Під час лікування лікарськими рослинами ми прагнемо впливати на метаболічну функцію печінки, розлад якої тягне за собою низку небезпечних порушень, тож потрібно дещо зупинитися на цьому органі.
Печінка, як відомо, в організмі людини виконує вельми складну й багатосторонню функцію, вплив її на весь організм, на процеси травлення виділеної в кишківник жовчі, здатність асимілювати й руйнувати, переробляти речовини, що потрапили до неї з кишківника, селезінки та інших органів і тканин, синтезувати з них нові, її величезна компенсаторна та регенераторна здатність відіграють важливу роль під час терапії багатьох хвороб.
Вельми характерною є будова печінки, її печінкових часточок, які складаються з епітеліальних клітин, у яких відбуваються складні фізіологічні процеси, що активно впливають на міжвузловий обмін. Жовчні шляхи, капілярний ендотелій здатні активно скорочуватися й регулювати всмоктуваність, фільтрувати й виділяти різні речовини, клітини Купфера своїми відростками можуть вклинюватися між печінковепітеліальними клітинами, вдавлюватися в просвіт жовчних капілярів, а найдрібніші кровоносні шляхи всередині часточки можуть бути посередниками між кровоносними й жовчним руслами.
Наявність тканинної рідини між клітинами Купфера та печінковим епітелієм і те, що певні речовини, надходячи з кров'ю до синусоїдів, захоплюються клітинами Купфера завдяки їхнім фагоцитарним властивостям і надходять до міжтканинних щілин, у печінкові клітини, а інколи й до жовчних капілярів, - все це ще раз переконує в тому, що під час призначення лікарських речовин, особливо хімічних, передусім варто зважати на стан печінки.
Печінка здатна виконувати цілу низку функцій, що вказує на незамінну роль її в обміні речовин. Коротко зупинимося на жовчовидільній функції печінки. Прийом їжі впливає на процес жовчовиділення, харчові подразники діють на механізм, що здійснює спорожнення жовчного міхура, та частково на печінкові клітини, мобілізуючи готову жовч і стимулюючи її утворення, так само як і продукти перетравлення білків, жирів; вуглеводи ж зменшують приплив жовчі до кишківника.
На процес жовчовиділення впливає фізична робота, збільшення доставки кисню, перебування на свіжому повітрі покращує кровопостачання печінки.
У печінці відбувається утворення білірубіну, перехід же уробіліну в уробілінові тіла відбувається в товстих кишках за участю мікроорганізмів шляхом відщеплення кисню. Що краще відбувається спорожнення кишківника, то більше стеркобіліну виділяється з екскрементами. Під час фітотерапії ми також звертаємо увагу на цю обставину, і читач детальніше може ознайомитися з нашою точкою зору в розділі про клітковину.
Печінковими клітинами, крім білірубіну, виділяються жовчні кислоти, завдяки яким жовч у кишківнику сприяє перетравленню жиру, його емульгуванню, активує панкреатичну ліпазу, покращує травлення тощо. д.
Печінка поряд з іншими органами і тканинами бере активну участь у синтезі холестерину, фосфоліпідів і жирних кислот. Більша частина ліпоїдів потрапляє з їжі. Синтез молекули холестерину в організмі - вельми складний процес, для якого необхідна наявність вітаміну А (каротину), пантотенової та аскорбінової кислот. Печінка, крім утворення холестерину, здатна виділяти його з жовчю, щоправда, меншою мірою, ніж кишечник.
Утворення печінкою цукру є внутрішньосекреторною функцією печінки, яка регулюється центральною нервовою системою. Жировий обмін регулюється ендокринно-нервовими факторами. Важливу роль відіграє функція поглинання молочної кислоти з крові та її реконверсія в глікоген, білково-азотиста функція, а також участь печінки в процесі згортання крові, тому що в ній відбувається вироблення протромбіну, утворення глобуліну, альбуміну й амінокислот, і важливий біохімічний процес утворення сечовини з продуктів білкового розпаду.
Печінка має здатність зосереджувати вітаміни, особливо вітамін А, який у ній утворюється з каротинів і може всмоктуватися в кишківнику тільки за наявності жиру (тому під час призначення таких продуктів, як морква, гарбуз, курага тощо).рекомендується вживати жир). Але необхідно пам'ятати, що при введенні вітаміну А в крові та жовчі збільшується кількість холестерину, а надлишок вітаміну В, депо якого слугує печінка, веде до її ожиріння.
Усі ці найважливіші функції в обміні речовин, фізіологічний стан печінки забезпечуються аскорбіновою кислотою - вітаміном С. Печінка впливає на К-вітамінний обмін, на кількісні коливання мінеральних солей у крові та співвідношення іонів, водно-сольовий обмін, бере участь у засвоєнні заліза, що надійшло до організму з їжею та лікарськими речовинами, і перетворює його на придатні для еритропоезу сполуки.
Печінка здатна поглинати токсичні речовини, знешкоджувати їх, а також частково знешкоджувати й отруйні метали та металоїди, як-от ртуть, свинець, миш'як, шляхом зв'язування їх нуклеопротеїдами. Деякі фармакологічні речовини також можуть у печінці затримуватися і частково руйнуватися.
У тканині печінки затримуються і гинуть деякі мікроорганізми та знешкоджуються токсини, які за рахунок печінкового глікогену можуть зв'язуватися в печінці і ставати неактивними.
Печінка перебуває в певній залежності від стану центральної та вегетативної нервової системи завдяки проникненню нервових закінчень у часточки печінки, де вони розпадаються на волокна, переплітаючи печінкові клітини.
Ролі печінки в організмі людини присвячено чимало спеціальних наукових праць, з якими читач може познайомитися детальніше, але ми вважаємо за необхідне звернути особливу увагу на складну й багатосторонню участь її в обміні речовин, тому що в процесі фітотерапії тих чи інших захворювань ми прагнемо насамперед вплинути на обмін речовин шляхом впливу на печінку..
