Розділ 12

В організмі людей, які мають ожиріння, надзвичайно зростає можливість пухлинного росту, тому що створюються всі умови для харчування ненормальних, агресивних ракових клітин: багато жиру і мало кисню, тому що при ожирінні порушуються тканинні окислювально-відновні процеси! Годі вже й казати про те, що зайві кілограми жиру змушують страждати серце, провокуючи задишку, болі й деформації в суглобах і хребті, здуття в кишківнику й печінці. Запалення жовчного міхура і відкладення в ньому всілякого роду кристалізованих покидьків обміну, званих "камінням", - звичайний супутник при ожирінні.

Стенокардія, або ішемічна хвороба серця (ІХС), - вираз, на жаль, відомий усім. Настільки поширена ця патологія серед населення, і не тільки в нашій країні, а й у всьому світі. За статистикою ВООЗ, серцево-судинні хвороби (стенокардія та інфаркт міокарда) посідають перше місце серед причин смертності населення всіх країн і тому називаються "вбивцею № 1". Біда в тому, що незалежно від рівня життєзабезпечення населення, калорійності харчування тощо, захворюваність ця неухильно зростає, причому в розвинених країнах навіть швидше, ніж в інших. Давно стало очевидним, що до серцевої патології ведуть напружений ритм життя, велика кількість стресів, паління і підвищений рівень холестерину в крові.

Йде людина життям і тягне із собою з кожним роком вантаж токсинів, що збільшується, які надходять до тканин унаслідок порушеного обміну речовин (зсередини) і з зовнішнього середовища з повітрям, їжею, водою. Час від часу на цьому шляху він "спотикається", тобто хворіє на застуди, хвороби шлунка, печінки, кишківника, шкірні захворювання тощо. А потім раптово трапляється ІХС, інфаркт міокарда. Стадії цього життєвого етапу виглядають гнітюче: невідкладна допомога, кардіологічне відділення, кардіохірургія. Людину з хворим серцем лікує кардіолог, фахівець із хвороб серця, і він лікує серце, а не легені, печінку, нирки, кишечник.

Мозковий інсульт, тобто крововилив у якійсь ділянці мозку, або тривалий судинний спазм, або рідше тромбоз мозкових артерій, виникають у склеротично змінених судинах. Це - факт, з яким не посперечаєшся. Але чому виникає склероз судин мозку? Цей зловісний діагноз, який стає причиною не лише інсульту, а й старечого недоумства, хвороби Альцгеймера, паркінсонізму тощо? Від надлишку холестерину в крові? Безумовно. Від куріння, підвищеного артеріального тиску? Так, частково. Від надлишку кухонної солі в їжі, нестачі морепродуктів у харчуванні? Так, якоюсь мірою. Усе перераховане - негативні чинники, що сприяють розвитку склерозу мозкових судин, і їх необхідно уникати.

Описаним методом за 45 днів було вилікувано виразку дванадцятипалої кишки, що кровоточить, у чоловіка у віці п'ятдесяти чотирьох років. Лікування виразки підтверджено гастроскопією. Троє молодих людей зі станиці Новокорсунської і двоє з Краснодара вилікували виразку в стадії загострення, що також підтверджено гастроскопією. Ерозивний гастрит зустрічається буквально в кожного третього пацієнта (зокрема в дітей), виліковується попутно з основним захворюванням за 1,5-2 місяці. Така сила природи, а не ліків.

Поміркуймо, чи допоможе за дисбактеріозу антибіотик фуразомедон? Аж ніяк, адже фуразомедон уб'є всю мікрофлору, тим паче в разі тривалого застосування (3 курси по 10 днів), а процеси гниття й бродіння в кишечнику триватимуть і навіть поглиблюватимуться, адже організм, особливо дитячий, коли приймають антибіотики, послаблює свої власні можливості синтезувати ферменти, потрібні йому для травлення. Антибіотики, які приймають часто без особливого приводу, нічого, крім дисбактеріозу й ослаблення імунної системи організму, спричинити не можуть, хоча, безперечно, вбивають мікроби, що спричинили хворобу. Наприклад, виліковують ангіну, запалення легенів. Але це тільки в тому разі, якщо організм достатньо сильний, щоб компенсувати їхню шкідливу дію. А згадавши про те, що імунну систему наших дітей підірвано через забруднення середовища вже в материнському організмі, в якому вони виношувалися, і тому тепер, після 200 років забруднення ареалу проживання людини хімією і медикаментами, давати дітям будь-які ліки, тим паче антибіотики, не можна в жодному разі. Тепер вони не здатні вилікувати, і тому разом з ними стали дуже часто призначати сильнодіючі, агресивні гормональні препарати, що пригнічують хворобу і руйнують організм.

Печінка - найбільший паренхіматозний внутрішній орган, справжня біохімічна лабораторія організму, "виробничий центр", що створює наші тканини та постачає будівельний матеріал для їхнього росту й оновлення. Вірусний гепатит - це аутоімунне захворювання, тобто за нього організм синтезує антитіла до перероджених печінкових структур, що веде до подальшого руйнування печінки. Серед інших захворювань печінки всім відома жовчнокам'яна хвороба. Сценарій розвитку цієї недуги має безрадісний вигляд: запалення жовчного міхура, напади з сильним болем у правому підребер'ї та з високою температурою, виклики "швидкої", но-шпа, анальгін і, як спосіб позбутися всього цього, - видалення жовчного міхура.

Загальноприйнята точка зору свідчить, що ожиріння виникає за надлишкового харчування, коли кількість прийнятої їжі значно перевершує енергетичні витрати організму. Тоді їжа, не встигаючи перетворитися на енергію, відкладається у вигляді зайвої жирової тканини. Зауважте, поки що жирової. Далі ми побачимо, що за певних умов надлишок їжі перетворюється на білкову тканину, а це вже процес злоякісний, що руйнує організм. Отже, причина ожиріння - надмірне харчування, і це абсолютно правильно. Усе інше, чим виправдовують себе огрядні люди, - спадковість, ендокринні порушення та інше - не є причиною ожиріння або стає його наслідком.

Що швидше ми зношуємо підшлункову залозу, то швидше ми вмираємо. Що ж може зробити людина, щоб зберегти її, і що призводить її до загибелі? Губимо ми підшлункову залозу надлишковим за кількістю і неадекватним за якістю харчуванням. Як відомо, підшлункова залоза складається з ендокринного апарату - острівців Лангерганса, розміщених у хвостовій частині залози, які виробляють гормон "інсулін", та "голівки", що виробляє всю гаму травних ферментів, що виділяються у дванадцятипалу кишку й потрібні для травлення. Для перетравлення білків залоза виробляє трипсин; жирів - ліпазу; вуглеводів - амілазу.

Відомо, що цукровий діабет - аутоімунне захворювання, тобто має місце вироблення антитіл до власних структур залози. Але антитіла виробляються до пошкоджених клітин із порушеною структурою. Вони не потрібні організму і підлягають знищенню антитілами. Пошкоджуються ж ці клітини молекулами харчового білка і продуктами його розпаду. А це означає, що цукровий діабет - захворювання, спричинене штучно внаслідок зловживання білковою їжею (м'ясо), а також надлишком жирів і цукрів у харчуванні.