Пирій повзучий (Elytrigia repens L. Nevski)
Житник, укр.: пірш повзучий.
Пирій повзучий - багаторічна рослина з родини Тонконоглинкових з довгими тонкими повзучими кореневищами. Це один із найлютіших бур'янів полів і городів, недарма його називають "вогнем" полів.
Використовують кореневища, рідше траву. Вони містять ефірну олію, гідрохінон, вуглеводи, інозит, слизовий інулін, сапонін, каротин, аскорбінову кислоту.
Настій і відвар кореневища пирію мають сечогінну, відхаркувальну, протизапальну, протизапальну, знеболювальну, обволікаючу, пом'якшувальну, легку проносну, жовчогінну, потогінну, кровоспинну, кровоочисну, ранозагоювальну, а також поліпшувальну, а також поліпшувальну обмін речовин властивість.
Пирій повзучий застосовують у народній медицині в разі застудних захворювань, бронхіту, пневмонії, ревматизму, захворювання серця, печінки (гепатиту, цирозу), жовчних шляхів, нирок, уретри, циститу, гастриту, коліту, набряків, лихоманки, неврозу сечового міхура, жовтяниці.
Сік зі стебел і листя пирію у Франції призначають по 100 - 200 мл на день у разі жовчно-кам'яної хвороби (цит. за В. В. Те-лятьеву). Д. Йорданов рекомендує 4 ч. ложки кореневища пирію настояти 12 год у 250 мл води в холодному місці, процідити й повторно залити 250 мл окропу, через 10 хв процідити, обидва настої змішати - прийняти за день.
У Білорусії коріння пирію відварюють у воді або молоці й п'ють у разі туберкульозу легенів. Дітям дають відвар пити і купають у ньому в разі діатезу та екземи. Відвар усієї рослини п'ють у разі часткової втрати зору (цит. за Д. Юркевич).
У разі фурункульозу, наривів, ячменів, вугрів приймають 10 % відвар кореневищ пирію по 250 мл 3 рази на день протягом 3-4 тижнів у комбінації з ваннами з його відвару.
Сидячі ванни у відварі кореневища пирію і клізми роблять у разі хронічних запорів з одночасним прийомом його всередину (А. А. Попов). За шкірних хвороб, діатезу, геморою щоденні ванни у відварі 50 г кореневищ у 5 л води (температура 38°С) - по 20 хв, на курс лікування 10-15 ванн.
У разі поліартриту й ревматизму 30-40 г кореневища пирію відварюють 10 хв у 0,5 л води на слабкому вогні, настоюють 30 хв, п'ють по 250 мл двічі на день 1 місяць і одночасно роблять ванни в такому самому відварі за температури 38-40 °С 1-2 рази на тиждень, на курс 6-8 ванн (за відсутності протипоказань). Такий самий відвар дають дітям у разі рахіту по 100 мл 3 рази на день і роблять ванни. Відвар пирію також використовують для промивання гнійних ран, фурункулів.
Способи застосування:
1. 2 ст. ложки кореневища пирію настоюють 8 год у 0,5 л окропу (у термосі), приймають за 3 прийоми за 20-40 хв до їди в теплому вигляді як відхаркувальне, потогінне, сечогінне, послаблювальне.
2. 30 г кореневищ пирію кип'ятять в 1л води доти, доки залишиться половина - по 100 мл 3 рази на день у разі остеохондрозу.
3. 100 г кореневища пирію в 1л води упарюють до половини - по 15-30 мл 4-5 разів на день у разі захворювання серця, жовтяниці, холециститу, циститу, цукрового діабету і як сечогінний засіб у разі сечокам'яної хвороби - по 250 мл 3 рази на день.
4. Свіжовичавлений сік трави пирію п'ють по 1/2-1 склянці 3-4 рази на день за 20-40 хв до їди протягом 3-4 міс. як кровоочисний засіб.
5. Настій із 60 г коріння пирію в1л окропу - по 3 склянки на день 3-4 тижні за фурункульозу (М. А. Носаль).
Реп'яшок звичайний (Agrimonia eupatoria)
Репейничек, липник, приворот, укр.: парило.
Парило звичайне - багаторічна рослина із сімейства розоцвітих. Стебло пряме, міцне, 30-100 см і вище. Рослина вкрита волосками. Нижнє листя в прикореневій розетці переривчасто-перисте, знизу сірувате. Квітки жовті, дрібні, в довгих колосоподібних суцвіттях. Парило звичайне цвіте з червня по серпень. Плоди щетинисті чіпкі сім'янки. Парило звичайне росте повсюдно серед чагарників, на узліссях лісів, схилах, сухих луках, на пагорбах, галявинах та інших місцях.
Репешок звичайний
Використовується листя парила та квітучі верхівки трави. У траві парила багато дубильних речовин, гіркоти, слиз, ефірна олія, мінеральні солі, флавони, стероїдні сапоніни та інші глікозиди, вітаміни групи В, фітостерин, смола, алкалоїди.
Має протизапальну, жовчогінну, сечогінну, потогінну, спазмолітичну, в'яжучу, загальнозміцнювальну, тонізувальну, кровоспинну, кровоочисну, відхаркувальну, глистогінну, протиалергійну дію.
Е. А. Ладиніна рекомендує парило звичайне також у разі нейроциркуляторної дистонії, що супроводжується головним болем і симпатико-адреналовими кризами, у разі постхолецистектомічного синдрому і панкреатиту.
Траву вживають у народній медицині подібно до звіробою - у разі гепатитів, цирозів, холециститів, холангітів, жовтяниці, захворювань суглобів, каменів жовчного міхура і нирково-кам'яної хвороби.
А. П. Левчук рекомендував у разі маткових кровотеч відвар 30 г трави парила в 360 мл води, упаривши його до половини,- по 15 мл через 3 години.
