Цвіте чистотіл великий із травня до серпня (рис. 88).
:рис1:
Поширений по всьому СРСР, крім Крайньої Півночі.
Зростає в соснових лісах, чагарниках, тінистими місцями, в городах, садах, парках.
Використовується надземна частина рослини, зібрана на початку цвітіння, зрізають її на 5-10 см від землі. Запах гострий, неприємний, смак гіркий, пекучий.
Хімічний склад
Трава чистотілу містить алкалоїди: хелідонін, гомохелідонін, хелеритрин, сангвінарин, протопін тощо., понад 20 алкалоїдів. Хелідонін - алкалоїд, близький за будовою до папаверину і морфіну. Крім того, у траві виявлено сліди ефірної олії, багато аскорбінової кислоти (до 1000 мг%), каротин, флавоноїди, сапоніни, гіркоту, органічні кислоти: хелідонову, яблучну, лимонну і бурштинову, смолисті речовини.
Чистотіл великий має бактерицидні властивості.
Дія та застосування
В експерименті препарати чистотілу спричиняють затримку росту злоякісних пухлин, мають фунгістатичну та бактеріостатичну дію щодо туберкульозної мікобактерії. Хелідонін діє подібно до морфіну, викликаючи у тварин спочатку пригнічення, потім параліч центральної нервової системи. Гомохелідонін - судомна отрута, сильний місцевий анестетик. Хелеритрин має місцевоподразнювальну дію; сангвінарин чинить короткочасну наркотичну дію з подальшим розвитком стрихніноподібних судом, збуджує перистальтику кишківника і секрецію слини, місцево спричиняє подразнення з подальшою анестезією. Протопін зменшує реактивність вегетативної нервової системи, тонізує гладку мускулатуру матки.
У разі внутрішнього вживання чистотіл великий спричиняє деяке сповільнення пульсу і знижує артеріальний тиск; має жовчогінну властивість. Застосовують у разі стенокардії, гіпертонічної хвороби, у разі різних захворювань, що супроводжуються спазмом мускулатури; у разі раку шлунка діє дещо знеболювальним чином, успішно застосовують у разі хвороб печінки та жовчного міхура (С. А. Томилин, 1945).
У клініці госпітальної хірургії Куйбишевського медичного інституту успішно проводилося лікування 700 хворих із різними формами поліпозу товстої кишки. На думку лікарів, ефект заснований на припікаючому, кератолітичному впливі чистотілу на тканини. На 1 частину чистотілу 10 частин води, на процедуру - 15-60 г зеленої маси рослини (залежно від ваги хворого). Отриману рідину вводять у вигляді лікувальної клізми протягом години. За 3 години до цього роблять очисну клізму. Після 6-10 процедур (за вегетаційний період чистотілу - 2 цикли) хворі клінічно повністю звільнялися від поліпів. Лікування - 2-3 роки в період цвітіння чистотілу (А. Аминев, 1966).
Настоянка свіжого коріння чистотілу входить до складу комплексного препарату холелітину, який застосовують у разі жовчнокам'яної хвороби. Препарати чистотілу діють бактерицидно відносно низки мікробів, зокрема й до туберкульозної палички; сік або мазь із подрібненого листя рослини застосовують для лікування туберкульозу шкіри. Клінічно доведено ефективність місцевого застосування соку чистотілу, одержуваного з трави і коріння, під час консервативного лікування поліпів прямої кишки і сечового міхура (JI. Я. Скляревський, І. А. Губанов). Зовнішньо сік чистотілу зі свіжої трави застосовують для припікання бородавок, кондилом, у разі папіломатозу гортані та початкових форм червоного вовчака. Зважаючи на деяку отруйність рослини, лікування нею необхідно починати з невеликих доз або в суміші з іншими рослинами.
У Болгарії використовують молочний сік чистотілу, який, на думку болгарських дослідників, добре діє як болезаспокійливий засіб у разі захворювань печінки й жовчного міхура, жовчних каменів, піску, жовтяниці, за гастриту, коліту та чинить болезаспокійливу й спазмолітичну дію в разі цих захворювань. Крім того, рекомендується застосування водного настою або спиртової настоянки зі свіжої рослини - остання вважається найкращою. Лікування проводиться під суворим контролем лікаря.
У НДР і ФРН використовують не тільки траву чистотілу, а й його корінь, який застосовують у вигляді чаю, тинктури, екстракту, як болезаспокійливий, протиспастичний засіб у разі захворювань печінки, як жовчогінний (через присутність хелідонину і гомохелідонину), як такий, що збуджує перистальтику кишківника (наявність у траві сангвінарину). Лікування рекомендується проводити тільки під контролем лікаря (Dorfler, Roselt, 1964).
У Польщі чистотіл великий знаходить застосування як протизапальний, болезаспокійливий, протиглистовий засіб, у разі захворювань шлунково-кишкового тракту, печінкової коліки, геморою, у разі болісних менструацій.
В Австрії знаходить застосування молода трава чистотілу, яку використовують як заспокійливий і протисудомний засіб. За даними австрійських дослідників, один з алкалоїдів, що містяться в рослині, посилює функцію жовчного міхура і жовчних проток. Трава і корінь чистотілу діють протисудомно. Фармацевтична промисловість Австрії виготовляє різні препарати, що містять алкалоїди чистотілу. Вони продаються у вигляді екстрактів свіжої рослини та інших препаратів. Молочний сік чистотілу в разі потрапляння всередину через пошкоджену шкіру може спричинити запалення.
У Франції трава чистотілу знаходить застосування як збуджувальний, сечогінний, проносний засіб. Збуджувальну дію чинить свіжа рослина. А сік чистотілу використовується проти бородавок. Лікування цією рослиною проводять тільки під контролем лікаря, оскільки у великих дозах може спричинити отруєння, основними симптомами якого є сильна спрага, важкість у ділянці голови та шлунка, запаморочення, непритомність, галюцинації.
Трава чистотілу є офіційною сировиною в СРСР, США, Венесуелі, НДР і ФРН.
У вітчизняній народній медицині чистотіл великий вживають під час лікування шкірного туберкульозу, подагри та ревматизму. Зовнішньо також за туберкульозу шкіри, від бородавок, мозолів, лишаїв, за екземи, раку шкіри у вигляді змазувань свіжим соком або мазі, приготовленої з ним, шляхом триразового щоденного змащування хворих місць. У відварі трави рекомендується купати дітей у разі золотухи та різних шкірних захворювань.
У болгарській народній медицині чистотіл великий знаходить застосування за водянки, як діуретичний засіб, що регулює менструальний цикл, проти скрофульозу, за сифілісу, малярії, хвороби печінки, жовтяниці, у вигляді відвару. Зовнішньо застосовується також сік проти бородавок.
Надземна частина чистотілу великого, за нашими спостереженнями, має знеболювальну, сприятливу для жовчовиділення, гіпотензивну і протиспазматичну властивість і використовується нами при захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчних проток у малих дозах..
