Береза пухнаста - Betula pubescens. Сімейство Березові - Betulaceae.
Стоїть дерево, кольором зелене, у цьому дереві чотири угіддя: перше - хворим на здоров'я (банний віник), друге - від пітьми світло (скіп'янка), третє - старезним сповивання (береста, якою зв'язували биті горщики та робили з неї короби й туески), четверте - людям колодязь (березовий сік).
Старовинна російська приказка.
Рослина берези - невибагливе дерево, що займає такі різні за екологією місцезростання, що залишається тільки дивуватися її пристосувальним властивостям. Береза типова для низинних і перехідних боліт із достатньою аерацією, береза добре росте в заболочених лісах із майже застійним водним режимом і в горах, де піднімається до висоти 1500-2000 м над р. ст. м. Але особливо багато берези пухнастої, звісно, в лісах. Поширена береза пухнаста дуже широко: у тайгових районах Європи, Азії, на Кавказі.
Береза пухнаста - дерево, що за сприятливих умов досягає 25 м, але на болотах часто утворює багатостовбурні кущі заввишки всього 3-5 м. Світлі білошкірі стовбури берези пухнастої роблять болота ніби ажурними, прозорими. Листочки берези пухнастої яйцеподібні, ромбічні й добре відрізняються від трикутного листя іншої широко поширеної берези - пониклої, яка не росте на болотах. Є й інші відмінні ознаки: у берези пухнастої гілочки стирчать угору, у берези пониклої - вниз; у першої вони пухнасті, у другої - з бородавочками.
Цвіте береза пухнаста навесні, розпускаючи довгі сережки одночасно з листочками.
Дивись, як листям молодим Стоять овіяні берези
Повітряною зеленню наскрізною,
Напівпрозорою, як дим.
Ф. Тютчев
Чоловічі, тичинкові сережки рослини берези пухнастої довгі, гнучкі, по дві на кінцях гілочок, а жіночі рослини берези пухнастої коротші. Пилку в берези пухнастої так багато, що в період цвітіння в повітрі носяться помітні на око жовті хмарки. Завдяки великій кількості насіння й особливим пристосуванням - два крила навколо насінини - рослина берези пухнастої швидко й активно займає вільні місця, але легко проникає і під полог лісу, і на болота.
Береза завжди була улюбленим засобом для лікування багатьох хвороб. Лікарська сировина - бруньки рослини берези та молоді листочки, березовий сік і березовий дьоготь. Хімічні дослідження показали, що в бруньках рослини берези є ефірна олія (близько 2 %), вітамін С, каротин, дубильні речовини, флавоноїди, вищі жирні кислоти. Вивчали й інші частини березового дерева: кору, листя, пилок, сік. Так, у листі рослини берези виявлено ефірну олію, глікозиди, вітамін С, феноли, дубильні речовини, кумарини, флавоноїди, антоціани, а в соку берези пухнастої містяться вуглеводи (фруктоза, глюкоза), органічні кислоти, ферменти, мікроелементи та речовини, що мають антимікробну активність.
Для лікування молоде листя і бруньки рослини берези настоюють на горілці і п'ють як сечогінний засіб, жовчогінний засіб і за набряків серцевого походження. Ці настоянки допомагають і за деяких шлункових хвороб, за запалень нирок, сечового міхура, як потогінний, дезінфікувальний і відхаркувальний засіб. Березові бруньки входять до багатьох лікувальних зборів сечогінних чаїв. Дуже популярний і улюблений березовий сік. За час сокоруху з одного дорослого дерева берези пухнастої можна отримати близько 5 л березового соку. Це не тільки смачний, а й оздоровчий напій березового дерева. Березовий сік має сильну сечогінну дію. У медицині сік берези пухнастої застосовують і в разі захворювань легенів, як загальнозміцнювальний засіб, у разі порушень обміну речовин, артритів, екземи, лишаїв, висипів. Корисний сік берези пухнастої за подагри та ревматизму. За старих часів на Русі березовим соком лікували незагойні рани. Сік берези пухнастої можна випарювати й отримувати солодкий лимонно-жовтий сироп, який має ніжний запах і приємний кислуватий смак. У такому сиропі до 70 % цукру.
Для лікувальних цілей застосовують і березовий дьоготь, який отримують з кори берези пухнастої. У дьогті рослини берези міститься багато фенолів, і використовують його для приготування мазей і паст, якими лікують деякі шкірні хвороби, рани, що не загоюються, виразки, пролежні. Дьоготь берези пухнастої входить до складу мазі Вишневського і популярний у хірургічній практиці. Ефірна олія, що витягується з дьогтю берези, - хороший глистогінний і сечогінний засіб. Спектр корисних властивостей берези пухнастої дуже широкий. Так, у Болгарії з березового соку готують квас, використовують квас берези для зміцнення волосся і стимуляції його росту. Відомі дубильні, технічні, декоративні, кормові властивості беріз. Деревина березового дерева також має велике практичне значення: для столярних і токарних виробів, йде на фанеру, на паливо. З деревини березового дерева виробляють і різні хімічні речовини: оцтову кислоту, метил, спирт, активоване вугілля. З листя рослини берези, зібраного навесні, можна робити фарбу, придатну для забарвлення шовку, вовни і бавовни. Збереглися старовинні рецепти. Наприклад, такий (розрахований на 100 г пряжі): 500 г листя рослини берези прокип'ятити 1 год, процідити, в цей відвар опустити пряжу (попередньо прокип'ячену з 20 г галуну протягом 30 хв) - і тканина забарвиться в яскраво-жовтий колір.
І ще один аспект використання рослини берези: у давніх слов'ян береста заміняла папір. Безліч берестяних грамот збереглося в культурних шарах стародавнього Новгорода. Від гниття ці грамоти врятували феноли.
На болотах і тайги, і тундри росте ще кілька видів беріз: береза низька, береза худа, береза звивиста, береза карликова, береза овальнолиста, береза плосколиста тощо. Загалом у "мокрих" місцях трапляється 10 видів рослини беріз, і в кожному з видів березового дерева проявляються більш-менш виражені лікувальні властивості..
