Хімічний склад
Ягоди чорниці містять дубильні речовини, пектини, цукри, глікозиди міртиллін і неоміртиллін, яблучну, лимонну, щавлеву й аскорбінову кислоти, а також вітаміни: тіамін, рибофлавін, каротин і речовини Р-вітамінної групи.
З мікроелементів чорниця особливо багата на цинк, залізо і марганець.
Але найчудовіше те, що чорниця, так само як і журавлина, є джерелом антоціанінів - найсильніших з усіх натуральних антиоксидантів.
Серед інших ягідних і плодових рослин чорниці виділяються високим вмістом нікотинової кислоти (2,1 мг на 100 г).
Ягоди чорниці також багаті на флавоноїди, зокрема на рутин, кверцетин, гіперин, ізокверцитин та астралгін.
З фенолокислот у чорниці знайдено хінну, кавову і хлорогенову кислоти.
Листя чорниці містить глікозиди, дубильні речовини, вітамін С, арбутин, кверцетин, ефірну олію, цериловий спирт, фітонциди, багато флавоноїдів, тритерпенових кислот, фенолокислот і сапонінів.
У насінні чорниці є жирні олії та білкові речовини.
Застосування в народній медицині
Ягоди чорниці знаходять застосування як лікарський засіб ще з Середніх віків.
Так, у довіднику, датованому 1098-1179 роками, чорницю описують як зілля для врегулювання менструального циклу.
А в XVI столітті її вже рекомендували і як ліки, що допомагають позбутися каменів у нирках і нормалізують роботу печінки.
Крім того, сироп чорниці використовували за різних легеневих захворювань і кашлю.
До XVIII століття сфера застосування чорниці значно розширилася і ягода стала користуватися широкою популярністю серед лікарів і травників Західної Європи.
Препарати чорниці призначали в разі захворювань кишківника і стоматитів, хвороб сечостатевої сфери, ревматизму і подагри.
До початку XIX століття чай із сушеної чорниці застосовували в разі дизентерії та наполегливих проносів, а також як сечогінний, тонізувальний та освіжаючий напій.
Настій чорниці використовували в разі цинги і для зупинки кровотечі.
Нині народна медицина рекомендує чорниці як в'яжучий, антисептичний і протизапальний засіб у разі неінфекційних проносів, ентеритів і колітів.
Зовнішньо відвар чорниці застосовують для полоскань, компресів і примочок у разі гінгівітів, ангіни, опіків і стоматитів.
У минулому столітті було відкрито здатність ягід чорниці благотворно впливати на гостроту зору.
Так, під час Другої світової англійським льотчикам давали чорниці для того, щоб поліпшити їхній зір у сутінках.
У наші дні вона входить і в меню космонавтів.
Крім усього, антоціаніни, що містяться в ягодах чорниці і надають їм фіолетового кольору, мають властивість перешкоджати утворенню холестеринових бляшок на стінках кровоносних судин.
Вони ж сприяють омолодженню організму.
Листя чорниці з давніх часів використовували як замінник чаю.
З лікувальних властивостей листя рослини відзначимотонізуючу, в'яжучу, антисептичну та протизапальну.
Дослідження в цій царині засвідчили, що листя чорниці має легку цукрознижувальну дію і в складі трав'яних зборів може входити в комплексну терапію в разі цукрового діабету II типу.
Цією властивістю листя чорниці зобов'язане речовині глюкоквініну, що сприяє нормалізації рівня цукру у хворих на діабет.
Крім того, останні дані, отримані вченими Німеччини, засвідчили, що листя чорниці є перспективними ліками, які можна буде застосовувати під час лікування подагри та ревматизму.
