Розділ 5

Терапевтична ефективність рослин зумовлена вмістом у них великого комплексу різноманітних і складних за своїм хімічним складом і терапевтичним впливом активно діючих речовин. Алкалоїди - речовини, що виробляються рослинами і являють собою складні азотовмісні сполуки основного характеру. Хімічна структура їх вельми різноманітна, у різних видах рослин алкалоїди накопичуються нерівномірно, а в хвойних їх майже немає. Особливо багаті на алкалоїди рослини родини пасльонових і макових. Алкалоїди в одних і тих самих рослинах можуть коливатися за кількістю свого вмісту залежно від пори року та місця їхнього зростання.Кількість алкалоїдів у рослинах зазвичай невелика: від слідів до 2-3% на суху вагу рослини (у хінній корі їх буває до 16%).

Глікозидами називаються речовини, що виробляються рослинами, які складаються з двох компонентів - цукрової частини та нецукрової, або аглікону. Глікозиди широко поширені в рослинному світі й можуть міститися в усіх частинах рослин, легко розщеплюються на цукрову частину й аглікон у присутності води та ферментів (або ензимів). Серцеві глікозиди чинять дію на серцевий м'яз і мають найбільше застосування в медицині. Гіркі глікозиди, або гіркоти, - речовини рослинного походження. Вони мають гіркий смак і чинять на організм певну фізіологічну дію - посилюють секреторну діяльність травного тракту, сприяють збудженню апетиту та поліпшенню засвоєння їжі. Сапоніни (від лат. Sapo - мило) - глікозиди, що не містять у своєму складі азоту, трапляються в рослинах найчастіше. Сапоніни добре розчиняються у воді та в спирті.

Полісахариди - складні вуглеводи, численна і широко поширена група органічних сполук, поряд із білками і жирами необхідна для життєдіяльності тварин і рослинних організмів. Полісахариди є одним з основних джерел енергії, що утворюється в результаті обміну речовин організму. камеді (Gummi) - колоїдні напівпрозорі, в більшості своїй клейкі речовини різного хімічного складу. В основі камеді лежать полісахариди з кальцієвими, магнієвими і калієвими солями цукрокамедієвих кислот. Слизи, що містяться в рослинах, являють собою безазотисті речовини, різні за своїм хімічним складом, близькі до пектинів і целюлози. Пектини від грецької pektos, означає згорнутий, згущений. Пектини входять до складу міжклітинної, склеювальної речовини, вони близькі до камедів і слизу. Крохмаль - кінцевий продукт асиміляції вугільної кислоти рослинами, відкладається переважно в бульбах і плодах рослин. Клітковина, або целюлоза, - складний вуглевод, що належить до групи нецукроподібних полісахаридів.

Ефірні олії - це леткі, з сильним запахом речовини, що виробляються рослинами і являють собою найчастіше суміші різних хімічних сполук, які є похідними терпенів. У світі відомо 2500 ефіроолійних рослин. Ефірні олії на дотик жирні, але відрізняються від жирних олій летючістю, подібно до ефіру, звідки й походить їхня назва. Ефірні олії трапляються в різних частинах рослин - у квітках, листках, плодах, а іноді й у підземних частинах. Органічні кислоти - органічні сполуки з властивостями кислот, що утворюються в організмі внаслідок біохімічних процесів. Вони містяться розчиненими в клітинному соку багатьох рослин, трапляються у вигляді солей, а часто у вільному стані, скупчуючись у значних кількостях у насінні, плодах, ягодах, а також у корінні, листках і стеблах деяких рослин. Найпоширенішими органічними кислотами в рослинах є яблучна, лимонна, виннокам'яна, щавлева, саліцилова, мурашина, оцтова та інші кислоти.

Вітаміни (від лат. vita - життя і амін - сполука азоту) - біологічно активні органічні речовини, різноманітні за своєю хімічною природою та фізіологічною дією, потрібні для процесів засвоєння організмом усіх харчових речовин, для росту й відновлення клітин та тканин і для інших життєво важливих процесів. Загальновідомо, що за наявності захворювань, особливо інфекційних, за хвороб печінки, під час вагітності потреба у вітамінах зростає. Так, наприклад, у разі захворювань серцево-судинної системи потреба в аскорбіновій кислоті тим більша, чим важчий і активніший процес. Недостатність вітамінів порушує обмін речовин, знижує працездатність, спричиняє швидку стомлюваність, погіршує стан нервової системи та викликає інші хворобливі явища.

До складу кожного рослинного і тваринного організму входять усі відомі хімічні елементи та їхні ізотопи. Вони є невід'ємною частиною рідин, тканин і кісток організму людини. Застосування мікроелементів підвищує лікувальні властивості вітамінів і дає змогу зменшувати їхні дози. Хімічні елементи (9 видів) - вуглець, водень, кисень, фосфор, калій, кальцій, магній, срібло і залізо - становлять близько 99% живої ваги рослин, людини і тварин і називаються макроелементами. Для нормальної життєдіяльності організму та обміну речовин усі мікроелементи необхідні в дуже малих, так званих біотичних, дозах. Тканини й органи людини іноді накопичують мікроелементи у великих дозах: наприклад, кадмій накопичується в нирках, цинк, нікель - у підшлунковій залозі, літій, важкі метали переважно концентруються у формених елементах крові, тоді як алюміній і кремній перебувають головним чином у плазмі крові, у сироватці ж із білкових фракцій найбагатший на мікроелементи гамма-глобулін.

Дубильні речовини, або таніди, містяться майже у всіх рослинах у тій чи іншій кількості і являють собою безазотисті ароматичні сполуки, похідні багатоатомних фенолів. Накопичуються дубильні речовини в різних органах рослин, головним чином у корі та деревині дерев і чагарників, а також у підземних частинах трав'янистих багаторічників; зелені частини більшості рослин бідніші на таніди. Дубильні речовини і рослини, що містять їх, застосовують зовнішньо як в'яжучий і бактерицидний засіб, у разі запалень у порожнині рота і глотки, за альвеолярної піореї, опіків і кровотеч, а всередину - як протизапальний і протипроносний засіб. Пігменти - фарбувальні органічні речовини рослин, складні органічні сполуки; багато з них хімічно мало вивчені. Пігменти містяться головним чином у коренях, квітках, листках рослин, а також у кірках плодів. Рослини, що містять фарбувальні органічні речовини, здавна використовувала народна медицина в разі різних захворювань, особливо як дезінфікуючі та ранозагоювальні засоби.

Амінокислоти - органічні сполуки, що входять як основний елемент до складу всіх білкових речовин тварин і рослинних організмів. Амінокислоти входять також до складу антибіотиків, вітамінів та інших важливих для організму сполук. Нині виділено приблизно 20 різних амінокислот. Органічні смоли - речовини рослинного походження, складного хімічного складу, близькі до ефірних олій, зазвичай нерозчинні у воді, але розчинні в органічних розчинниках (спирті, ефірі, бензині тощо). Хімічний склад смол вивчений ще недостатньо. Органічні смоли не згіркають, не загнивають, не псуються, легко запалюються. Жирні олії - органічні сполуки, які являють собою складні ефіри гліцерину і вищих жирних кислот. До складу жирів входять граничні та ненасичені кислоти. Жирні олії часто у своєму складі мають жирні кислоти. Це пальмітинова, стеаринова, міристилова, лауринова та інші кислоти.

У розділі наведено основні факти про користь натуральних рослинних інгредієнтів - лікарські рослини. Близько 108 видів, які ми застосовуємо в лікарській практиці та які мають, на нашу думку, актуальне значення для фітотерапії. Усі лікарські рослини мають ботанічний опис (за виключенням загальновідомих), час цвітіння й дозрівання плодів, розповсюдження й місця зростання, частини рослини, які використовуються, час, коли відбувається збирання лікарських рослин, запах та смак рослинної сировини, перелік виявлених у рослині хімічних речовин. під час висвітлення досвіду народної медицини використали вітчизняну літературу, яку ми маємо у розпорядженні автора, а саме: вітчизняні ліки.

Лепеха - багаторічна трав'яниста, болотна або берегова рослина із сімейства ароїдних, заввишки 60-70 см. Кореневище товсте, всередині біле, губчасте, розгалужене, повзуче, обсаджене знизу численним корінням. Поширений аїр майже по всій Європейській частині СРСР, на Кавказі, в Сибіру, в Середній Азії. Зростає по берегах річок, струмків, водних басейнів з мулистим ґрунтом і на заболочених місцях. Іноді утворює зарості. використовують кореневища (ірний корінь), які викопують восени або на початку зими, коли рівень води знижується. Запах ароматний, смак пряногоркуватий. Лікувальні властивості лепехи зумовлені тим, що в ній міститься великий відсоток корисних речовин. Застосування лепехи в медицині досить широке. Акорин підвищує збудливість до смакового подразнення і посилює рефлекторне відділення шлункового соку.