:рис1:
Поширений майже на всій території СРСР, за винятком Крайньої Півночі. Зростає зозулинець плямистий на вологих луках, узліссях лісів, на лісових галявинах, між чагарниками.
Використовують молоді бульби, що мають назву - бульби салепа, зібрані наприкінці цвітіння рослини, в липні - серпні. Слово salep - від арабської назви кореня "салаб". За формою розрізняють два види салепа: круглий - завтовшки 1 -1,5 см, який вважається найкращим, і пальчастий, що відрізняється меншою товщиною (0,5-1 см).
Хімічний склад
Бульби салепа містять слиз (до 50%), крохмаль (до 31%), декстрин (до 13%), цукри (11%), білкові речовини (5%), мінеральні солі, невелику кількість смоли, гіркі речовини.
Дія та застосування
Зозулинець плямистий має обволікаючу дію завдяки наявності великої кількості слизу, крохмалю, а також пектинових речовин. Застосовують у разі захворювань шлунково-кишкового тракту, гастритів, ентеритів, діареї, дизентерії, особливо в дітей; у разі гострих і хронічних бронхітів, отруєння деякими отрутами.
У Болгарії бульби зозулинця використовують як гарний обволікаючий протизапальний засіб у разі гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів, шлунково-кишкових катарів, дизентерії, особливо в маленьких дітей у вигляді настою: 3 г на 250 мл окропу, настоювати 15 хвилин, пити треба гарячим у разі проносу; дітям дають у холодному вигляді.
В австрійській медицині бульби салепа використовують у разі захворювань шлунково-кишкового тракту, гастритів, проносу. Препарати салепа становлять цінність через наявність слизових речовин і особливо широко використовуються в дитячій практиці. Готуються в аптеках.
У Польщі бульби салепа також широко використовують у разі хвороб шлунка, кишківника і дихальних органів.
Бульби зозулинця увійшли до Державної фармакопеї СРСР 1961 р.
У вітчизняній народній медицині відвар кореня салепа застосовують у разі захворювань шлунка, проносу, болю в грудях і жіночих хвороб. У Вірменії здавна використовували для лікування печінки і як засіб, що поліпшує склад крові.
Бульби салепа використовують для приготування супів, желе і тіста.
Бульби зозулинця плямистого мають виражену обволікаючу властивість, завдяки якій запалені тканини оберігаються від надмірних подразників. З цією метою ми використовували його за виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкового коліту, за дистрофії, виснаження, після тривалих захворювань.
Готують його таким чином: 1 частину порошку салепа змішують із 9 частинами холодної перевареної води і 90 частинами гарячої води, тривалий час збовтують. Отриману желатиноподібну масу вживати по 1 чайній ложці 3 рази на день разом із кашами, бульйонами, молоком та іншими продуктами. Маса не має ні смаку, ні запаху. Дітям дозу необхідно зменшити залежно від віку. Цей засіб доцільно вживати в дитячій практиці, у хірургії, у клініках вуха, горла і носа (особливо "трубковим" хворим).
У 1919-1921 рр., а також у роки Великої Вітчизняної війни, коли відчувалася нестача в харчуванні, і в декого відзначалася дистрофія, у нашій сім'ї та в сім'ях близьких друзів зозулинець плямистий надав неоціненну користь..
