Аїр звичайний (Acorus Calamus L.)
Лепеха болотна, лепеха, явора, укр.: татарське зілля.
Лепеха звичайна - трав'яниста багаторічна рослина із сімейства ароїдних. Розмножується кореневищами.
У Донбасі зустрічається рідко в стоячих водах, по берегах річок. Розводиться в Донецькому ботанічному саду і деякими любителями.
Кореневища заготовляють влітку і восени (червень - жовтень). У них містяться ефірна олія (до 4,8 %), глікозид акорин, холін, аскорбінова кислота, фітонциди та інші речовини.
Аїр болотний
Галенові препарати лепехи чинять тонізуючу, спазмолітичну, заспокійливу, снодійну, відхаркувальну, жовчогінну, болезаспокійливу, сечогінну дії та мають протимікробну, протигрибкову, протизапальну, глистогінну, вітрогінну властивості.
У медицині галенові препарати лепехи застосовують як ароматичну гіркоту для збудження апетиту та поліпшення травлення - у разі гастритів, виразкової хвороби, колітів, що супроводжуються метеоризмом, рідше - у разі холециститів, гепатитів і пригнічення центральної нервової системи.
Входить до складу таблеток вікалін і вікаїр, гіркої настоянки, до лікарських зборів (чаю), а ефірна олія - до препарату оліметин, який застосовують за жовчно-кам'яної та нирково-кам'яної хвороб.
Способи застосування:
1. Настій або відвар із 10-15 г подрібненого кореневища в 2-3 склянках води (кип'ятити 10-15 хв у закритому емальованому посуді) - по 50-100 мл 3-4 рази на день за 30 хв до їди в теплому вигляді; або 10 % настій по 1/4 склянки на прийом у разі виразкової хвороби.
2. 10-20 % настоянка на 40 % спирті - по 1/2-1 ч. л. ложці 3 рази на день у разі гіпоацидного гастриту.
3. Настоянка гірка - по 20 крапель 2-3 рази на день (апетитне).
В. Г. Кукес у разі каменів нирок і пієлонефриту наводить такий рецепт: ст. л. ложку порошку лепехи у склянці меду нагрівають на водяній бані 15 хв, суміш, що охолола, перемішують до отримання однорідної маси і приймають по 1 ч. л. ложці 3-4 рази на день до їди.
H. И. Соломченко вивчив дію 3 % відвару у 34 хворих на хронічний гастрит із підвищеною і зниженою кислотністю. Відвар призначали по півсклянки за 30 хв до їди протягом 2 місяців. У більшості хворих відзначено позитивний результат лікування.
Лепеха звичайна протипоказана під час вагітності.
У народній медицині лепеха популярний і застосовується, окрім зазначеного вище, у разі істерії, іпохондрії, судом, непритомності, водянки, бронхіту, туберкульозу легень, кольок шлунку і кишок, печії, проносу, посиленого серцебиття та інших захворювань.
Зовнішньо відвар кореневища використовують для полоскання, примочок, ванн і у вигляді порошку. Сік кореневища лепехи вживають для посилення зору, слуху, поліпшення пам'яті та від куріння. Відваром із суміші кореневища лепехи, кореня лопуха (по одній жмені) і шишок хмелю (дві жмені) на 3-4 л води миють голову двічі на тиждень у разі випадіння волосся і лупи (В. В. Кархут). У разі захворювання сечостатевих органів роблять сидячі ванни у відварі 30 г кореневища на 1 л води. Тривале жування кореневища посилює блювотний рефлекс, що використовують для позбавлення від куріння.
Алтей лікарський (Althaea officinalis L.)
Просвирняк, укр.: алтея лікарська, бешиха.
Велика багаторічна рослина із сімейства мальвових, висотою до 1 м і більше. Листя чергове, черешкове, оксамитово-повстяне. Квіти рожеві або майже білі, зібрані по кілька в пазухах листків. Цвіте з червня до вересня (табл. 3). Росте по берегах річок, водойм, на вологих луках повсюдно. Добре росте в культурі. З лікувальною метою використовують неодерев'яніле коріння і траву.
Коріння алтеї лікарської містить слизові пектинові речовини (до 35 %), крохмаль, сахарози, бетаїн та інші речовини.
Препарати алтеї лікарської мають протизапальну, обволікаючу, відхаркувальну, захисну і пом'якшувальну дію (особливо в педіатрії). Застосовують у медицині в разі захворювання органів дихання із затяжним кашлем (у разі катару верхніх дихальних шляхів, ангіни, бронхітів, трахеїтів, ларингітів, пневмонії, кашлюку, бронхіальної астми) та шлунково-кишкового тракту (гастрити й виразкова хвороба з підвищеною кислотністю, ентероколіт із проносом).
Рекомендується настій готувати на холодній воді, щоб отримати тільки слиз, без крохмалю і гіркоти.
Способи застосування:
1. 1 ст. ложку кореня настояти 4 год в 0,5 л холодної води - по 100 мл 4 рази на день, краще з цукром або медом: або 2-3 ст. ложки кореня + 0,5 л окропу настояти в термосі 10 год - по 1/2 склянки до їди як відхаркувальний засіб.
2. Квітки або листя алтеї 1-2 ст. ложки настояти 1 год в 0,5 л окропу - по 1/2 склянки 2-4 рази на день як обволікаючий засіб.
3. Екстракт сухий або рідкий у мікстурі (1 : 15) - по 1 ст. ложці через 2 год як відхаркувальний засіб.
4. Мукалтин 0,05 г - по 1-2 таблетки на прийом після їди (діє сильніше, ніж настій і екстракт алтеї) як відхаркувальний засіб.
5. Сироп алтеї - дітям по 1 ч. л. ложці на прийом.
6. 2 ст. ложки коріння, квіток або листя настоювати 2 год в 0,5 л води (для зовнішнього вживання), гарячий настій для полоскання порожнини рота, горла за запалення ясен і мигдаликів та для припарок, а у вигляді настою, отриманого холодним настоюванням, за запалення слизової оболонки очей та шкіри, опіків, лишаїв, а також у разі проносу (у клізмах) і для спринцювання (з додаванням кори дуба).
7. Порошок кореня або квітів і листя алтеї - по 1 ч. л. ложці на прийом у разі захворювань органів дихання та кишківника.
С. Я. Соколов та інші рекомендують у разі екземи та псоріазу настій або екстракт по 15 мл 3 рази на день після їди протягом 1-3 тижнів.
Подібно до алтеї діють квітки шток-троянди чорної (А. rosea L.) і мальви лісової (Malva silvestris L.), але слабкіше. Їх розводять у квітниках, біля будинків і доріг..