Розділ 9

Ботанічна назва болиголову плямистого, або крапчастого, - Conium maculatum L. Належить він до родини зонтичних - Apiaceae Lindl (Umbe-lliferae Juss). Болиголов плямистий - дворічна трав'яниста рослина з великим листям. На першому році росту утворює розетку прикореневого листя, на другому - сильногіллясте борозенчасте стебло, яке на гарному ґрунті може досягати двометрової висоти (частіше 70-150 см). Стебло голе, в тонких борознах, із синюватим відливом, усередині порожнисте, в нижній частині з добре помітними темно-червоними плямами (через що рослина й дістала назву "крапчастий"), не цілком гранчасте, з борошнистим нальотом. Міжвузля стебла дудчасті. Листки також голі, на довгих черешках, піхвові, з яйцевидно-овальними перисторозсіченими листочками на довгих черешках. При розтиранні їх відчувається різкий мишачий запах.

Рослина є офіцінальною (від officina - аптека, ліки) у багатьох країнах світу, тобто входить до офіційних фармакопей цих країн. Однак Росія до таких країн не належить, і застосування болиголова плямистого для медичних цілей у нас офіційно й категорично заборонене. Сучасні народні цілителі вважають, що трава болиголова має болезаспокійливу, заспокійливу, протисудомну дію та протизапальну властивість. Використовують переважно для виготовлення препаратів, що зменшують болі, а також для лікування злоякісних пухлин. Ніколи не можна забувати про те, що болиголов належить до числа найбільш отруйних рослин. Як цілющий ефект (у суворо терапевтичних дозах), так і токсичний - аж до смертельного - забезпечують одні й ті самі речовини, що містяться в рослині.

Початкові симптоми отруєння болиголовом (свербіж у роті, за грудиною, оніміння ділянок шкіри, запаморочення, головний біль, розлади зору та слуху, розширення зіниць, слинотеча, повторна блювота, задишка, прискорене серцебиття, неправильний пульс, судоми, під час яких підвищується артеріальний тиск), зазвичай, з'являються вже за 20-30 хвилин, але варто пам'ятати, що в низці випадків це може статися й за півтори-дві години.За легкої форми отруєння болиголовом з'являються слинотеча, нудота, блювання, пронос. Зіниці розширені, температура тіла знижена, кінцівки холодні, знерухомлені, дихання утруднене. У тих випадках, коли належних термінових заходів одразу не вжито, отрута болиголова продовжує дуже швидко всмоктуватися в кров зі шлунково-кишкового тракту. У важких випадках отруєння болиголовом наростає м'язова слабкість, що переходить у параліч м'язів (починаючи з ніг). Потім - втрата свідомості, колапс, висхідний параліч.

Як лікарську сировину болиголова використовують листя на початку цвітіння, квіти та недозріле насіння разом із парасольками. Час збору - червень. Листя і квітки заготовляють на початку цвітіння і сушать звичайним способом у тіні на свіжому повітрі окремо від інших рослин. Насіння збирають і сушать із парасольками - так само, як квіти й листя. З висохлих парасольок насіння висипається саме. З лікувальною метою використовують також стебла; час їх заготівлі - липень. Досвідчені люди настійно рекомендують під час збирання суцвіть болиголова підходити до рослини з підвітряного боку, інакше можна отруїтися, бо алкалоїди - це леткі речовини.

Болиголов плямистий здавна застосовують у народній медицині багатьох країн для лікування і профілактики раку, а також у гомеопатії (препарат Conium maculatum), проте в клінічній науковій медицині властивості рослини не знайшли собі практичного застосування й донині. І це незважаючи на те, що не тільки народні цілителі, а й багато фахівців-онкологів упевнені, що болиголов як засіб проти раку є надзвичайно перспективним і його слід вивчати для того, щоб на науковій основі увійти до переліку основних протиракових препаратів. Останнім часом інтерес до рослини так сильно зріс неспроста. Встановлено, що трава болиголова є найсильнішим імуностимулятором, який активізує та зміцнює захисні сили організму, тому застосування його може дати гарний результат у разі лікування дуже багатьох хвороб, у тому разі якщо клінічно вони проявляються зниженням імунного статусу організму.

Основною причиною злоякісного росту тканин, за В. В. Тищенком, є їхня гіпоксія, кисневе голодування. І тут цей чудовий лікар знову проявив новаторський підхід: він став розглядати кисень не як окислювач (як це загальноприйнято на сьогоднішній день повсюдно), але як коректор індивідуальних частот кожної клітини організму. Таким чином, її життєвий тонус визначає саме кисень - це пояснюється ще й тим, що хвильова структура клітини й кисню мають подібну частоту. Таким чином, кисень є саме тим, що з'єднує всі клітини організму в єдине й неподільне ціле... Насамперед, перед тим, як взятися за лікування, потрібно почистити печінку. Процедура триває три доби. Щодня зранку ви робите клізму й п'єте тільки свіжоприготований яблучний сік.

Після чищення ввести в раціон гарбуз або гарбузовий сік у необмеженій кількості. За онкології не можна їсти м'ясо, ковбаси, бульйони, гостре, солоне, смажене, солодке, жирне. Корисні каші на воді, свіжі соки (особливо морквяний і буряковий). Добре також ввести в щоденний раціон салат: моркву, темно-бордовий буряк, зелені кислі яблука (все в рівних частках) протерти на тертці або пропустити через м'ясорубку, додати кефір, сметану або олію за смаком. Потім ще раз подрібнити за допомогою м'ясорубки або блендера до одержання однорідної маси.В. В. Тищенко розробив чотири основні різновиди методики приймання настоянки болиголова всередину, виходячи із загального стану хворого.

"...Користуюся тільки дикорослим болиголовом, зібраним у його природному середовищі існування, в одному з найекологічно чистіших регіонів Європи - у Псковській області. Це мій принцип використання трав - у дикому вигляді вони набагато сильніші, особливо це стосується отруйних трав. Отруйність залежить від складу ґрунту, його температури, вологості. Тим паче що щодо болиголову є дані, що він воліє рости в геопатогенних, тобто неблагополучних, зонах і в місцях із підвищеною природною радіоактивністю. І звичайно ж, дикоростучий болиголов набагато сильніший за окультурений". - Т.В. Макеєнко. Настоянку болиголова А. М. Єрмольчик пропонує капати не у воду, як це радить В. В. Тищенко, а в різні відвари (причому охолоджені перед вживанням). Наприклад, солодки (якщо тиск високий, то довго не застосовувати, краще чергувати), курильського чаю, карагани, відвару вівса. Використовуйте відвар солодки, якщо тиск стабільний і в межах норми.

Як лікарську рослину болиголов застосовували ще в глибоку давнину, зокрема "батьки медицини" Гіппократ, Гален і Авіценна. Стародавня медицина визначала природу рослини як холодну і суху, а властивості їй приписувала оглушливі, такі, що присипляють, і такі, що зупиняють кровотечу. Як уже неодноразово зазначалося, болиголов отруйний: його вживання призводить до втрати мови, запаморочення, потемніння в очах, холоду в кінцівках, болю в горлі, звуження дихальних шляхів і стравоходу. Лікування отруєнь, згідно з древніми, полягає в тому, що потрібно викликати блювоту, а потім дати випити вино, молоко ослиці, настоянку гіркого полину. За старих часів прекрасно знали про всі небезпеки, пов'язані із застосуванням болиголову, і, тим не менш, використовували ліки з нього, про що свідчать травники тих часів, що збереглися. Ось кілька таких прикладів.

У гомеопатії користуються терміном "коніум" (Conium maculatunh). Препарат Conium є одним із базових у гомеопатії й досить часто призначається для лікування різних захворювань або хворобливих станів. Гомеопатичну настоянку болиголова 30-го розведення ви зможете придбати в спеціалізованій аптеці за рецептом лікаря. А лікар-гомеопат напевно пропише вам. Захворювання органів чуття, нервової системи. Ослаблення пам'яті, зниження інтелекту, депресивний настрій. Порушення сну, безсоння, страшні сновидіння (хвороби, смерть, муки), пізнє засинання, погіршення самопочуття вночі та за яскравого сонячного світла. Біль в очах (особливо під час читання), відчуття печіння і холоду в очах, світлобоязнь, миттєва сліпота від яскравого сонячного світла, короткозорість, катаракта. Зниження слуху, шум у вухах, велике скупчення сірки у вухах. запаморочення, головний біль. Запаморочення під час повороту голови або погляду вбік, під час переходу з вертикального положення в горизонтальне, тяжкість у голові, головний біль.