:рис1:
Поширена калина звичайна по всьому колишньому СРСР. Зростає в чагарникових заростях, по ярах, вологих місцях, у заплавах річок, нерідко в дубових лісах на сухих місцях. Культивується калина звичайна як декоративна та озеленювальна рослина.
Цвіте калина звичайна наприкінці травня - червні, плоди дозрівають у серпні - вересні.
Використовують кору, яку заготовляють ранньою весною, під час сокоруху. Запах готової сировини слабкий, смак терпкий.
Хімічний склад і властивості калини
Властивості калини визнані стародавніми лікарями лікувальними. У корі знайдено глікозид вібурнін (1-2%), органічні кислоти - оцтову, валеріанову, ізовалеріанову, мурашину, каприлову, лінолеву, пальмітинову, церотинову, аскорбінову, вітамін К, дубильні, гіркі та смолисті речовини (до 6,5%). У плодах - цукри (інвертний цукор до 32%), дубильні речовини, аскорбінова кислота і багато пектинових речовин. У листі знайдено аскорбінову кислоту (26,3 - 50 мг%); у насінні жирна олія (до 21%).
Властивості калини використовують для приготування лікувальних препаратів.
Дія та лікування калиною
Лікування калиною рекомендують для оздоровлення всього організму. Вібурнін, що міститься в корі, посилює тонус матки і має деяку судинозвужувальну дію, болезаспокійливу, антисептичну і гемостатичну властивості. Плоди калини посилюють скорочення серця і збільшують діурез.
Застосовують лікування калиною (кора рослини) у вигляді спиртового екстракту і відвару для зупинки маткових кровотеч, особливо в клімактеричний період, за вагітності та порушень менструального циклу. Відвар - зовнішньо при носових кровотечах.
Кора калини офіційна в колишньому СРСР і США.
У Франції настій з ягід і свіжі ягоди застосовують у разі захворювань шлунка (Leclerc). Властивості калини здатні полегшити неприємні симптоми недуг і збільшити апетит.
У Болгарії кору калини використовують у вигляді відвару й екстракту в гінекологічній практиці як кровоспинний і антисептичний засіб за менорагій, за загрозливого аборту та сутичок, що починаються під час нього. Відвар готують так: 3-4 г дрібно нарізаної кори заливають 200 мл киплячої води, через 15 хвилин проціджують і п'ють протягом дня ковтками (денна доза). У болгарській народній медицині застосовують лікування калиною у вигляді відвару з квіток рослини від болю і спазмів у ділянці шлунково-кишкового тракту, від проносів, болю в ділянці матки і як діуретичний засіб (Д. Йорданов та ін., 1963).
У вітчизняній народній медицині, крім кори калини, використовують плоди, які збирають після перших заморозків, коли вони набувають солодкуватого смаку, а також квітки, сік і насіння калини. Усі частини рослини зберегли в собі лікарські властивості калини. Плоди застосовують як потогінний, проносний і блювотний засіб, а також у разі виразки шлунка.
Ягоди, варені з медом, - за застуди, кашлю, хрипоти, задухи, за проносів, хвороб печінки, жовтяниці. Кора - за істерії, болісних менструацій, для попередження викидня і як протигарячковий засіб замість хіни. Молоді гілки калини - у разі золотухи. Настій квіток - у разі золотухи та шкірних висипів. Сік - зовнішньо при лишаях.
Не тільки в медицині використовують властивості калини. З насіння готують каву, що має тонізуючу дію на кишківник, рекомендується в разі закрепів. Плоди калини використовують у кондитерському виробництві для приготування мармеладу, пастили, начинки для цукерок, для приготування киселю "калинник", повидла і начинки для пирогів.
Лікування калиною рекомендують багато фітотерапевтів. Облистяні квітучі верхівки калини і кору ми використовуємо як болезаспокійливий, кровоспинний (особливо в разі загрозливого викидня), антисептичний і відхаркувальний засіб. Настій із квітучих гілок корисний за болісних менструацій; свіжі ягоди і настій із них - за гастриту зі зниженою секрецією і з метою профілактики раку шлунка. Ягоди, настояні на гарячому меді протягом 6-7 годин, - у разі бронхітів, запалення легенів і при захворюваннях печінки..
