Дикорослі лікарські рослини Донбасу. Материнка звичайна та Дям'янка Шлейхера.

Душиця звичайна (Origanum vulgare L.)



Укр.: материнка звичайна.

Материнка звичайна - трав'яниста багаторічна рослина із сімейства губоцвітих із сильним приємним запахом. Стебло пряме, чотиригранне, вгорі гіллясте, червонувате, висотою 30-60 см. Квітки дрібні, лілово-рожеві, зібрані в щитково-волотисте суцвіття (рис. 14). Цвіте з липня до вересня. Материнка звичайна - росте повсюдно на галявинах і узліссях лісів, у чагарниках і по схилах. Використовують облиствені верхівки трави з квітами, що містять ефірну олію (що складається з тимолу та ін.).), флавоноїди, вітамін С, фітонциди, дубильні речовини.

Материнку звичайну використовують у медицині в разі захворювань органів дихання та верхніх дихальних шляхів, гіпо- та анацидних гастритів, холециститу та дискінезії жовчовивідних шляхів, ентероколіту, що супроводжується закрепами та метеоризмом, порушень менструального циклу та інших гінекологічних захворювань.

Особливо великою популярністю користується материнка звичайна в народній медицині. Її використовують також у разі застуди, туберкульозу легень, спастичного кашлю, бронхіальної астми, кашлюку, захриплості голосу, спазмів та атонії м'язів шлунка й кишківника, нудоти, блювоти, гикавки, виразкової хвороби, гепатиту, жовтяниці, геморою, закрепу, пієлонефриту тощо. д. У разі головного болю і безсоння миють голову в настої трави і роблять припарки з трави материнки. Порошок материнки нюхають у разі нежитю і непритомності. Настій 20-30 г трави у 2-3 л окропу застосовують для спринцювання за болю, свербежу та хронічного кольпіту. У разі захриплості голосу застосовують настій трави материнки на молоці.

Материнка звичайна - зовнішньо застосовується у вигляді полоскань, промивань, сухих і вологих компресів та ароматичних ванн у разі захворювань шкіри та слизових оболонок, за діатезу, золотухи та рахіту в дітей, для зміцнення волосся. Спиртова або олійна настоянка трави материнки - за зубного болю, радикулоневриту. Припарки з трави материнки використовують у разі захворювань суглобів, паралічів і невралгій. Свіже подрібнене або сухе розмочене листя прикладають до наривів.

:рис1:

Душиця звичайна



У побуті використовують материнку для боротьби з міллю, листя застосовують у їжу як прянощі, додають до звичайного чаю у співвідношенні 1 : 2, до квасу, соління та компотів. У багатьох місцях її вживають замість чаю.

Способи застосування:



1. 3-10% настій трави материнки - по 0,5-1 склянці кілька разів на день у теплому вигляді до їди в разі неврозів, бронхіту, кашлюку.


2. 20 % настоянка трави материнки на 40 % спирті - по 1/2-1 ч. л. ложці 3 рази на день у разі гастриту, бронхіту, а також зовнішньо.


3. 20 % настоянка свіжої трави материнки на рослинній олії - по 2-3 ч. л. ложки 3 рази на день до їди в разі виразкових хвороб шлунка.


4. Настій із 2 ст. ложок трави материнки в 1,5 склянки окропу - денна доза; курс лікування 3 роки - у разі епілепсії (Н. Г. Ковальова) .


5. Для ароматичних ванн 100-200 г трави материнки заварюють у 2-3 л води.


6. Кора дуба - 60 г, трава материнки - 40 г, листя алтеї - 20 г або корінь алтеї - 10 г; 5 ст. ст. ложок суміші заварити в 500 мл окропу, настояти - для спринцювання вранці та ввечері.



Протипоказана під час вагітності.

Дим'янка Шлейхера (Fumaria Schleichen Soy - Willem)



Димка, печінкова трава, укр.: рутка лікарська. Рослина отруйна, призначається лікарем.

Рутка Шлейхера - однорічна бур'яниста рослина родини макових. Стебла сірувато-зелені, соковиті, від основи гіллясті, висотою 15-40 см. Листя перистоскладне. Квітки дрібні, пурпурові, зібрані в китиці. Цвіте в травні - серпні. Трава має дуже гіркий смак. Росте повсюдно на полях, городах, у садах, на бур'янистих місцях.

З лікувальною метою використовують траву. Хімічний склад вивчений недостатньо. У траві виявлено: алкалоїди, фумарову кислоту, слиз, вітаміни С і К, гіркоту і смоли.

Професор С. А. Томілін вказував, що фізіологічна дія рутки залежить від дозування і тривалості вживання. За середніх терапевтичних доз протягом перших десяти днів препарати чинять тонізуючу дію, а потім - розслаблюючу. Це вказує на здатність діючих речовин рутки до кумуляції (накопичення в організмі).

:рис2:

Дям'янка Шлейхера



У Пермському фармацевтичному інституті з трави рутки отримано новий препарат протопін, який добре вивчений експериментально і рекомендований до клінічного випробування як протиаритмічний засіб, що значно перевершує за ефективністю новокаїнамід і хінідин.

Рутка Шлейхера - застосовується тільки в народній медицині в разі гастритів зі зниженою кислотністю, виразки шлунка, спастичного коліту, хронічного запору, геморою, метеоризму, атонії кишківника, захворювань печінки та жовчного міхура, жовчно-кам'яної хвороби, печінкової кольки, жовтяниці, бронхіту, бронхоектазії, туберкульозу легень і т.д. д. У разі запалення ясен і стоматиту використовують у вигляді полоскання з 30-50 крапель соку в 1/2 склянки теплої води. Свіжим соком змащують шкіру і роблять примочки, місцеві ванни з відвару сухої трави рутки або концентрованого настою, або мазь - при шкірних висипах, прищах, золотусі, лишаях, корості, екземі, алергії, ранах, пітниці та інших захворюваннях.

Способи застосування:


1. 5 % настій трави рутки - по 1/3 склянки 3 рази на день до їди; або настій 2 ст. ст. ложок трави рутки в 0,5 л окропу (у термосі), випивати за три прийоми на день за 30 хв до їди (Е. А. Ладиніна).


2. 2 ч. ложки трави рутки настояти 8 годин у 0,5 л холодної води - денна доза в разі холециститу, гепатиту, гіпоацидного гастриту.


3. 0,5 л банку заповнюють порізаною сухою травою і заливають 40-70 % спиртом, настоюють 5-7 днів, уживати по 20-30 крапель 3-4 рази на день за 30 хв до їди як № 2 і зовнішньо в разі шкірних захворювань (Е. А. Ладиніна).


4. Сік трави рутки дим'янки свіжий - по 30-50 крапель тричі на день, або сік, змішаний із цукром, або 40 % спиртом порівну - по 2 ст. л. ложки на день; або свіжий сік 20-25 г із 250 мл пива чи молочної сироватки - по 2-3 чарки на день як № 2 (М. А. Носаль).


5. 10 г сухої трави рутки відварити 7-10 хв у 0,5 л пива - денна доза в разі анацидного гастриту (М. А. Носаль).


6. Збір із трав рутки, чистотілу, листя м'яти, трифолі, коріння копитняка і кульбаби - порівну кожного; 1 ст. л. ложку суміші настоювати в 250 мл окропу - по 1/3 склянки 3 рази на день до їди як жовчогінний засіб (С. А. Томілін).

.
Джерело, автор:
Губергриц А. Я., Соломченко Н. І. Донецьк "Донбас" 1990
LAST ID статті: 1132
Дата додавання: 14-11-2025; 16:17:28
Додав: admin
Кількість переглядів: 27
Розділ статті: 3