Фіалка сумнівна (Viola ambigua W. et К.)
Фіалка мінлива, укр.: підлісок, кінські копитці. Рослина отруйна.
Фіалка сумнівна - багаторічна загальновідома дрібна рослина з родини фіалкових - без надземного стебла. Квітки запашні, фіолетові. Цвіте у квітні - травні. Культивується квітникарями. Фіалка сумнівна росте повсюдно в степу, рідкісних лісах, гаях, на пагорбах, на кам'янистих відслоненнях, полях і між чагарниками. У Донбасі росте 18 видів фіалок, зокрема й фіалка запашна (V. odorata L.).
Фіалка сумнівна
Використовується трава, іноді коріння фіалки. Фіалка сумнівна містить ефірну олію, вітамін С, каротин, глікозиди. Має відхаркувальну, сечогінну, антисептичну, заспокійливу, жарознижувальну, послаблювальну (корінь - блювотну дію), а також дещо знижує артеріальний тиск.
Фіалка сумнівна популярна в народній медицині при захворюваннях органів дихання, емфіземі легень, ниркових мисок і сечового міхура, сечокислому діатезі, алергії, енурезі, туберкульозі легень, кашлюку, бронхіальній астмі, жовтяниці, золотусі, грипі, неврозах, істерії, епілепсії, серцебитті, безсонні, судомах, головному болю, подагрі, захворюваннях суглобів, горла і слизової оболонки порожнини рота, а корінь - за іноперабельного раку.
Зовнішньо роблять примочки, компреси, ванни з відвару трави фіалки, припарки з трави (свіжої або сухої), зварене листя накладають на гнійні рани, фурункули, набряки, запалені ділянки шкіри, а відваром полощуть рот у разі стоматиту, ангіни, грипу.
Д. Йорданов рекомендує сироп: 50 г подрібненої трави фіалки з квітками настояти в 150 мл окропу 24 години, процідити, додати 200 г цукру, нагріти, щоб він розчинився, вживати по 5 мл 4-5 разів на день у разі ядухи та як відхаркувальний засіб. Вищі дози фіалки викликають блювоту.
Способи застосування:
1. 2 ст. ложки сировини настояти 2 год у 400 мл окропу - по 100 мл 4 рази на день у разі бронхіту, пієліту, сечокислого діатезу.
2. 2 ч. ложки трави фіалки з корінням настояти в 250 мл води в холодному місці 8 год, випити протягом дня (Д. Йорданов).
3. 10-20 г подрібненого коріння фіалки настояти в 250 мл окропу 1 год - по 15 мл 5-6 разів на день після їди як відхаркувальний засіб.
4. Відвар 15 г свіжого або сухого листя чи кореня фіалки в 250 мл води - по 5-15 мл кожні 2 год у разі кашлюку, дорослим - по 150 мл 3 рази на день.
5. Настоянка 25 % на 40 % спирті - по 25 крапель 3 рази на день як відхаркувальний засіб.
6. Трава фіалки запашної, листя суниці, коріння оману і лопуха - по 50 г, кора верби і листя берези - по 100 г; 3-4 ст. ст. ложки суміші відварити 5 хв у 750 мл води, настояти, вживати по 100 мл через 2 год у разі артрозоартритів (Д. Памуков).
У зв'язку зі зменшенням запасів сировини, доцільніше використовувати тільки траву, без кореня.
Фіалка польова (Viola arvensis Murr.)
Укр.: фіалка польова.
Фіалка польова - однорічна рослина родини фіалкових із прямим, іноді гіллястим облиственим стеблом заввишки 15-30 см. Квітки до 1,5 см у діаметрі, на відміну від триколірної фіалки віночок двоколірний - біло-жовтий. Цвіте з травня до осені.
Фіалка польова зустрічається повсюдно як бур'ян на парових полях, перелогах, лісових узліссях, заливних луках, серед чагарників.
Використовується в медицині і трава фіалки триколірної (іван-да-мар'я, братки, братки), яка на Донбасі не зустрічається. У ній міститься багато сапонінів, флавоноїдів, глікозидів, ефірна олія, слиз, каротин, саліцилати, алкалоїд, каротиноїди, вітаміни С, Е, Р та інші речовини. Дозволено використовувати фіалку польову поряд із триколірною.
Фіалка триколірна
За хімічним складом і дією фіалка польова близька до фіалки триколірної, але містить більше алкалоїду віоліну і менше сапонінів (В. И. Чопик). В аптечному фасуванні використовують суміш цих двох видів.
Фіалка польова має відхаркувальну, протизапальну, протиревматичну, протизолотушну, тонізувальну, сечогінну, пом'якшувальну, потогінну, кровоочисну, дезінфікуючу дію, а також сприяє скороченню матки в післяпологовий період і нормалізує обмін речовин.
Застосовуються в медицині за катарів дихальних шляхів і дитячих діатезів. Входить до складу відхаркувальних і сечогінних засобів. Раніше випускали препарати тривіолін і примулін, трава входила до протиалергічного збору "Аверін чай".
Проф. С. А. Томілін спостерігав ефективність настою фіалки за хронічних захворювань шкіри (екземи, псоріазу і дерматитів) і за почесухи без паралельного застосування зовнішніх мазей.
А. П. Левчук рекомендує як сечогінний настій із 30 г трави фіалки в 300-400 мл води; або відвар із 10 г кореня в 300 мл води (уварюють на 1/3) - по 15 мл 5-6 разів на день, як проносне - по 45 мл, а ще в більшій дозі - як блювотне.
У народній медицині застосовують також у разі кашлюку, застуди, бронхіальної астми, захворювань і каменів нирок, гастриту, ревматизму, подагри, артрозів, підвищеного статевого збудження, різноманітних кровотеч, туберкульозу легень та лімфатичних вузлів, захворювань серця, серцебиття, атеросклерозу, циститу, рахіту, жіночих захворювань і різноманітних уражень шкіри.
В Азербайджані настій трави і сік фіалки дають дітям пити в разі золотухи й одночасно втирають у шкіру настій трави фіалки або роблять примочки. Розтерту траву прикладають до лишаїв. Настій використовують для полоскань у разі захворювань глотки, збільшення мигдалин, зубного болю. У разі захворювання шкіри (фурункульозу, трофічної виразки, висипів, вугрів) із настою роблять примочки, компреси, обмивання. У відварі трави фіалки купають дітей у разі діатезів, екземи, скрофульозу і дають пити його. Ванни також застосовують у разі захворювань шкіри та суглобів.
М. А. Носаль за золотухи рекомендує мазь: 10 г квіток фіалки і по 5 г трави розхідника та вербени відварити 5-10 хвилин у 100 мл олії олійної або мигдалевої, настояти, відтиснути, процідити, прикладати на марлі. На голові попередньо видаляють волосся.
Способи застосування:
1. 2,5-5-10 % настій - по 15-100 мл 3-5 разів на день як відхаркувальний, сечогінний.
2. Настоянка 20-30 % на 40 % спирті - по 20-30 крапель 3 рази на день як відхаркувальний, протиалергійний засіб.
3. Порошок трави фіалки (іноді з цукром) - по 0,2-0,5 г 2-4 рази на день (дітям) як відхаркувальний.
4. Трава фіалки та череди - по 20 г кожного; 1 ст. л. ложку суміші настояти в 250 мл окропу - по 15 мл 3-4 рази на день у разі золотухи.
5. Трава фіалки - 5 частин, квітки нагідок - 3 частини та корінь лопуха - 2 частини; 1 ст. ложку суміші настояти 3-4 год у 250 мл холодної води, відварити 1 хвилину - по 1/2 склянки 2-3 рази на день у разі фурункульозу (В. В. Кархут).
6. Листя берези, смородини чорної - по 5 частин, трава материнки - 3 частини, фіалки - 2 частини, чебрецю - 4 частини, листя евкаліпта - 1 частина; 3 ст. ст. ложки збору довести до кипіння в 1 л води, настояти - для сидячих ванн у разі циститу.
Фіалка протипоказана в разі гломерулонефриту та гепатиту..
