Розділ 7

Журавлина - вічнозелений сланкий чагарник з тонкими пагонами-гілочками. Листя шкірясте, дрібне, довгастої або яйцеподібної форми, загострене до кінця, зверху забарвлене в темнозелений колір, знизу - в блідо-зелений, білуватий. Квітки розташовані на кінцях пагонів на довгих квітконіжках. Ягоди яскраво-червоні, грушоподібні або кулясті, від 8 до 12 мм у діаметрі. Рослина цвіте в червні, до вересня дозрівають ягоди журавлини. Якщо ягоди залишаються на кущі, то вони добре зберігаються під снігом до самої весни.Журавлина була відома ще в Стародавньому світі, зокрема в Римі, як "ягода, заряджена життєвою енергією". На Русі про користь журавлини теж знали давно. Про цю ягоду та її властивості згадується ще в Домострої, датованому XVI століттям. Соком журавлини користувалися як "особливими ліками" від кашлю і як першим засобом від цинги. Лікували соком журавлини мокнучі рани та виразки, що довго не гояться. Рослину журавлину цінували за тонізуючу, жарознижувальну та спрагдовтамовувальну дії. Морсом із журавлини відпоювали в разі лихоманки, його ж давали в разі одужання після застуди та інфекційних захворювань.

Через унікальний вміст мінеральних солей та інших біологічно активних речовин журавлина вважається однією з найкорисніших ягід, що зустрічаються в природі. До складу плодів входять кальцій, калій, йод, залізо, магній, срібло, мідь, свинець, барій, марганець, а також вітаміни Bl, В2, К, С, PP. Крім того, ягоди журавлини містять офлавоноїди, глікозид вакцин, тритерпенові кислоти - олеанолову та урсолову, а також органічні кислоти - бензойну, лимонну, хінну та оксаглутарову. Крім цього, в плодах журавлини містяться глюкоза, фруктоза, пектинові, дубильні, азотисті та фарбувальні речовини і фітонциди. Зокрема, велика кількість бензойної кислоти дає змогу зберігати журавлину впродовж усієї зими без термічної обробки та додавання консервантів.

Журавлину можна збирати 2 рази на рік - восени та навесні. Найбагатші біологічно активними речовинами весняні ягоди. Однак у них менший відсоток вітаміну С. У разі надто ранньої заготівлі, наприклад на початку осені, плоди виявляться бідними на цукри та інші корисні речовини. Крім того, такі ягоди журавлини нерідко псуються під час зберігання, а в офіційній і народній французькій медицині чорниці застосовують для лікування та профілактики новоутворень на різних внутрішніх органах. Крім того, чорниці славляться і як протимікробний засіб, оскільки вони здатні зупинити розмноження дизентерійної палички і навіть збудника черевного тифу.

Серед інших ягідних і плодових рослин чорниці виділяються високим вмістом нікотинової кислоти (2,1 мг на 100 г). Ягоди чорниці також багаті на флавоноїди, зокрема на рутин, кверцетин, гіперин, ізокверцетин та астралгін. З фенолокислот у чорниці знайдено хінну, кавову та хлорогенову кислоти. Ягоди чорниці знаходять застосування як лікарський засіб ще з Середніх віків. Так, у довіднику, датованому 1098-1179 роками, чорниця описується як зілля для врегулювання менструального циклу. А в XVI столітті її вже рекомендували і як ліки, що допомагають позбутися каменів у нирках і нормалізують роботу печінки. Крім того, сироп чорниці використовували за різних легеневих захворювань і кашлю.

Північні ягоди, зокрема журавлина і чорниця, є не тільки цінними харчовими продуктами, а й ефективними лікарськими засобами. Багатий запас органічних кислот, вітамінів та інших біологічно активних речовин робить ці ягоди незамінними в раціональному харчуванні людини. Вони покращують процеси травлення і кровотворення, беруть участь у багатьох життєво важливих процесах, що відбуваються в організмі. Крім того, журавлина і чорниці мають унікальну бактерицидну дію.

Стрептококами називають бактерії овальної або кулястої форми, які живуть на поверхні ґрунту, рослин, а також на шкірі людини та тварин. Не всі стрептококи і не завжди можуть спричинити захворювання. Однак їхні патогенні форми сприяють виникненню так званої стрептококової інфекції, прояви якої бувають найрізноманітнішими. Зустрічаються і так звані стрептококові носії - люди, які самі не хворіють, проте здатні заразити ослаблену або сприйнятливу до інфекції людину. Причому мікроби паразитують не тільки на людині, а й на інших ссавцях.

Стафілококи - це мікроорганізми, що розмножуються на слизових оболонках і шкірі людини. Бактерія стафілокока має таку будову, що її стінка спричиняє алергічні та запальні реакції, має здатність знерухомлювати фагоцити та нейтралізувати імуноглобуліни. Ферменти, які виділяє мікроб, руйнують клітинні структури і знешкоджують багато антибіотиків. Крім усього іншого, стафілококи виробляють так звані гемолізини - речовини, здатні завдати серйозної шкоди червоним кров'яним клітинам, еритроцитам. Гемолізини негативно впливають і на стан лейкоцитів, а також багатьох інших клітин людського організму. Продуктом життєдіяльності стафілококів є найсильніші токсини, які згубно впливають на імунну систему людини.

Протей, або Proteus spp, найчастіше спричиняє у людини інфекційні захворювання сечовивідної системи. Це більшою мірою стосується Enterobacteriaceae, бактерії протеїв. Proteus Enterobacteriaceae - дуже рухливі грамнегативні аеробні палички, які на хорошому поживному середовищі мають властивість розщеплювати сечовину до аміаку, але дуже погано ростуть у кислому середовищі. Кишкова паличка належить до так званих факультативних анаеробів. Це грамнегативна бактерія роду Escherichia, сімейства Enterobacteriaceae, і основне місце її проживання - кишечник людини і тварин. Кишкова паличка дуже рухлива, вона не утворює спор. Уперше цю бактерію виділив і описав Т. Ешеріх 1885 року. Одні зі штамів кишкової палички допомагають нам переробляти їжу, інші ж відносяться до паразитарних, що спричиняють захворювання не тільки в людей, а й у тварин.

Чорниці та журавлина замість антибіотиків. Абсцес: Листя чорниць залити крутим окропом і настоювати, укутавши, протягом півгодини. Готовий настій процідити, змочити в ньому марлеву серветку і прикласти до хворого місця.

Сік журавлини змішати з медом і використовувати для полоскання горла. Процедури проводити так: відпити трохи соку і прополоскати горло, потім зробити ще ковток, потримати сік у роті та повільно проковтнути. Ягоди журавлини пересипати, ретельно розтерти з цукром, залити окропом, добре перемішати та настоювати протягом 30 хв. Готовий настій пити протягом дня, щоразу вживаючи ліки через 1 годину після їди. Курс лікування - від 7 днів. Цей засіб знімає біль не тільки за артриту, а й за ревматизму.