:рис1:
Поширена в північній і середній лісових зонах Європейської частини колишнього СРСР, у Сибіру, в субальпійському поясі деяких районів Кавказу. Зростає чорниця звичайна в соснових і ялинових лісах, особливо на рівних напівтінистих місцях.
Використовують зрілі плоди без плодоніжок і листя чорниці, зібрані в період цвітіння. Запах висушених плодів слабкий, смак кислувато-солодкий, злегка терпкий.
Хімічний склад
Плоди чорниці містять дубильні речовини, яблучну, бурштинову, лимонну, молочну, аскорбінову кислоти, каротин, вітаміни групи В, вітамін В2, цукри, антоціани, пектинові та слизові речовини, глікозид, міртиллін. За вмістом марганцю з усіх фруктів і ягід посідає перше місце.
Листя чорниці містить дубильні речовини, флавоноїди, тритерпенові сполуки (олеанова, урсолова кислоти), аскорбінову кислоту (до 250 мг %), каротин, хінну кислоту, арбутин, гідрохінон, глікозид міртиллін, не ідентичний міртилліну плодів. Насіння містить висихаючу жирну олію, що нагадує лляну олію (до 31%), протеїн (близько 18%).
Дія та застосування
Плоди черемхи мають в'яжучу властивість завдяки наявності дубильних речовин. Міртиллін має здатність знижувати вміст цукру в крові. Глікозид неоміртиллін, що міститься в листі, значно знижує вміст цукру в крові за експериментального алоксанового діабету у тварин. Плоди застосовують у вигляді настою, екстракту, сиропу в разі гострих і хронічних ентероколітів, за гнильного бродіння в кишківнику, особливо в дітей, за проносу, за легких форм діабету. Зовнішньо - у вигляді компресів у разі геморою. Є вказівки про лікування відваром плодів чорниці катаральної та фолікулярної ангін, опіків, афтозного стоматиту тощо.
У Болгарії сухі плоди чорниці використовують як прозапальний засіб у разі діареї, запалення шлунково-кишкового тракту та циститів. Зовнішньо - при запаленні ясен і горла та при шкірних захворюваннях. У разі гастриту й коліту болгарські лікарі рекомендують вживати свіжі плоди по 50-100 г на день або у вигляді настоянки з них: 10 г сухих плодів настоювати на 200 мл холодної води протягом 8 годин (денна доза). Настій: 5 г дрібно нарізаних плодів заварити 200 мл окропу (денна доза). Застосовувати в разі запалення шлунково-кишкового тракту та в разі діабету.
У Франції проф. Paris вказав на те, що чорниця звичайна має як в'яжучу, так і кровоспинну дію. Її антибіотичні властивості, помічені народними спостереженнями, були повністю підтверджені вченими. Compain радить за сильних кровотеч таку суміш: ягоди чорниці - 30 г, каштани - 10 г, гуміарабік - 20 г, Salicaire - 20 г і вода 1 л. Суміш варити протягом 10 хвилин у скляному або порцеляновому посуді. Приймати по 120 мл на день. Автор відзначає швидку кровоспинну дію. Чорниця звичайна рекомендується для прийому у вигляді лікарського відвару, компоту або желе.
В Австрії використовують плоди і листя чорниці у вигляді відвару і соку також за гастритів, колітів і проносу. Наявність слизових речовин у ній робить її корисною за печії. 3-4 г сушеного листя залити 250 мл окропу, денна доза 250-400 мл. Сушені плоди заварювати окропом (50 г на 0,5 л), настоювати 8 годин, приймати протягом дня.
У Польщі плоди чорниці також широко використовують для лікування шлунково-кишкового тракту.
У вітчизняній народній медицині застосовують листя чорниці у вигляді настою за цукрового діабету. У разі проносу - у вигляді киселю зі свіжих або сушених плодів. Свіжі плоди знаходять застосування в разі цинги.
Плоди чорниці використовують у харчовій промисловості. Сік як харчовий барвник для підфарбовування плодових і ягідних вин, безалкогольних напоїв тощо. З плодів готують вино, варення, сиропи, морс, сік, екстракти і киселі.
Плоди чорниці використовуються нами як в'яжучий, протизапальний і такий, що поліпшує зір, а також вітамінний засіб.
Ми рекомендуємо плоди чорниці змішувати з цукром (1 кг плодів на 1200 г цукру), зберігати в скляних банках зі скляними кришками в прохолодному місці. Приймати ранньою весною по 30-40 г 2 рази на день..
