Зупинимося коротко на досвіді вирощування лікарських рослин у Торезі, Краматорську, Донецьку та в приміському радгоспі "Авдіївський". Насіння отримували з Української зональної станції лікарських рослин (Полтавська область, м. Лубни), Всесоюзного інституту лікарських рослин (ВІЛРа), ботанічних садів Ленінграда і Донецька. Під ділянку обирали Хороші родючі землі. Ґрунт скопували восени лопатами на глибину 25-30 см, частину обробляли трактором. Навесні боронували. Сіяли насіння рано (наприкінці березня - початку квітня) безпосередньо в ґрунт, а краще під зиму у вересні - жовтні - за 7-10 днів до постійних заморозків на глибину 1-3 см залежно від величини насіння. Іноді посіви мульчували (присипали) перегноєм або соломою, щоб не утворювалася кірка і зберігалася волога. Деякі рослини сіяли поверхнево в сиру землю (наперстянка шерстиста, ромашка аптечна і меліса). Насіння ромашки далматської та шавлії
лікарської перед посівом замочували на 5-6 годин у теплій воді. Насіння беладони, астрагала, родовика, фенхеля, оману піддавали стратифікації (1 частину насіння змішували з 3 частинами промитого піску в ящику і витримували на холоді 2-3 місяці - накривали снігом або льодом).
Сіяли зазвичай рядовим (відстань між рядами 30-60 см залежно від величини рослини) і гніздовим способом (відстань у рядах 20-40 см). Посіви потім проріджували. Деякі рослини на пухкому ґрунті дають гарний самосів (ромашка аптечна, синюха, меліса, материнка, цмин, буквиця), який потім проріджували і пересаджували. Догляд за рослинами полягав у дво-триразовому розпушуванні міжрядь, боротьбі з бур'янами та інколи поливі в посушливі роки.
Насіння солодки і вовчуга підлягає скарифікації - протиранню з піском або механічному видаленню зовнішньої оболонки, щоб пошкодити епідерміс. Насіння наперстянки червоної і базиліка камфорного висівали в оранжереї, а потім розсаду в середині травня (після припинення заморозків) висаджували в ґрунт і періодично поливали. Посіви всіх рослин давали дружні сходи і гарний урожай, особливо в дощові роки. Агротехніка вказана також при описі деяких рослин. Таким чином, лікарські рослини, занесені до Червоної книги, можна успішно вирощувати в умовах Донбасу.
Далекосхідні рослини (елеутерокок, лимонник китайський, женьшень) вирощувати важче, але тим не менш садівники-любителі А. В. Кадола (Часів Яр), Т. К. Бачинський (Авдіївка), І. П. Бородін (Донецьк) успішно їх вирощують. Насіння рекомендується стратифікувати.
А. А. Пироженко, Н. П. Купенко та садівники-аматори А В. Кадола, Т. К. Бачинський, І. П. Бородін рекомендують ділянку для цих культур підбирати в пониззі, краще на північних і північно-західних схилах у затінку або півтіні під покровом деревних насаджень. Ґрунт має бути родючим, пухким, удобреним перегноєм або торфом. Посів проводять у жовтні. Насіння обробляють у 0,5 % розчині марганцево-кислого калію (0,5 г на I л води) протягом 10-12 хвилин. Потім швидко промивають водою і підсушують у тіні до сипучості. Сіють на глибину 3-4 см і закладають їх торфом і перегноєм, прикривають соломою завтовшки 6-8 см. Земля має бути весь час пухкою. Ділянку рясно поливають протягом усього вегетаційного періоду. Сходи з'являються через рік. Затінюють їх потім вертикальними або горизонтальними щитами. На зиму 1-3-річні сіянці треба утеплювати соломою.
КУЛЬТУРА ТКАНЕЙ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
Наприкінці минулого і на початку нинішнього століття вченими США, а з 1956 р. в СРСР Р. Г. Бутенко, а також у Ленінградському хіміко-фармацевтичному інституті та в В ІЛР розроблено метод культури тканин лікарських рослин (коріння женьшеню, раувольфії). Він заснований на здатності клітин розмножуватися в штучному живильному середовищі з утворенням калюсної (мозоль) маси.
Було показано, що в культурі тканин утворюються ті самі біологічно активні речовини, що і в цілісній рослині. При вирощуванні кореня клітин раувольфії було отримано штами, що виробляють у 2 рази більше резерпіну, ніж вихідні клітини. Вирощування культури тканин відбувається швидшими темпами порівняно з ростом цілої рослини, наприклад, корінь женьшеню вагою 50 г у звичайних умовах виростає за 6 років, а в колбі тканину тієї самої маси отримують за 7-8 тижнів (Н. П. Максютіна).
На цей напрямок біологічної науки чекає велике майбутнє. Поки що ці речовини женьшеню використовують у косметиці. У недалекому майбутньому почнеться практичне використання промисловістю цієї штучної цінної лікарської сировини..
