Розділ 5

Алое деревоподібне (столітник) - вічнозелена сукулентна рослина з родини лілійних, з м'ясистим і сидячим листям завдовжки 30-40 см, що охоплює широкою основою стебло. Краї листя шипоподібні, нижній бік опуклий, верхній плоский, на зрізі виділяється жовтуватий сік. Цвіте через 5-6 років, а в кімнатних умовах ще пізніше. Квітки оранжево-жовті, зібрані в досить щільну кисть на кінці квітконоса. Використовують сік, з якого отримують сабур (випарений, згущений і затверділий сік листя алое), що дає під час розтирання жовто-зелений порошок зі своєрідним запахом і гірким смаком. Корисні властивості алое часто застосовують для лікування різних недуг. Сік алое містить похідні антрацену у вигляді глікозидів і вільних агліконів (алое - емадин), смолисті речовини, сліди ефірної олії. Сік зі свіжого листя багатий ферментами, вітамінами і має бактерицидну дію.

Алтей лікарський (від грец. "альцеа" - зцілювальний) - багаторічна трав'яниста рослина з родини мальвових. Стебло одне або кілька, прямостояче, сірувато-зелене, повстяно-волокнисте, внизу дерев'янисте, до 1,5 м висоти. Листки трьох-п'ятилопатеві, чергові, довгочерешкові. Квітки блідо-рожеві, п'ятипелюсткові, розташовані в пазухах верхнього листя на верхівці стебел, утворюючи колосовидні суцвіття. Кореневище товсте, коротке, багатоголове, з потужним стрижнем, у верхній частині здерев'янілим корінням, що досягає 50 см довжини; коріння м'ясисте, білувате. Цвіте алтей лікарський з червня по серпень. Медонос. Лікувальні властивості алтеї допомагають вилікувати недуги завдяки активним корисним елементам. Лікувальні властивості алтеї сприятливо впливають на організм людини. Квітки містять ефірну олію, в якій містяться кислоти із запахом, що нагадує валеріановий корінь. У листі виявлено слиз, каротин, аскорбінову кислоту, сліди ефірної олії.

Аніс звичайний - однорічна трав'яниста рослина з родини зонтичних заввишки 30-60 см. Стебло пряме округле, зверху гіллясте. Листки нижні суцільні, надрізано-зубчасті або лопатеві, середні довгочерешкові, трійчасті, з клиноподібними, часто дволопатевими бічними сегментами і трилопатевим кінцевим сегментом, верхні сидячі й розсічені на вузькі частки. Квітки дрібні, білі, зібрані в складні парасольки.Кавун - загальновідома трав'яниста однорічна рослина родом з Південної Африки. Цвіте з травня до серпня. Плід - ягоди (найбільші). Культивується кавун у південних і середніх районах Європейської частини СРСР, у Криму, на Кавказі та в Середній Азії.

Базилік м'ятолистий (базилік камфорний) - багаторічний напівчагарник із сімейства губоцвітих заввишки 50-80 см. Стебло прямостояче, гіллясте. Листки супротивні, короткочерешкові. Суцвіття - проста китиця завдовжки 7-20 см, віночок білий, рідше рожевий. Уся рослина опушена і має сильний специфічний запах. Цвіте базилік м'ятолистий з липня до пізньої осені. Базилік м'ятолистий має здатність збуджувати центральну нервову систему, особливо центр довгастого мозку, і посилювати діяльність серця, малотоксичний, у великих дозах викликає судоми клонічного характеру. Лікування базиліком місцево чинить подразнювальну та антисептичну дію.

Барбарис звичайний - багаторічний гіллястий чагарник із сімейства барбарисових, до 2-3 м висоти. Гілки забезпечені трироздільними колючками, молоді жовтуваті, на другий рік - сірі. Листки чергові, оберненояйцеподібні, по краях дрібноколючезубчасті з мережею жилок на нижній поверхні, звужені в черешок. Квітки світло-жовті в простих багатобарвних пониклих китицях. Плід - довгаста, циліндрична, червона кисла ягода з 2-3 насінинами. Цвіте барбарис звичайний у травні - липні. Плоди дозрівають у вересні - жовтні. Лікування барбарисом проводиться комплексно і в зборі з кількох видів рослин. Настоянка з листя барбарису звичайного, як і барбарису амурського, має кровоспинну, таку, що підвищує згортання крові та жовчогінну дію. Найактивніші властивості барбарису - це алкалоїди берберин, що має антибактеріальну активність.

Береза біла - дерево заввишки до 20 м із родини березових, з білою, гладкою, пергаментоподібною корою, з характерними темними лініями. Зростає береза біла в дикому вигляді і культивується як декоративна та озеленювальна рослина. Усього налічується до 120 видів беріз, в СРСР росте близько 65 видів, що відрізняються один від одного деякими ознаками; в медицині їх використовують однаково. Лікування березою практикується вже безліч століть. Настій і відвар бруньок мають сечогінну, антисептичну, жовчогінну властивості. Деякі клініцисти спостерігали значне збільшення сечовиділення під впливом цього відвару і різке зменшення набряків навіть у тих випадках, коли інші серцеві та сечогінні засоби не допомагали.

Безсмертник піщаний (цмин) - багаторічна трав'яниста рослина заввишки 15-40 см, з білувато-повстяним стеблом і листям, із сімейства складноцвітих. Квіткові кошики лимонно-жовтого кольору або помаранчеві зібрані в густе щиткоподібне суцвіття. Цвіте безсмертник піщаний у червні-серпні. Властивості безсмертника відомі багатьом фітотерапевтам і широко використовуються в народній і традиційній медицині. У суцвіттях знайдено флавоноїди у вигляді глікозидів і вільних агліконів, вітамін С, каротин, ефірну олію, органічні кислоти, стерини, фарбувальні речовини фенольного характеру, гіркі й дубильні речовини, смоли, жирні олії.

Глід кров'яно-червоний (назва crataegus означає твердість, жорсткість), глід колючий (oxyacantha від грецьк. oxys гострий, колючий, akantha - шип). Глід криваво-червоний - це чагарник або дерево до 4 м заввишки з пурпурово-коричневими блискучими пагонами, нечисленними прямими товстими колючками до 4 см завдовжки, із сімейства розоцвітих. Поширений глід криваво-червоний у лісостеповій зоні, в Європейській частині СРСР, у Західному Сибіру, у Східному Казахстані. Зростає в розріджених лісах, по лісових узліссях і берегах річок, у стінних ярах. Властивості глоду застосовують у традиційній і народній медицині. Є вказівки, що за хімічним складом глід колючий і кров'яно-червоний рівноцінні. Застосування глоду поширене у фармакології. Препарати глоду (настій плодів і квіток, рідкий екстракт із плодів, настоянка з квіток входить до складу кардіовалену) знижують збудливість центральної нервової системи, чинять тонізувальний вплив на серцевий м'яз.

Брусниця - багаторічний вічнозелений напівчагарник із сімейства брусничних, заввишки 10-30 см, з повзучим кореневищем і прямостоячими гіллястими стеблами. Застосування брусниці в медицині зумовлене корисними речовинами, що містяться в ній. Застосування брусниці рекомендують як настій. Ці ліки з листя мають сечогінні та в'яжучі властивості. Зрілі ягоди мають протигнильні та вітамінні властивості, сік - седативну властивість. Будра плющевидна - багаторічна трав'яниста рослина із сімейства губоцвітих. Властивості будри відомі багатьом фармакологам і фітотерапевтам. У траві знайдено ефірну олію (0,03-0,06%), в якій містяться альдегіди, дубильні та гіркі речовини, холін, сапоніни, смола. У листі знайдено 78,9 мг% аскорбінової кислоти. Однак властивості будри мало вивчені.

Буквиця лікарська - багаторічна трав'яниста рослина із родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, до 60 см висоти. Листки черешкові, довгастояйцеподібні, вкриті короткими волосками. Квітки великі, неправильні, сидять у пазухах верхніх листків, багатоквітковими напівмутовками, зібраними на кінці стебла у вигляді колосовидного суцвіття. Властивості буквиці використовують у медицині з великою обережністю. У траві буквиці виявлено гіркі та дубильні речовини, стахідрин, бетоніцин, холін (Норре, 1958), алкалоїди. Надземну частину буквиці ми застосовуємо як гіпотензивний, такий, що зменшує збудливість центральної нервової системи, поліпшує обмін речовин, засіб у разі гіпертонічної хвороби, атеросклерозу та захворювань нирок.