Рута запашна (рута пахуча) - багаторічна трав'яниста рослина, інколи сірувато-зелений напівчагарник із родини рутових. Використовується трава рути, зібрана в період цвітіння. Уся рослина має сильний, своєрідний запах, що має неприємний характер, але під час висушування переходить в аромат, що нагадує аромат троянди. Смак гострий, гіркий, свіжа трава рути, якщо її докласти до шкіри, спричиняє почервоніння і запалення. При отруєнні великими дозами рослини спостерігається слинотеча, набрякання язика, гострий шлунково-кишковий розлад, утруднене дихання, брадикардія. Зовнішнє застосування рути (всієї рослини) може спричинити опіки шкіри.

Горобина звичайна - загальновідоме дерево до 10 м заввишки, рідше чагарник із сімейства розоцвітих. Використовують зрілі плоди горобини, які збирають із вересня. Запах їх слабкий, смак гіркувато-кислий. Плоди горобини застосовують у медицині як полівітамінний засіб, для профілактики і лікування авітамінозу. Входять до складу вітамінних зборів.Горобина чорноплідна - невисокий густий чагарник із сімейства розоцвітих, висотою 1,5-2 м. У плодах знайдено багато вітаміну Р, аскорбінової кислоти, цукру (до 9,5%), а також органічні кислоти, каротин. Останніми роками плоди чорноплідної горобини почали використовувати для лікування (у вигляді екстракту і настою), призначають за гіпертонічної хвороби і тиреотоксикозів.

Синьоголовник плосколистий із сімейства зонтичних - багаторічна рослина з гіллястим, синювато-фіолетовим стеблом, висотою до 100 см. Бузок звичайний - загальновідомий чагарник або деревце з родини олійних. Квітки лілово-фіолетові, різних відтінків, іноді білі, з сильним ароматом. Смородина чорна - загальновідомий гіллястий чагарник із родини аґрусових. Цвіте в травні - червні. Плоди дозрівають у липні - серпні. Хороший нектаронос. Плоди смородини містять аскорбінову кислоту, вітаміни Р, B1, В2, каротин, цукри, пектинові речовини, ефірну олію, органічні кислоти.

Солодка гола (солодка гладка, лакриця) - багаторічна трав'яниста рослина із сімейства бобових із товстим багатоголовим, дерев'янистим кореневищем, від якого в бік відходять підземні пагони та один прямовисний, глибоко заглиблений, у зламі світло-жовтий корінь. Використовують коріння і підземні пагони, які викопують ранньою весною, у березні-квітні (або восени з початком в'янення надземних частин рослини), до розвитку нових стебел, завдовжки 25-40 см, завтовшки 8-12 мм, очищені від зовнішньої кори. Корінь солодки входить до складу складного лакричного порошку, до складу зборів: грудного, шлункового, проносного, протигеморойного, сечогінного тощо.

Сосна звичайна - загальновідоме вічнозелене хвойне дерево з родини соснових, заввишки до 40 м. Цвіте в травні-червні у віці 15 років і більше. Насіння дозріває на 2-3-й рік. У вітчизняній народній медицині, окрім зазначеного, застосовують відвар із шишок як поліпшувальний для крові засіб, у разі хронічних захворювань шкіри, хронічних бронхітів, водянки та ревматизму. Відвар шишок також використовують і для інгаляцій. Настоянку на спирту рекомендують застосовувати за туберкульозу легень, а відвар із бруньок - за хронічних бронхітів і ревматизму. Спаржа лікарська - багаторічна трав'яниста рослина з родини лілійних, відома в усьому світі. Основна дія препаратів спаржі - сечогінна. Експериментально встановлено, що аспарагін та екстракт спаржі за внутрішньовенного введення спричиняють зниження артеріального тиску, посилюють скорочення та сповільнюють ритм серця, розширюють периферичні судини, посилюють діурез і поліпшують функцію печінки.

Сухоцвіт багновий - однорічна трав'яниста рослина із родини складноцвітих, стебло від основи розпростертовітневе, густо вкрите білою повстю, особливо під квітковими кошиками, заввишки 5-20 см. Використовується надземна частина рослини, зібрана в період цвітіння. Препарати сухоцвіту володіють судинорозширювальними та гіпотензивними властивостями, послаблюючи тонус гладкої мускулатури, мають антибактеріальну активність, сприяють загоєнню ран, виразок, опіків, ерозій, стимулюють грануляцію та епітелізацію ушкоджених тканин, а також антибактеріальну активність, сприяють загоєнню ран, виразок, опіків, ерозій, стимулюють грануляцію та епітелізацію ушкоджених тканин. Сушениця лісова - багаторічна трав'яниста рослина із родини складноцвітих, заввишки 20-50 см. Стебло прямостояче, просте, вкрите сірою або білою повстю. Ми використовуємо надземну частину сухоцвіту лісового в разі анемій, захворювань печінки та неврозів.

Татарник колючий - дворічна колюча трав'яниста рослина з родини складноцвітих. Стебло прямостояче, у верхній частині гіллясте, висотою до 200 см. Експериментальними дослідженнями встановлено, що препарати татарника малотоксичні та за тривалого застосування не спричиняють побічних явищ. У малих дозах вони збуджують, а у великих - пригнічують центральну нервову систему. Татарник колючий (надземна частина в період цвітіння) використовується нами як бактерицидний, кровоспинний, кардіотонічний засіб. Кмин звичайний - дворічна трав'яниста рослина, із сімейства зонтичних, висотою до 100 см. Плоди кмину діють подразливо на смакові рецептори, рефлекторно підвищують функцію травного апарату, посилюють його тонус і перистальтику, знижують процеси гниття і бродіння в кишківнику. Плоди кмину є антибактеріальним засобом, який тонізує шлунково-кишковий тракт, є тонізуючим засобом. Ми використовуємо їх у разі захворювань шлунково-кишкового тракту.

Мучниця звичайна (ведмеже вушко) - багаторічний вічнозелений низький низький напівчагарник із сімейства вересових. Використовують листя мучниці, що збирають у період цвітіння рослини. Смак висушеного листя гіркуватий, сильно терпкий, без запаху. Листя мучниці має антисептичні, сечогінні та в'яжучі властивості. З нього готують цілющий відвар. Чинним початком мучниці є глікозид арбутин, який, розпадаючись в організмі на глюкозу і гідрохінон, має подразнювальну і дезінфікуючу дію. Виділяючись через нирки, гідрохінон посилює діурез і водночас чинить дезінфікуючу дію. Гарбуз звичайний - загальновідома трав'яниста рослина з родини гарбузових, родом із Мексики та південних штатів США. У дикому стані невідомий. Насіння гарбуза має протиглистові властивості; м'якоть є хорошим сечогінним засобом. Насіння застосовують проти стрічкових глистів, а в деяких випадках проти круглих. Дія його аналогічна дії чоловічої папороті, але менш токсична і дещо поступається в активності.

Деревій звичайний - багаторічна трав'яниста рослина із сімейства складноцвітих. Використовують верхівки облиственої частини квітучої рослини із залишками стебла не довше 15 см. Деревій звичайний збирають у період цвітіння. Запах своєрідний ароматний, смак гіркий, терпкий. Надземну частину деревію, зібрану в період цвітіння, ми вживаємо як протизапальний, кровоспинний і ранозагоювальний засіб за гастритів, виразки шлунка, збудливий для центрів секреторних нервів шлунка, а також у разі атеросклерозу, за грипу та катару верхніх дихальних шляхів.

Кріп городній (кріп пахучий) - загальновідома однорічна трав'яниста рослина із сімейства зонтичних. Використовують зрілі плоди кропу, які збирають у міру дозрівання. Запах ароматний, своєрідний, смак солодкувато-пряний. Плоди кропу городнього ми вживаємо як гіпотензивний, седативний, протизапальний, такий, що посилює жовчовиділення, послаблює, а також як засіб, який зменшує метеоризм, у разі гіпертонічної хвороби та атеросклерозу (особливо в разі головних болів), у разі захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту.

Хвощ польовий - багаторічна спорова трав'яниста рослина із родини хвощових (від лат. equus - кінь; seta - хвіст, arvense - зростаюча на ріллі). Використовують літні вегетативні зелені пагони, які збирають протягом червня, липня, серпня. Запах у висушеної рослини відсутній, смак злегка кислуватий, траву польового хвоща ми використовуємо як кровоспинний, діуретичний, протизапальний, протигнильний та тонізуючий кровоносні судини засіб, при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, захворюваннях нирок (у малих дозах), печінки та шлунково-кишкового тракту.

Хміль звичайний - багаторічна дводомна, повзуча рослина із сімейства коноплевих. Використовують шишки хмелю, зібрані за кілька днів до їхнього повного дозрівання, коли приквітки ще щільно закривають шишку і лупулін. Запах висушеної сировини приємний, смак гіркуватий зі смолянистим присмаком, за тривалого зберігання набуває неприємного запаху і до застосування не придатний. Шишки хмелю використовують для приготування настою, що чинить седативну, протизапальну, сечогінну, тонізуючу на шлунково-кишковий тракт та поліпшувальну на апетит дію. Призначається у вигляді настою або в складі зборів у разі неврозів (особливо в клімактеричний період), безсоння, гастритів і як засіб, що зменшує хворобливе подразнення сечового міхура в разі циститів.

Хрін звичайний - широко відома багаторічна трав'яниста рослина з родини хрестоцвітих, заввишки до 90 см, з довгими м'ясистим корінням, тонкими бічними корінцями і великим прикореневим листям. Аллілово-гірчична олія має різко виражену місцеву дію, спричиняє гіперемію шкіри та пекучий біль, за тривалої дії може спричинити опіки та гангрену. Пари її викликають сильний кашель і сльозотечу. Прийнята всередину в малих дозах вона посилює секрецію шлунково-кишкового тракту і збуджує апетит. У великих дозах хрін звичайний може спричинити явища важкого гастроентериту. Цикорій звичайний - багаторічна трав'яниста рослина із сімейства складноцвітих, з м'ясистим коренем і прямостоячим стеблом, висотою 30-120 см. Відвар дикорослого цикорію має протимікробні та в'яжучі властивості. Згідно з експериментами на тваринах, настій і суцвіття дикорослого кореня під час парентерального введення чинять заспокійливу дію на центральну нервову систему та посилюють діяльність серця, збільшуючи амплітуду й уповільнюючи ритм серцевих скорочень.

Чебрець (богородська трава) (від грец. слова thymus - сила) - дуже низький повзучий напівчагарник із сімейства губоцвітих, заввишки 15-20 см, з пагонами, що лежать, і прямостоячими квітконосними гілочками. Трава чебрецю має дезінфікуючу і заспокійливу властивість. Застосовують у вигляді відвару і рідкого екстракту як відхаркувальний засіб у разі катару верхніх дихальних шляхів, бронхітів, пневмонії, особливо в період затишшя процесу, у разі бронхоектатичної хвороби, як болезаспокійливий засіб у разі радикулітів і невритів. Зовнішньо - для ароматичних ванн, компресів, примочок; як подразнювальний і аналгезувальний засіб при захворюваннях суглобів, м'язів і периферичних нервових стовбурів.

Череда трироздільна (від лат. bis - двічі, dens-зуб - двозубчаста, tripartita - трироздільні листки) - однорічна трав'яниста рослина із сімейства складноцвітих, з прямим циліндричним, гіллястим, темно-зеленим стеблом, заввишки 30-100 см. Трава череди має сечогінну і потогінну дію, покращує травлення і, мабуть, нормалізує порушений обмін речовин в організмі. Експериментальними дослідженнями встановлено, що при парентеральному введенні настоянка череди чинить седативну дію, знижує артеріальний тиск і дещо збільшує амплітуду серцевих скорочень.

Черемха звичайна - загальновідомий високий чагарник або дерево з родини розоцвітих, з білими пухнастими ароматними квітками, які розквітають на початку травня, в китицях, що никнуть. У всіх частинах рослини знайдений глікозид амигдалін, що відщеплює синильну кислоту; найвищий вміст амигдаліну відмічено в корі (до 2%) і в насінні (1,5%). Плоди черемхи мають виражену в'яжучу властивість. У медицині застосовують відвар із плодів або настій всередину як в'яжучий, протипоносний засіб. Останнім часом звернуто увагу на використання черемхи як фітонцидної рослини під час лікування трихомонадного кольпіту.

Чорниця звичайна - чагарничок, сильно гіллястий, із сімейства брусничних, заввишки 15-40 см. Використовують зрілі плоди без плодоніжок і листя чорниці, зібрані в період цвітіння. Запах висушених плодів слабкий, смак кислувато-солодкий, злегка терпкий. Плоди черемхи мають терпку властивість завдяки наявності дубильних речовин. Міртиллін має здатність знижувати вміст цукру в крові. Глікозид неоміртіллін, що міститься в листі, значно знижує вміст цукру в крові за експериментального алоксанового діабету у тварин. Плоди застосовують у вигляді настою, екстракту, сиропу в разі гострих і хронічних ентероколітів, за гнильного бродіння в кишківнику, особливо в дітей, за проносу, за легких форм діабету. Зовнішньо - у вигляді компресів у разі геморою. Є вказівки про лікування відваром плодів чорниці катаральної та фолікулярної ангін, опіків, афтозного стоматиту тощо.

Чистотіл великий - багаторічна трав'яниста рослина з родини макових. Грецька назва трави походить від слова "ластівка", бо ще стародавні греки помітили, що чистотіл великий розквітає з прильотом ластівок і в'яне з їхнім відльотом. Використовується надземна частина рослини, зібрана на початку цвітіння, зрізають її на 5-10 см від землі. Запах гострий, неприємний, смак гіркий, пекучий, надземна частина чистотілу великого, за нашими спостереженнями, має знеболювальну, сприятливу для жовчовиділення, гіпотензивну і протиспазматичну властивість і використовується нами за захворювань печінки, жовчного міхура і жовчних проток у малих дозах.

Шавлія лікарська (salvia від лат. salvere - лікувати) - багаторічний напівчагарник із сімейства губоцвітих, заввишки 30-70 см. Використовують листя шавлії, зібране в період цвітіння. Запах висушеної рослини ароматний, особливо під час розтирання, смак гіркувато-пряний, злегка терпкий, трава шавлії лікарської, зібрана в період цвітіння, за нашими спостереженнями, має заспокійливі, протизапальні, дезінфекційні, кровоспинні, кровоспинні, пом'якшувальні, такі, що обмежують потовиділення, і такі, що зменшують лактацію, властивості. Застосовується нами за гіпертонічної хвороби, атеросклерозу (особливо в клімактеричний період у жінок), за тремтливого паралічу, а також для лікувальних ванн, полоскань і спринцювань.

Шипшина корична (дика троянда) - чагарник, сильно розгалужений, із сімейства розоцвітих, висотою до 2 м. Шипшини, що належать до групи коричних Cinnamomea, найбільш багаті вітаміном С. Для них характерна чашечка, що складається з суцільнокрайніх і догори спрямованих листочків, яка залишається майже у всіх видів, при плодах. Плоди шипшини, крім полівітамінних властивостей, мають жовчогінну, протизапальну, регулюючу діяльність шлунково-кишкового тракту, а також сечогінну дію, яка не супроводжується подразненням ниркового епітелію (С. А. Томилин).