Дикорослі лікарські рослини Донбасу. Сухоцвіт однорічний, Сушениця болотна.

Сухоцвіт однорічний (Xeranthemum annum L.)


Укр.: сухоцвіт, безсмертник рожевий.

Сухоцвіт однорічний - однорічник із родини айстрових заввишки 15-60 см. Суцвіття поодинокі, великі рожево-фіолетові, рідше білі. Цвіте з червня до серпня. Добре росте в культурі. Сухоцвіт однорічний зустрічається повсюдно в степах, на сухих кам'янистих відслоненнях, схилах. Використовують квітки, що містять флавони. Входять до складу збору за прописом М. Н. Здренко.

:рис1:

Сухоцвіт однорічний



Сухоцвіт однорічний має кровоспинну дію. Застосовують у народній медицині в разі маткових кровотеч, виразкової хвороби шлунка і кишечника, захворювань серця, нервової системи, холециститу.

Способи застосування:


1. Настій 10-20 г квіток сухоцвіту в 0,5 л окропу - по 1/3 склянки 3 рази на день як кровоспинний.


2. Настій із 15 г квіток сухоцвіту і 10 г хвоща в 1 л окропу - по 50 г тричі на день у разі болісних місячних.



Тирлич болотний (Gnaphalium uliginosum L.)


Сушениця топяна, жаб'яча трава, укр.: сухоцвіт болотяний, сухоцвітки.

Сухоцвіт болотний - однорічна дрібна рослина з родини складноцвітих із сірувато-повстяним опушенням. Стебло заввишки 5-30 см. Суцвіття - кошики, що складаються з дуже дрібних жовтувато-білих квіток. Цвіте в червні - серпні.

У Донбасі зустрічається зрідка в басейні річки Сіверського Дінця. Сухоцвіт болотний росте на вологих луках, на мулистих і піщаних берегах річок і канав.

Використовують траву сухоцвіту, яка містить ефірну олію, алкалоїд гнафалін, багато смол, каротин, вітамін С, фіто-стерини, дубильні речовини і сліди вітаміну В. Сухоцвіт болотний має судинорозширювальну, гіпотензивну, протимікробну, ранозагоювальну, жовчогінну, проносну, болезаспокійливу, протизапальну і заспокійливу властивість.

Застосовується в медицині в разі гіпертонічної хвороби I-II стадії, атеросклерозу, стенокардії, виразкової хвороби, виразкового коліту.

Ефективність лікування сухоцвітом початкової стадії гіпертонічної хвороби було підтверджено в терапевтичній клініці Іжевського медінституту (проф. А. Я. Губергріц, доц. Д. М. Раппопорт і А. И. Чукавіна). Проф. В. П. Луканін, повідомляє про успішне лікування неврозів серця з помірною гіпертонією і неврозів шлунка, кишечника і жовчного міхура.

М. М. Панченков успішно застосовував 5 % настій трави сухоцвіту і 3-4 % відвар кореня синюхи при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Раніше випускали екстракти цих рослин у таблетках.

У народній медицині сухоцвіт застосовують також у разі різних внутрішніх і зовнішніх кровотеч, гастритів, колітів, неврозів, серцебиття, головних болів, проносів, туберкульозу й абсцесу легень, цинги, цукрового діабету та інших захворювань. Широко застосовують її зовнішньо у вигляді компресів, примочок, тампонів, спринцювань із настою трави сухоцвіту, а також мазі під час лікування ран, виразок, опіків, свищів, ерозій шийки матки тощо. д. Порошком трави сухоцвіту присипають шкіру в разі мокнучої екземи, лишаю і випадання гемороїдальних вузлів, що кровоточать, як кровоспинний засіб (А. П. Левчук).

:рис2:

Тирлич болотний



У разі гіпертонії приймають відвар трави сухоцвіту всередину в комплексі з ножними ваннами (150 г трави заварюють у 3 л окропу, настоюють 30 хв) протягом 30 хвилин.

У разі варикозного розширення вен гомілок роблять ножні ванни з настою 100 г трави сухоцвіту в 5 л окропу (настоюють 10 годин), тривалість ванни 20-30 хв за температури 32-37 °С. Мазь готують із 10 г порошку трави сухоцвіту на 100 г вершкового масла і меду (порівну); або 100 г сухої трави сухоцвіту відварюють у 0,5 л олії або настоюють 1 місяць.

У роки війни JI. А. Алмазов запропонував спиртово-олійний екстракт: порізану траву сухоцвіту змочували достатньою кількістю 40 % спирту і настоювали 12 годин у закритій посудині за кімнатної температури, постійно помішуючи. Потім масу перекладали в казан, додавали соняшникову олію, обережно нагрівали на водяній бані 24 години, після чого вичавлювали, фільтрували - для лікування гнійних ран і виразок (цит. за А. Д. Турової).

Способи застосування:


1. 2 ст. ложки трави сухоцвіту (або 15-20 г) настояти в 0,5 л окропу в термосі - по 150 мл тричі на день; або застосовувати відвар різано-пресованої трави, як вказано на коробці в разі гіпертонії.


2. Відвар 30-40 г трави сухоцвіту в 300 мл води - по 15 мл 6-8 разів на день; або по 15 мл через 2 год у разі кровохаркання; або по 100 мл тричі на день у разі рясних менструацій.


3. 5 % відвар трави сухоцвіту - по 50-100 мл за 30 хв до їди і 3-4 % відвар кореня синюхи - по 15 мл тричі на день після їди протягом 1-2 місяців у разі виразкової хвороби.


4. 20% настоянка на 40% спирті - по 1/2-1 ч. л. ложці 3 рази на день у разі гіпертонії та туберкульозу легенів.


5. 20 % настоянка трави сухоцвіту на рослинній олії - по 15 мл уранці натщесерце, за 1 год до обіду і через 2 год після вечері (у разі виразкової хвороби) та для зовнішнього застосування.


6. Настій 4-5 ст. ложок трави сухоцвіту в 0,5 л окропу - для зовнішнього застосування в разі ран, опіків.


7. Збір із трав сухоцвіту, звіробою, листя подорожника - по 40 г, трав золототисячнику, споришу, материнки, листя шавлії - по 20 г, квіток нагідок - 15 г, листя м'яти й коріння лепехи - по 10 г, плодів кмину - 6 г; 40 г суміші (6-7 ст. ст.). ложок) настояти в 1 л окропу 12 год - по 1/2 склянки 3-4 рази на день через годину після їди протягом 2 місяців і більше за гіперацидного гастриту та виразкової хвороби.



Протипоказана сухоцвіт у разі гіпотонічної хвороби і тромбофлебіту..
Джерело, автор:
Губергриц А. Я., Соломченко Н. І. Донецьк "Донбас" 1990
LAST ID статті: 981
Дата додавання: 14-11-2025; 13:11:49
Додав: admin
Кількість переглядів: 25
Розділ статті: 3