Крапива дводомна (Urtica dioica L.)
Жигалка, укр.: жалива велика, кропива жалюча.
Кропива дводомна - загальновідома багаторічна дводомна рослина, по жилках і по стеблу густо вкрита пекучими волосками, які містять мурашину кислоту. Кропива дводомна росте всюди як бур'ян: у тінистих вологих лісах, на вирубках, галявинах, у ярах, на пустирях, біля будинків.
У медицині використовують листя кропиви, а в народній медицині - сік, квіти, насіння і кореневища. Листя кропиви багате на вітаміни. Вони містять вітаміни С, К, Вг, каротин, каротиноїди, глікозид уртицин, мурашину і кремнієву кислоту, фітонциди, багато мікроелементів (залізо, мідь, марганець), мінеральних солей, хлорофілу і дубильних речовин.
Кропива дводомна чинить вельми різноманітну й ефективну дію на життєдіяльність організму. Вона має кровоспинну та кровотворну дію (посилює згортання крові, звужує просвіти кровоносних судин, збільшує гемоглобін, тромбоцити в крові, піднімає рівень протромбіну у разі надлишкового введення антикоагулянтів), підвищує тонус гладенької мускулатури матки та кишківника, регулює обмін речовин і стимулює грануляцію та епітелізацію уражених тканин (А. И. Шретер).
Крім того, препарати кропиви чинять сечогінну, протизапальну, кровоочисну, в'яжучу, жовчогінну, тонізувальну, загальнозміцнювальну, глистогінну, протиревматичну, протипухлинну, відхаркувальну дію, а також підвищують стійкість організму до різних захворювань. Свіжий сік і відвар листя кропиви знижує рівень цукру крові. Екстракт кропиви нормалізує також оваріально-менструальний цикл, ліпідний обмін і покращує діяльність серцево-судинної системи.
Застосовується в медицині за різних внутрішніх кровотеч, гіпо- та авітамінозу. Входить до складу препарату алохол, який застосовують у разі захворювань печінки та кишечнику, до збору М. Н. Здренко.
М. А. Носаль та інші автори вважають, що в разі кровотеч краще діє свіжовичавлений сік листя кропиви. С. Я. Соколов і Б. А. Ладиніна рекомендують препарати кропиви в разі залізодефіцитної анемії, астенії, артеріальної гіпертонії та гіпотонії, атеросклерозу, неврозів, істерії, епілепсії, бронхітів, пневмонії, бронхіальної астми, кашлюку, захворюваннях печінки, холециститах, нефритах, пієлонефритах, циститах, додають у збори при зниженому апетиті, гастритах, ентероколітах, виразковій хворобі та серцевій недостатності I-II ступеня.
Н. Г. Ковальова облиствені квітучі верхівки кропиви використовувала як вітамінний засіб у разі захворювання нирок, дизентерії та різних кровотеч. Ф. И. Мам чур для активізації основного обміну, поліпшення травлення та зменшення проявів атеросклерозу рекомендує 1 ст. л. ложку порошку суміші листя кропиви і трави деревію (по 10 г) відварити 10 хв у 0,5 л окропу і приймати по 1/2 склянки на ніч.
У народній фітотерапії кропиву також широко вживають у разі туберкульозу легень, кашлю, задухи, набряків, захворювань серця (серцебиття) і селезінки, жовтяниці, спазмів шлунку та кишківника, блювоти, звичних закрепів.
Сік молодого листя кропиви (по 15 мл 3 рази на день) і розтерті з водою листя та насіння застосовують у разі каменів нирок (оксалатних) і жовчного міхура, лихоманки, паралічу, весняної втоми, ослаблення організму та інших захворювань (1/2-1 ч. л.). ложку насіння розтирають у 250 мл води - денна доза).
Насіння кропиви з вином вживали раніше за статевої слабкості. Кропива сприяє відновленню функції нюху, а також застосовують її в разі водянки та для профілактики каменеутворення. За наполегливого кашлю і застарілих каменів застосовують зацукроване коріння. Як відхаркувальний п'ють чай із квіток кропиви - одну щіпку на чотири чашки окропу. Коріння кропиви разом із часником настоюють на 40 % спирті протягом 6 днів і цією настоянкою натирають хворого і дають всередину по 3 ложки на день у разі лихоманки (Б. Г. Волинський) .
У Болгарії за цукрового діабету використовують насіння кропиви, змішане з кислим молоком (Д. Памуков). В. Чопік та інші вказують, що приймання відвару листя кропиви за 3-5 днів до початку менструації сприяє нормалізації циклу і зменшує крововтрати (у разі метропатії). Деякі хворі повідомляють, що навесні у них після місячного вживання супу з молодої кропиви значно поліпшувався зір. Сік кропиви є обов'язковим елементом весняного харчування (лікування) (Г. Свиридонов).
Як сильний активний подразник і відволікальний засіб у разі ревматизму та радикуліту вдаються до січення (вжалення) свіжою кропивою 3-5 разів через день. Кропиву також вживають у разі лупи та для зміцнення і кращого росту волосся - 1 ст. ложку сухого або 2 жмені сирого листя настоюють 1 годину в 1 л окропу. Частину настою після миття втирають у шкіру голови, а рештою споліскують волосся і голову не витирають. Процедури повторюють тривалий час із тижневими перервами.
У Болгарії за цих захворювань беруть 100 г подрібненого листя або свіжого кореня, відварюють 30 хв у суміші з 0,5 л води і 0,5 л винного оцту, проціджують і миють голову перед сном кілька вечорів поспіль без мила (Д. Йорданов, В. Петков). У північних районах Донецької та Луганської областей зустрічається кропива пекуча (мала) (U. urens L.), яка відрізняється від першої меншим ростом (15-20 см), дрібнішим листям, густішим опушенням. М. А. Носаль рекомендує 3 рази на тиждень мити голову в міцному відварі коріння кропиви пекучої, лопуха, трави вересу і шишок хмелю. У медицині вона не застосовується, але популярна в народній медицині і застосовується подібно до першої. У Болгарії її застосовують також у разі порушення травлення, уремії, епілепсії та інших захворювань.
М. А. Носаль рекомендував у разі пухлин селезінки - 3 рази на день на кінці ножа порошок із суміші рівних частин листя кропиви, шавлії та подорожника ланцетного, запиваючи водою; у разі фурункульозу, малої кількості сечі та запорів - у разі
2 ст. ложки суміші з рівних частин листя кропиви, ожини, кульбаби та квіток терну залити 0,5 л окропу й парити в духовці 2-3 год, пити щодня протягом 2 тижнів (кровоочисний збір); у разі бронхіальної астми настій із 15 г листя кропиви та 25 г трави багна в 1 л окропу - по 0,5 склянки 5-6 разів на день упродовж 15 днів; дітям у разі бронхіальної астми й кашлюку цей настій - по 1 ч. л. ложці кілька разів на день.
H. И. Соломченко у 16 хворих на астматичний бронхіт і легку форму бронхіальної астми застосовував такий настій і відзначив відхаркувальну та антиспастичну дію. Е. Т. Михайленко та інші в разі гінекологічних захворювань рекомендують порошок квіток кропиви на кінчику ножа 1-3 рази на день із їжею, сік листя по 5 мл тричі на день усередину і для спринцювань настій 30 г квіток в 1 л окропу (настоювати 4-5 год), курс лікування - 10 днів, після 5-10-денної перерви лікування повторюють.
Способи застосування:
1. 2-3 ст. ложки листя кропиви настояти 2 год в 0,5 л окропу - денна доза в разі анемії, астенії, нефритів, гепатитів; для зовнішнього застосування настій готують удвічі концентрованіший.
2. Настій 50-60 г квіток і листя кропиви на 1 л окропу - по 250 мл 3 рази на день у разі бронхіту, пієлонефриту (М. А. Носаль).
3. Свіжий сік листя кропиви - по 1-3 ч. л. ложки 3 рази на день; консервований 40 % спиртом у співвідношенні 1 : 1 - по 1-2 ст. л. ложки 3 рази на день у разі авітамінозів, різних кровотеч.
4. 1 ст. ложку кореня кропиви відварити 10 хв у 0,5 л води - денна доза за глистів.
5. Рідкий екстракт кропиви - по 30-50 крапель тричі на день як кровоспинний засіб.
6. Алохол - по 2-4 драже тричі на день після їди в разі захворювання печінки.
7. Порошок насіння - по 2-4 г 3-4 рази на день у разі каменів нирок, бронхіту. Порошок листя кропиви пекучої по 1 ч. л. ложці після їди - у разі анемії (Д. Памуков).
8. Листя кропиви пекучої, корінь кульбаби, шишки хмелю, листя берези, м'яти - по 50 г, трава парила - 100 г, змішати; 2 ст. ст. ложки суміші відварити 5 хв у 0,5 л води - по 100 мл 4 рази на день перед їдою в разі екземи (Д. Памуков).
9. По 1 ч. л. ложці суміші з насіння кропиви - 5 частин, спор плауну булавоподібного - 2 частини і цукру - 3 частини тричі на день за каменів нирок (В. В. Кархут).
10. Порошок із суміші листя кропиви жалкої, шавлії, подорожника ланцетного, узятих порівну,- на кінці ножа тричі на день у разі збільшення селезінки після малярії, запалення печінки та жовчних шляхів (В. В. Кархут).
11. Листя кропиви - 80 г, корінь кропиви - 20 г, корінь лепехи - 10 г настояти 6-7 днів у 50 мл води та 130 мл 95 % спирту, процідити, відтиснути, масажуючи, втирати в шкіру голови в разі випадання волосся і лупи (В. В. Кархут).
Заготовляють листя навесні і на початку літа, зриваючи руками в рукавичках, а частіше скошуючи траву косами і обриваючи листя після в'янення, коли воно перестане жалити. Розкладають листя тонким шаром, щоб не почорніло. Деякі збирачі вважають за краще заготовлювати листя до цвітіння рослини, поки воно не уражене гусеницею..
