:рис1:
Поширений коров'як скіпетровидний у Європейській частині СРСР, на Кавказі, в Середній Азії. Зростає на відкритих місцях, головним чином на піщаному ґрунті, кам'янистими місцями, лісовими узліссями, сосновими борами, біля доріг і житла.
Використовуються віночки, зібрані на початку розпускання. Запах коров'як скіпетровидний має ароматичний, медовий, смак солодкий.
Хімічний склад і властивості коров'яку
Властивості коров'яку чинять оздоровчу дію на людський організм. Віночки квіток містять слиз (до 2,5%), сапоніни, камедь, кумарин, цукри (близько 11%), сліди ефірної олії, каротиноїди, флавоноїди. Аскорбінова кислота міститься в листі (13,1 мг%) і в квітках (36,8 мг%).
Корисні властивості коров'яку і мікроелементи, що містяться в ньому, використовують для виготовлення ліків.
Дія та застосування коров'яку
Застосування коров'яку (квітки) у вигляді настою використовують як відхаркувальний, пом'якшувальний та обволікаючий засіб у разі кашлю, захворювань верхніх дихальних шляхів.
У Франції властивості коров'яку здавна вживали як протизапальний, пом'якшувальний, болезаспокійливий і легкий проносний засіб: квіток - 15 г, листя - 20 г, окропу - 1 л.
Застосування коров'яку корисне як проносне, при захворюваннях шкіри, лишаях, наривах, екземі.
Свіже листя коров'яку, зварене в молоці, рекомендується застосовувати зовнішньо у вигляді аплікацій на уражені ділянки, як болезаспокійливий засіб у разі опіків, панарицій і геморою. Корінь коров'яку, дрібно порізаний на кружальця і висушений, - чудовий діуретик, корисний у разі сечокам'яної хвороби та подагри. Готується у вигляді відвару з кореня, який необхідно приймати вранці натщесерце, вдень між прийомами їжі по 125-225 г на добу.
У Болгарії застосування коров'яку у вигляді настою квіток використовують у разі захворювання верхніх дихальних шляхів, кашлюку, бронхіальної астми, задишки.
У Польщі коров'як скіпетровидний використовують у разі захворювань легенів, бронхіту, хрипоти, бронхіальної астми, болю в ділянці шлунка і кишківника, невритів.
Зовнішньо властивості коров'яку хороші для миття голови в разі облисіння.
У ФРН його називали "королівською свічкою" або "квіткою-смолоскипом"; настій квіток використовують як болезаспокійливий, протизапальний і протисудомний засіб, як кровоспинний і терпкий за захворювань легень, бронхів, за плевриту, астми, за нежитю зі сльозотечею. Як зовнішній засіб застосування коров'яку рекомендовано у вигляді тинктури - у разі запалення лицьового нерва і геморою (Biissler, 1957). Крім того, квітки використовують у лікеро-горілчаному виробництві для поліпшення смаку (Dorfler, Roselt, 1962). Квітки коров'яку офіційні в 14 країнах світу (Klan, 1948). У російській народній медицині віночки і листя застосовували як пом'якшувальний засіб у разі кашлю, задишки, бронхіальної астми, туберкульозу легень, у разі бронхітів, катару верхніх дихальних шляхів: 15-20 г квіток заварюють 200 мл окропу, за 30 хвилин проціджують (волоски!), приймають 3 рази на день.
Рослина входить до зборів і застосовується зовнішньо як полоскання горла.
Квітучі, облиствені верхівки коров'яку, зібрані в початковий період цвітіння, ми застосовуємо як болезаспокійливий, протизапальний засіб у разі гіпертонічної хвороби, атеросклерозу та в разі запалення дихальних органів.
Коров'як чорний (Verbascum nigrum) також використовують у вигляді відвару за нервових розладів, епілепсії, проносу. Квітки, як чай, п'ють у разі набряків..
