У журналі "Сім'я, земля, врожай" за серпень 2005 року ми прочитали цікаву статтю доктора М.Ф.Лісового "Депресія - життя на краю прірви". Стаття пронизана любов'ю до людей і бажанням допомогти тим, хто страждає на цю важку нервову патологію.
Наведено дані про катастрофічне наростання цього психічного стану пригніченості й туги - депресія, коли життя стає не милим для безлічі людей в усьому світі та, зокрема, на Кубані, де щорічно реєструють 12-14 тисяч людей, які страждають на таке явище, як депресія.
Цифра, звичайно, страхітлива. Чесно наводяться і причини, що викликали цю гнітючу ситуацію. Цитую: "Які ж причини такої підступної хвороби як депресія, на якому ґрунті росте цей злісний бур'ян? Ось вони: мізерні зарплати і пенсії, дорожнеча товарів і продуктів, невпевненість у завтрашньому дні, прискорений ритм життя, зростаюча інтенсивність роботи, нервове напруження. Становище погіршують хронічні хвороби, втрата близьких, сімейні катастрофи, нерозуміння друзів, відчуття почуття непотрібності".
Усе це, безумовно, так. Але біда в тому, що перераховані факти й обставини часто нам не підвладні, і змінити їх ми практично не маємо можливості. А що в нашій владі?
У нашій владі наш власний організм і наша поведінка. У статті наводиться також думка академіка Є.І. Чазова про те, що в нинішньому суспільстві змінився психосоціальний фактор, що призводить до стресів і депресій, а депресія супроводжується вираженими порушеннями функції низки органів і систем організму - розвитком атеросклерозу, тромбозу дрібних артерій серця та мозку і загостренням серцево-судинних захворювань.
Звісно, все це ми спостерігаємо в житті та в медичній практиці, можна сказати, щодня. Мені б тільки хотілося дещо доповнити матеріал статті і, крім дуже слушних порад автора про те, як уникнути депресії, що насувається, дати тим, хто страждає від цієї хвороби душі та їхнім близьким, низку суто медичних порад лікаря-натуропата.
Отже, не будемо забувати дві істини.
Перша полягає в тому, що в нашій дійсності стало актуальним твердження, яке говорить, що "порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих", бо психосоціальний фактор, про який згадує академік Є.І. Чазов, ми змінити не в змозі.
Друга істина звучить так: на відміну від тих, хто потопає у воді, ми все-таки ходимо по твердій землі, а якщо це так, то в наших силах розпоряджатися своїм власним організмом, його фізичним і душевним здоров'ям.
А тепер поміркуймо, що від чого залежить і чи можемо ми домогтися душевного здоров'я і благополуччя, якщо будемо фізично здорові?
Мій особистий життєвий досвід і досвід лікаря-натуропата дають змогу впевнено відповісти: "Так, можемо!"
Моя робота з природних методів оздоровлення людей протягом останніх 20 років показала однозначно, що фізично хворі люди практично всі страждають від тієї чи іншої ступені депресії, джерело якої міститься в людському організмі й полягає в отруєнні мозку нашими внутрішніми отрутами.
А чи настане при цьому депресія, чи патологічний процес у мозку поглибиться і переросте в шизофренію, епілепсію, маніакальний психоз або в щось іще - залежить від ступеня інтоксикації, виду токсинів, що надійшли в мозок (їхнього хімічного складу). Іноді також залежить від міцності й цілісності гемато-енцефалічного бар'єру, тобто тієї частини імунної системи, яка захищає головний і спинний мозок від чужорідних втручань, перешкоджає проникненню токсинів та інших шкідливих речовин (зокрема - ліків) у тканину мозку.
У всій цій історії виникнення і розвитку депресії потрібно відзначити вирішальну роль печінки. Печінка пов'язана з мозком, як і з усіма іншими внутрішніми органами, а також шкірою, дуже тісними і різноманітними зв'язками. Через лімфатичну та кровоносну системи з печінки в мозок (як і в інші органи) надходять продукти харчового метаболізму, що живлять наші тканини.
Печінку називають другим серцем. Якщо без роботи серця неможливий кровообіг, то без роботи печінки неможливе живлення тканин організму, всіх внутрішніх органів, як і самого серця. Потрібно пам'ятати, що продукти травлення з тонкого й більшої частини товстого кишечнику, перш ніж потрапити у велике коло кровообігу, надходять до ворітної вени печінки, яка несе всю цю "сировину" на переробку до найскладнішої "хімічної лабораторії".
Тут насамперед знешкоджуються деякі отруйні моноаміни, що утворюються в кишківнику внаслідок перетравлення м'ясних і деяких інших неприпустимих з погляду фізіології травлення продуктів, які ми вживаємо.
Печінка утворює з них нейтральні сполуки, що виділяються нирками. Печінка також синтезує з вуглеводів і амінокислот, що надійшли до неї, наші власні видоспецифічні індивідуальні білки. На цій синтезувальній ролі печінки слід зупинитися особливо.
Вважається, що якщо ми не вживаємо білкової їжі, тобто не їмо м'яса (птиці, риби) та молочних продуктів, то ми втрачаємо білок, і нам загрожує якщо не смерть, то неміч і хвороби, діти не можуть вирости, матері не можуть народжувати тощо. Насправді це зовсім не так, бо природою в нашому організмі передбачено самостійний синтез білка з небілкових харчових продуктів, тобто вуглеводів і жирів.
Для того щоб вуглеводи (фрукти, овочі, зернові) і жири (вершкове масло і олія), які надійшли з їжею, стали білками, їм бракує тільки одного елемента - азоту. Азот же утворюється в нашому організмі під час розпаду наших власних відпрацьованих, застарілих білків у процесі обміну речовин.
Цієї кількості азоту (3,7 грама щодоби) цілком достатньо для амінування вуглеводневих ланцюжків і перетворення їх на потрібні нам амінокислоти (дані відомого біохіміка й лікаря-натуропата ХХ століття Міхаеля Бірхер-Беннера, викладені в його фундаментальній праці "Основи лікування харчуванням на засадах енергетики").
Подальший процес синтезу білкових молекул протікає в клітинах печінки автоматично з мінімальними енергетичними витратами. Така незамінна роль печінки в нашому організмі.
Природно, що якщо забруднювати печінку відходами обміну речовин, застояною жовчю, піском, холестерином і подібними речовинами, то вона не зможе виконувати свою роботу повноцінно. У цьому разі страждають дезінтоксикаційна та синтетична функції печінки.
А якщо "травні отрути" не нейтралізуються, то вони потрапляють у велике коло кровообігу й спричиняють найрізноманітніші хвороби: на шкірі - псоріаз, у легенях - астму, у суглобах - біль, у мозку - депресію, дегенерацію, паркінсонізм, розсіяний склероз тощо.
Звідси стає цілком зрозуміло: щоб лікувати депресію, потрібно лікувати печінку, очищати її.
Будь-яка очищена тканина людського організму, а тим паче печінка, самовідроджується, тобто має здатність до синтезу нових, здорових клітин. Печінка ж здатна наростити свій колишній об'єм навіть при збереженні 1/16 своєї початкової маси.
Але як чистити печінку, якщо забитий кишечник? Адже жовчні протоки відкриваються у дванадцятипалій кишці, і стан печінки безпосередньо залежить від стану тонкого й товстого кишечнику. Який із цих органів здатний очищатися природним шляхом? Товстий кишечник.
Зазвичай він очищається дуже погано, зважаючи на невідповідність можливостям травлення їжі, порушену мікрофлору та гіподинамію, тобто малорухливий спосіб життя.
Різні розділи товстого кишечнику пов'язані лімфатичними і нервовими шляхами з усіма внутрішніми органами. За того, що протягом кількох десятків років нашого життя на стінках товстого кишківника наростають слиз, гній, калові маси, і все це заростає грибницею, чекати здоров'я від легень, серця, нирок і нервової системи не доводиться.
Отже, товстий кишечник потребує постійного стеження за собою. Не можна не звертати уваги на мляву роботу кишечнику, закрепи, які досить часто виникають і в дитинстві, і в молодості. А тим більше - в літньому віці.
Закрепи в дитинстві загрожують ангінами, гепатитами, головним болем і навіть бронхіальною астмою. У молодості та зрілому віці, тим паче за великої кількості стресів і негативних емоцій, якими нагороджує нас життя, до всього цього може додатися небажана гостя - депресія, можливі й інші порушення нервової системи.
Якщо закрепи наполегливі, і цей стан кишківника ігнорувався протягом низки років, то в старості можна чекати і на склероз мозкових судин, і на інсульт, і на хворобу Альцгеймера, і на будь-яке порушення нервової системи.
Отже, тримайте кишечник у чистоті, а печінку - в робочому стані. А для цього потрібно дотримуватися правил природної гігієни та законів природи, яка створила нас відповідно до цих законів.
Кишечник потрібно очищати постійно, не чекаючи настання хвороби. Якщо вона все-таки настала, очищати його стає життєво необхідно. За багаторазового ретельного очищення кишечнику (промивання тощо) депресія відступає з дивовижною закономірністю.
Суть справи полягає в тому, що кишечник звільняється від багаторічних пристінкових нашарувань гною, слизу, паразитів і грибків. Чиста слизова товстого кишечника являє собою величезний за площею орган виділення. Чому?
Тому що на сосочках цієї слизової оболонки відкриваються вихідні лімфатичні капіляри, а лімфатична система судин виносить із клітин і міжклітинної рідини внутрішніх органів у просвіт товстого кишечнику всі відпрацьовані шлакові продукти саме через вихідні капіляри.
Можна собі уявити, що якщо стінки заліплені гноєм і слизом, то виходити відходам тканинного обміну нікуди, отже, їх забирає струм лімфи назад до тканин, тобто відбувається не очищення клітин, а накопичення відходів обміну, які паралізують роботу клітин.
Якщо цей процес відбувається в мозку, природно, порушується його робота, і виникають неврози, депресії та глибші порушення нервової системи. Тому не допускайте критичних станів кишківника в будь-якому віці - це небезпечно! Будь ласка, запам'ятайте, що чистота кишечнику - це гарантія здоров'я всього організму.
Що ж робити, якщо непрохана депресія все-таки наздогнала? Знати її причини й цілеспрямовано її виганяти, знаючи, що ви обов'язково переможете, дотримуючись правил внутрішньої гігієни. Очищення кишечнику проводиться таким чином:
Потрібно двічі на місяць вживати проносне (сульфат магнію - англійську сіль, якщо немає виразки чи ерозії шлунка, інакше - рицинову олію) і щоденно промивати кишківник теплою водою з додаванням повареної солі (2 чайні ложки) та питної соди (1 чайна ложка) на 2 літри води (38оС). Промивання потрібно здійснювати 2 або 3 рази поспіль протягом 4-6 тижнів, потім промивати 1 або 2 рази на тиждень.
Протягом 14 або 21 дня потрібно дотримуватися питного режиму - 3 літри на день трав'яних відварів із медом і соком лимона та свіжовичавлених фруктових і овочевих соків за відсутності твердої їжі в добовому раціоні.
Не можна вдаватися до нефролептиків, тонізувальних та інших ліків, що втручаються в роботу мозку і порушують його хімізм, - у цьому разі ви матимете гарантію постійної залежності від цих препаратів і постійної депресії.
Необхідно також знати, що бурхливому зростанню депресивних станів дуже сприяє поголовне захоплення дітей і дорослих комп'ютерами і порушення часу сну. Добовий ритм сну і неспання, що не відповідає сонячному ритму, - це прямий шлях до порушень нервової системи аж до психозів і раннього склерозу мозку.
Фізіологічний час сну - з 9-ї години вечора до 5-ї години ранку. Саме з 9-ї до 12-ї години ночі аура людини повноцінно насичується космічною енергією, тож 1 година сну з 9-ї до 12-ї години ночі дорівнює двом годинам сну після 12-ї години ночі. Хронічне недосипання, яке є найпоширенішою та найстрашнішою хворобою цивілізованого людства, руйнує біополе організму, відтак - його психічне та фізичне здоров'я.
Немає жайворонків і сов - насправді ми всі жайворонки, і тільки штучно порушуючи час сну, засиджуючись за телевізорами, комп'ютерами чи в нічному клубі, ми перетворюємо себе на сов.
Не порушуйте природні біоритми, оскільки, як казав Гете: "Люди підкоряються законам природи, навіть коли порушують їх".
