у долині Сіверського Дінця. У деревію паннонського листя темно-зелене і дрібніше, ніж у деревію звичайного. Н. А. Калошина встановила, що ці два види є перспективними за біологічно активними флавоноїдами і підлягають заготівлі.

Фіалка польова має відхаркувальну, протизапальну, протиревматичну, протизолотушну, тонізувальну, сечогінну, пом'якшувальну, потогінну, кровоочисну, дезінфікуючу дію, а також сприяє скороченню матки в післяпологовий період і нормалізує обмін речовин.

Застосовують у народній медицині в разі запалення дихальних шляхів (кашлю) і шлунково-кишкового тракту (пронос), а також у разі застуди, ломоти, головного болю, виразкової хвороби шлунка та жіночих захворювань; зовнішньо листя прикладають у разі лишаю, роблять припарки в разі наривів, болю в суглобах та інших захворюваннях; дехто з порошку листя робить мазь, у співвідношенні 1 частини сировини до 1 частини жиру, якою натираються від застуди.

Хміль звичайний застосовується в народній медицині, крім того, в разі безсоння, нервової перевтоми і виснаження, істерії, серцебиття, водянки, жовтяниці, глистів, дитячої анемії, захворювань нирок, печінки і жовчного міхура, жовчно-кам'яної хвороби, цисталгії, простатиту, хронічних шлунково-кишкових захворюваннях, болісних менструаціях, нічних полюціях і надмірній статевій збудливості, головному болю, закрепах, серцевій слабкості, невралгії, радикуліті, фурункульозі, порушеннях загального обміну речовин, загальній слабкості, коріння хмелю - у разі жовтяниці та мігрені.