Представницька медична газета "Наш доктор" у статті "Альтернативою по мігрені" зачіпає вельми актуальну на сьогодні тему. Але в статті робиться сумний висновок - мігрень невиліковна. Хоча існує безліч методів лікування такого явища як, мігрень, крім традиційних, тобто знеболювальних і протизапальних. Радять гомеопатію, але вона, як зазначає "Наш доктор", часто дає важкі загострення, які пацієнт не витримує, кидаючи лікування. Голкорефлексотерапія і психотерапія - дорогі й малоефективні методи, до того ж не цілком безпечні (голкорефлексотерапія). Мануальна терапія і масаж при захворюванні - мігрень, неефективні. Однак на самому початку статті оголошується, що "сучасна медицина інтенсивно розвивалася в напрямку лікування такого явища, як мігрень".
У чому ж справа? Невже людство настільки безпорадне перед цим головним болем, на який страждають, до речі, не тільки люди, зайняті розумовою працею, як наголошується у статті, а й люди фізичної праці та навіть маленькі діти?
А вся річ у тім, що за всіх часів існували, як не дивно, таємні знання, які приносили певні дивіденди якійсь частині суспільства: жрецькій касті, знахарям, чаклунам, науковій, правлячій чи технократичній еліті тощо.
Ці таємні знання охоронялися настільки надійно і так оберігалися від вух непосвячених, що з плином часу немовби втрачали свою правдоподібність і перетворювалися на міфи, казки, легенди або зовсім забувалися, оскільки не знаходили застосування. А люди продовжували поколіннями жити в незнанні, омані та безвиході. І з'являлося безліч "загадкових" хвороб: мігрень, епілепсія, періодична хвороба, рак, алергія, діабет. Причини всього цього невідомі (в усякому разі - "їх багато", і в кожному конкретному випадку потрібно вибрати одну або кілька з десятків або сотень). А оскільки такий стан справ у медицині викликає недовіру до медиків, хвороби ці оголосили "генетичними".
Але ж справа йде далеко не так. Варто тільки розкрити ці таємні знання, зробити їх доступними людям, і все стане на свої місця. Людина, з'ясувавши стан свого організму і свої зв'язки з навколишньою природою - повітрям, сонцем, водою і їжею, зуміє керувати своїм здоров'ям і відновлювати порушений стан організму за допомогою знань про природне оздоровлення. Ось суть і причину такої недуги, як мігрень, описано 250 років тому англійським лікарем і біохіміком Олександром Гейгом у його книжці "Хвороби сечової кислоти": сечова кислота - хімічна сполука, що утворюється в процесі обміну речовин як кінцевий продукт розпаду білків. Причому вона є, що абсолютно ясно, кінцевим продуктом розпаду як харчових білків (м'ясо), так і власних тканинних білків організму. А розпад тканинних білків є однією з постійних складових обміну речовин в організмі (дисиміляція). Інша складова обміну - це синтез нових білків організму в будь-якій тканині (асиміляція). Нерозривний зв'язок цих двох сторін обміну речовин і являє собою життя людини.
Порушення або збій обміну починається зазвичай із процесів розпаду старих тканин, що відслужили свій термін. Або цей розпад відбувається недостатньо, або продукти, що утворилися в результаті нього, не виводяться повністю з організму, а накопичуються в тканинах або порожнинах організму. Не можна, однак, забувати, що кінцеві продукти білкового обміну містять азот і тому є вкрай отруйними для організму. До них належать сечова кислота, сечовина, креатин, креатинін, аміак і деякі інші. Сечова кислота має кристалічну будову і нерозчинна в кислоті та нейтральному середовищі. Для її розчинення потрібне лужне середовище. Клітинна і міжклітинна рідини, що утворюють внутрішнє середовище нашого організму, мають переважно кислу реакцію, оскільки утворюються внаслідок розпаду кислих тканинних білків і продуктів харчування тваринного походження, які також мають кислу реакцію. Тканинна рідина організму олужнюється тільки завдяки рослинним продуктам харчування (сирим фруктам і овочам, спожитим у вигляді соків або салатів). Ось і судіть самі про своє внутрішнє середовище, дорогі друзі, скільки ви з'їли м'яса, молока, сиру, яєць, хліба й каші (які теж мають кислу реакцію) і скільки яблук, сирої моркви й капусти?
У закисленому середовищі кристали сечової кислоти не розчиняються і не виводяться нирками із сечею, а накопичуються в найрізноманітніших тканинах, і найчастіше - в мозкових оболонках, суглобах, тканинах нирок. Результат - головний біль у вигляді мігрені, тобто нападоподібний, такий, що охоплює півголови, де скупчилися кристали сечової кислоти. Кристали сечової кислоти можна роздивитися під мікроскопом в осаді сечі. Вони мають гострі, як лезо бритви, грані й абсолютно неправильну форму. Природно, що в разі накопичення в якійсь ділянці тканини вони цю тканину ранитимуть і завдаватимуть гострого болю, що й відбувається під час мігрені. Чи доцільно лікувати подібний стан знеболювальними препаратами, голкорефлексотерапією, масажем, мануальною терапією, гомеопатичними препаратами? Чи допоможуть усі ці заходи видалити кристали сечової кислоти з найтонших капілярів мозкових оболонок? Якщо ні, то як же це зробити? Відповідь напрошується сама собою - розчинити кристали в тканинній рідині і вже в розчиненому стані видалити з тканин нирками, для чого і призначений цей орган виділення відходів обміну речовин. Але оскільки для розчинення кислих кристалів потрібне лужне середовище (це знає кожен школяр), то потрібно його в організмі створити. Яким чином? Елементарно. На певний час відмовитися від харчових продуктів, що закислюють тканини та мають кислу реакцію (м'ясо, молочні продукти, яйця, цукор, макарони, всі вироби з борошна вищого ґатунку), і вживати рослинні продукти та натуральний мед, що мають лужну реакцію. Зрозуміло, що для зміни реакції маси тканин людини вагою 60-80 і більше кг потрібен певний час (не 1 година і не 1 день!). А час цей дорівнює 21-28 дням. Зміна харчування протягом 3-4 тижнів зі щоденними промиваннями кишечнику (для полегшення роботи нирок і активації видільної функції товстої кишки, а також ефективної роботи лімфатичної системи, через яку здійснюється очищення тканин). У результаті проведення всіх цих заходів змінюється й оновлюється хімічний склад організму. Кристали сечової кислоти розчиняються і залишають організм природним шляхом, через нирки, як їм і належить.
Лікування мігрені стає дієвим, а лікування - повним. Для посилення ефекту й прискорення процесу лікування ліпше протягом 7-14 днів відмовитися від щільної їжі (жування), а вживати тільки трав'яні відвари з медом і кислими фруктово-ягідними соками (лимона, грейпфрута, калини, журавлини, граната, вишні тощо) та фруктові соки (яблучний, апельсиновий, виноградний, кавуновий - за сезоном). Настає буквально "обвал" цих кристалів у тканинній рідині, очищеній і олужненій свіжовичавленими фруктовими соками. Тут можливі невеликі загострення хвороби у вигляді посилення головного болю, але вони дуже короткочасні й не потребують жодних додаткових заходів і ліків і минають самі собою.
Потрібно мати на увазі, що після закінчення курсу лікування і повернення до колишнього способу харчування хвороба може відновитися, але в набагато легшій формі. Минають ці загострення під час повторення курсів природної терапії, з якими пацієнт уже добре знайомий. Але є можливість не випробовувати долю й не чекати настання хвороби, а провести профілактичний курс очищення організму й відновлювальної терапії соками та фруктово-овочевим харчуванням.
Але чи тільки мігрень є наслідком накопичення в організмі сечової кислоти? А що відбувається з суглобами, куди потрапили "через непорозуміння" ці кристали і де застрягли? Суглоби починають боліти (механізм болю абсолютно той самий) і запалюються.
Результат - інфекційний неспецифічний, з роками деформуючий поліартрит. Краще, безумовно, не чекати хоча б деформації і починати лікування за перших же сигналів хвороби, тобто гострих суглобових болів, які швидко минають. Описаний 4-тижневий курс природної терапії може запобігти важкому деформувальному поліартриту з анкілодами (нерухомістю) суглобів, зрощенням суглобових поверхонь, або ж хворобі Бехтєрєва, що інколи з дивовижною швидкістю та "з незрозумілих причин" розвивається в молодих чоловіків та призводить до нерухомості хребта.
А що відбувається при накопиченні кристалів сечової кислоти в сечових шляхах? Утворюються "камені", тобто настає сечокам'яна хвороба, що спричиняє страшний біль у ділянці нирок і сечоводів або сечового міхура й уретри. Починаються нескінченні прийоми болезаспокійливих, спазмолітиків, і все це закінчується оперативним видаленням каменю або навіть нирки.
Інший варіант - пісок і камені в нирках провокують напад радикуліту. До речі, такий самий напад може виникнути від накопичення кристалів сечової кислоти в нервовому стовбурі тазостегнового нерва. Лікування? Знеболювальні та спазмолітики, щоб зняти м'язовий спазм. Так, без них не обійтися за гострого нападу, коли неможливо розігнути спину або ступити ногою на землю. Але тривале лікування цими препаратами приносить не користь, а шкоду, бо не ліквідує причину хвороби - скупчення сечокислих кристалів у нирці або нервовому стовбурі, а "заганяє її всередину", маскуючи хворобу і приносячи тимчасове полегшення. Але ж достатньо знати причину будь-якого болю в ділянці попереку - і гострого, і тривалого, і тупого. Знаючи причину, можна її усунути і вирішити проблему одужання, а не ускладнювати стан хворого і перетворювати одну хворобу на іншу. Немає жодного сенсу лікувати радикуліт чи мігрень, не очищаючи печінку, нирки й органи дихання. Як можна очистити мозкові оболонки від отрут, що накопичилися, якщо печінка забита шлаками й погано виконує свої видільні функції, а, навпаки, закидає в мозок через кровоносну систему додаткові порції отрут - жовчних кислот, наприклад. А якщо порушено видільну функцію нирок, як вивести з організму азотисті сполуки, що утворюються внаслідок розпаду харчових і навіть своїх власних білків? Якщо ж вони не виводяться з тканин повністю, про яке лікування мігрені, радикуліту, щитоподібної залози чи бронхіальної астми може йтися?
Ось і виходить, що лікування будь-якої хвороби - це виправлення, приведення в норму обміну речовин. А це можна зробити тільки системою послідовних чисток тканин і органів із відповідним режимом відновного харчування в проміжках між чистками.
У цьому переконалися ті наші пацієнти, які проводили курс природного лікування хоча б протягом 2-3 місяців. У дитячому та молодому віці цього цілком достатньо. Реактивність організму досить висока і його легко налаштувати на правильний тип обміну. Рузанка К., 32 роки, повністю позбулася головного болю великої інтенсивності, який практично щодня мучив її протягом 5 років. Валентина З., 58 років, вилікувала псоріаз волосистої частини голови та головний біль, що почався у 8-річному віці. Досить швидко і набагато легше виліковуються діти 6-10-12 років, але в них головний біль частіше буває спричинений накопиченням гною в лобових придаткових пазухах носа. Очищення пазух (без проколів), поряд із загальним очищенням організму, позбавляє їх повністю головного болю, фронтиту, частих ГРЗ, загрози поліпів, бронхіальної астми та багато іншого.
