Кохом, а в 1880 році виділено з гнійного вмісту фурункула Л.
Пастером і описаний як винуватець багатьох гнійних процесів.
Стафілококи - це мікроорганізми, що розмножуються на слизових оболонках і шкірі людини.
Бактерія стафілокока має таку будову, що її стінка спричиняє алергічні та запальні реакції, має здатність знерухомлювати фагоцити та нейтралізувати імуноглобуліни.
Ферменти, які виділяє мікроб, руйнують клітинні структури і знешкоджують багато антибіотиків.
Крім усього іншого, стафілококи виробляють так звані гемолізини - речовини, здатні завдати серйозної шкоди червоним кров'яним клітинам, еритроцитам.
Гемолізини негативно впливають і на стан лейкоцитів, а також багатьох інших клітин людського організму.
Продуктом життєдіяльності стафілококів є найсильніші токсини, які згубно впливають на імунну систему людини.
Один із таких токсинів - екзотоксин - спричиняє гемолітичний і некротичний вплив на тканини.
Стафілококи за своєю природою дуже стійкі бактерії.
Вони переносять заморожування, висушування, вплив безлічі хімічних речовин, сонячного світла тощо.
Наприклад, у висушеному вигляді стафілокок зберігає життєздатність протягом 6 місяців, у звичайному пилу - від 50 до 100 днів.
Заморожування і відтавання також не вбиває стафілококи.
Не гинуть ці мікроби і при багатогодинному впливі сонячних променів.
Крім того, стафілокок протягом години зберігає життєздатність навіть у разі нагрівання до 70° С.
Якщо темпер
атуру трохи підвищити, наприклад до 80° С, то стафілококи будуть знищені приблизно через годину.
А ось у киплячій воді (100° С) вони гинуть миттєво.
Однак не всі види стафілокока так легко перемогти.
Наприклад, золотистий стафілокок здатний зруйнувати перекис водню і вижити в будь-якому розчині хлориду натрію - кухонної солі.
Добре почувається бактерія стафілокока і в потових залозах людини.
Вона виробляє фермент під назвою "ліпаза", який руйнує сальну пробку в гирлі волосяних мішечків.
Таким чином, золотистий стафілокок, що проникає в сальну залозу, майже у 100% випадків призводить до виникнення гнійників на шкірі - фурункулів, карбункулів, ячменів тощо.
Симптоматика стафілококової інфекції
Бактерія стафілокока в людському організмі знижує імунітет.
Стафілококи спричиняють низку уражень, що характеризуються утворенням гною: гідраденіт, панарицій, остеомієліт, періостит, фурункульоз, фолікуліт, дерматит, пневмонію, дерматит, піодермію, апендицит, менінгіт, холецистит, силікоз тощо.
Ці бактерії провокують вторинне інфікування при таких захворюваннях, як грип, віспа, ранові інфекції та післяопераційні нагноєння.
Найбільш грізними вважаються стафілококовий сепсис і стафілококова пневмонія у дітей.
Велику роль стафілококи відіграють і при змішаних інфекціях.
Нерідко їх виявляють у гнійному виділеннях ран разом зі стрептококами.
Вони можуть бути сусідами зі збудниками туберкульозу, ангіни, грипу, ГРВІ, ГРЗ, дифтерії, актиномікозу та багатьма іншими бактеріями.
Проникненню стафілокока сприяють дрібні травми, порізи, потертості, регулярне порушення особистої гігієни, а також стреси, незбалансоване харчування, гіповітамінози тощо.
Найнебезпечнішим із бактерій вважає золотистий стафілокок.
Він виробляє специфічний фермент - коагулазу.
Потрапивши в судинне русло, остання призводить до патологічного згортання крові.
Таким чином, мікроби опиняються всередині своєрідних мікротромбів, що спричиняє або сепсис, або гнійне запалення ураженого органу, аж до запалення тканин кістки - остеомієліту.
З поверхні шкіри бактерія стафілокока проникає в молочні залози й спричиняє гнійний мастит.
Зі слизової оболонки верхніх дихальних шляхів мікроб здатний потрапити в порожнину вуха або гайморову пазуху чи, низхідним шляхом, у легені.
У першому випадку у хворого виникає отит, у другому - гайморит, а в третьому - запалення легенів.
Навіть продукти життєдіяльності стафілокока є найсильнішими отрутами, що викликають у людини небезпечні захворювання.
Один із токсинів, ексфоліатин вражає здебільшого дітей перших місяців життя.
Він призводить до розвитку так званого синдрому ошпареного немовляти - пухирчатки новонароджених.
Цей самий токсин провокує у жінок токсичний шок, який був описаний у Росії 1980 року, коли гігієнічні тампони були ще нововведенням і не всі вміли ними користуватися.
Найпоширенішим патологічним станом, спричиненим токсинами стафілокока, є харчове отруєння.
Річ у тім, що золотистий стафілокок здатний виділяти ентеротоксин - отруту, що супроводжується такими симптомами, як блювота, пронос і болі в животі.
Бактерія стафілокока може розмножуватися в багатьох харчових продуктах - м'ясних і овочевих салатах, масляних кремах, консервах тощо.
У результаті в їжі накопичується ентеротоксин, що провокує найсильніші отруєння.
Види стафілокока різноманітні, і нерідко зараження спричиняє не один, а кілька штамів цього багатоликого мікроба.
