Безсмертник піщаний (Helychrysum arenarium L.)
Укр.: цмин.
Загальновідома багаторічна трав'яниста повстяно-вовняно-шерстистоопушена рослина із сімейства складноцвітих із лимонно-жовтими квітками (табл. 5). Цвіте в червні - липні. Зростає повсюдно на сухих піщаних ґрунтах, відкритих степових схилах, у розріджених соснових лісах Слов'янського, Краснолиманського, Добропільського, Jlutuginського, Марківського, Новоайдарського районів.
Медичне значення мають суцвіття. У народній медицині іноді заготовляють і траву. Суцвіття містять різноманітні біологічно активні речовини - ефірну олію, флавоноїдні глікозиди, флавоноїди, каротиноїди, фталіди, вітаміни С та К, органічні кислоти, слизи, смоли, віск, стероїдні сполуки, мікроелементи, гіркі, фарбувальні, дубильні речовини.
Цмин застосовують у медицині в разі гострих і хронічних захворювань печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів (холецистит, гепатити, дискінезії жовчних шляхів, жовчнокам'яна хвороба, холангіт), а також у разі захворювань шлунково-кишкового тракту (гастрит, коліт, панкреатит, атонічні та спастичні закрепи). Препарати з трави цмину збуджують секрецію жовчі, шлункового і панкреатичного соку, збільшують діурез і мають слабку заспокійливу, сечогінну, спазмолітичну, вітрогінну, кровоспинну дію, підвищують тонус жовчного міхура, а також покращують обмін речовин і метаболічну функцію печінки.
И. JI. Блінков вказує, що трави цмину, які застосовують у дозі, що перевищує в 5-7 разів зазвичай використовувану, чинять гепатопротективний ефект (захищають клітини печінки) подібно до легалону, карсилу і силібору. Клінічні випробування професорів В. М. Коган-Ясного, JI. С. Левінсона, С. С. Стеріо-пуло та А. Я. Губергриця підтвердили результати експериментальних досліджень. Жовчогінну дію настою безсмертника було також встановлено у хворих при дуоденальному зондуванні з подальшим введенням 100 мл теплого 7,5 % настою.
У народній медицині трави цмину популярні в разі цирозів печінки, жовтяниці, водянки, атеросклерозу, гіпертонії, кашлю, надмірного схуднення, різних набряків, застуди, круглих глистів тощо. д.
Способи застосування:
1. Відвар (настій) із 6-16 г квіток у 360 мл води - по 0,5 склянки 2-3 рази на день як жовчогінний.
2. 1 ст. ложку (2,5 г) квіток залити 250 мл окропу, настояти в термосі, випити за 3 рази протягом дня в теплому вигляді за 20-50 хв до їди в разі захворювань печінки.
3. Сухий екстракт безсмертника - по 1 г 3 рази на день.
4. Таблетки фламіну 0,05 г - по 1-2 таблетки за 30 хв до їди, курс 10-40 днів (жовчогінне).
5. Антибіотик аренарин у вигляді очної мазі як протизапальний і противірусний засіб.
6. Траву з квітками цмину 14-16 стебел (15-20 г) порізати, варити 8-10 хв в 1 л води - пити по 0,5 склянки разом із 0,5 склянки гарячого молока та 2 ч. л. ложками меду за 30 хв до їди; 4 дні приймати, 2 дні перерва, і так далі протягом 2 місяців у разі холециститу, гепатиту.
7. Гарячий настій або відвар використовують двічі на день для спринцювання при білях у жінок (В. В. Кархут).
Збирають суцвіття на самому початку цвітіння, зрізуючи їх ножем або ножицями із залишком стебла не довше 1-2 см. Рослину з коренем виривати не можна, щоб не виснажити її запаси. Протягом сезону збір їх можна проводити на одному і тому ж місці кілька разів.
Глід однопестиковий (Crataegus monogi-na Jach.)
Боярка, бариня, укр.: глщ, гльод.
Колючий чагарник із родини розоцвітих (табл. VI). На території України зростає 24 види дикорослих і культивованих: колючий, український, однопестиковий, зігнутостовпчиковий тощо. У Донбасі найпоширеніший глід однопестичний. Зростає повсюдно в розріджених лісах, серед чагарників, на схилах пагорбів, у гаях, балках і лісопосадках.
Для медичних цілей заготовляють квітки і плоди глоду однопестичного криваво-червоного і колючого. У квітках знайдено: флавоноїди, каротиноїди, холін, ефірну олію, органічні кислоти; у плодах - флавоноїди, сорбіт, фітостерини, тритерпенові кислоти тощо; у листках - сапоніни, ефірну олію.
В експериментах на тваринах встановлено, що препарати глоду одноплідного чинять багатосторонню дію: кардіотонічну (серцеву), гіпотензивну, спазмолітичну (розширює судини серця та мозку), антиатеросклеротичну, заспокійливу, сечогінну, антиаритмічну, протиалергійну та підвищують секрецію молока (С. Я. Соколов).
Крім того, вони зменшують ламкість капілярів і проникність їхніх стінок, підвищують чутливість серця до дії серцевих глікозидів і знижують побічну дію препаратів наперстянки.
Застосовують у медицині в разі вад серця, ендоміо-кардиту, кардіосклерозу, ішемічної хвороби серця, стенокардії, серцево-судинної недостатності I-II ступеня (особливо в літніх людей), початкових стадіях гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, дистрофії міокарда, неврозах серця, ангіоневрозах, пароксизмальній тахікардії та миготливій аритмії (як додатковий засіб), ревматизмі, гіпертиреозі з серцебиттям, захворюваннях нервової системи, клімактеричному неврозі, безсонні та інших захворюваннях.
Велику роботу по вивченню препаратів глоду однопестичного та впровадженню їх у медицину провели українські науковці: професори С. А. Томілін і Н. С. Харченко. С. А. Томілін зазначав, що 10 % настоянка сирих квіток глоду однопестичного збільшує силу серцевих скорочень і встановлює рівновагу між силою серцевих скорочень та артеріальним тиском: підвищений він знижує, а знижений - підвищує. Підвищені дози препарату надають позитивний ефект у разі стенокардії, ревматизму, неврозів, безсоння, пов'язаного з нервовим збудженням, та інших захворювань. Дія глоду одноплідного українського добре вивчена на кафедрі фармакології Харківського медичного інституту М. М. Горького. С. Харченко зі співробітниками. Тут було отримано сапоніновий препарат кратегід із листя, який спричиняє посилення роботи серця, на тривалий час знижує артеріальний тиск, чинить добру заспокійливу і протиаритмічну дію. Його також можна застосовувати протягом тривалого періоду в разі атеросклерозу (знижує рівень холестерину в крові).
H. И. Соломченко на підставі багаторічних спостережень переконався, що найкращий ефект справляє 20 % настоянка зі свіжих квіток глоду, яку призначають у великих дозах по 1/2-1 ч. л. ложці на прийом. М. А. Носаль рекомендував використовувати сік із квіток глоду з 90 % спиртом у співвідношенні 1 : 2, настояти 2 тижні - по 40 крапель на прийом. В. П. Мах-лаюк рекомендує настоянку глоду однопестичного з профілактичною метою для зміцнення м'язів серця.
У народній медицині за гіпертонічної хвороби вживають і відвар із молодих пагонів (гілок).
Плоди, особливо зібрані після заморозків, вживають у свіжому вигляді в їжу, а також на варення, напій, повидло, желе, компоти і навіть зацукровують, а сушені - на борошно для солодкого хліба, пирогів і як замінник чаю та кави. Особливо приємні на смак плоди глоду українського та інших великоплідних видів. Хоча в літературі вказується на нешкідливість ягід, але вживати їх у великій кількості не слід, оскільки вони спричиняють легке отруєння (запаморочення, тремтіння, нудоту, блювоту, пронос і болі в шлунку).
Способи застосування:
I. Настоянка (екстрткт) аптечна - по 30-40 крапель 3 рази на день до їди в разі гіпертонічної хвороби, захворювань серця.
2. 2 ст. ложки квіток глоду настояти 2 години в 300 мл окропу - по 100 мл 3 рази на день до їди в разі гіпертонічної хвороби.
3. 1 ст. ложка плодів відварити 10 хв у 400 мл води - по 100 мл 3 рази на день до їди в разі захворювань серця.
4. Настоянка свіжих квіток глоду 20 % - по 1/2-1 ч. л. ложці тричі на день у разі гіпертонічної хвороби, ревматизму, атеросклерозу.
5. Екстракт глоду входить до комплексного препарату кардіовален, який застосовують по 15-20 крапель на прийом у разі серцевої недостатності, гіпертонічної хвороби, стенокардії та вегетоневрозів.
6. З м'якоті плодів отримати сік, консервувати 1 : 1 40 % спиртом - по 1 ч. л. ложці 3 рази на день; або 100 г подрібнених на млинку для м'яса стиглих плодів настояти 8 днів у 0,5 л 40-70 % спирту - по 50-60 крапель на прийом (В. И. Зав-ражнов).
Збір квіток глоду проводять на початку цвітіння, коли частина їх ще не розпустилася. Сушити їх рекомендують під марлею, щоб не пошкодила міль. Плоди збирають восени (у вересні - жовтні) і сушать у печі або сушарках за температури 35-40°. При заготівлі сировини не можна ламати гілки..
