Галина Іванівна Русенко
У неповні 50 років я звернулася до Марви Вагаршаківни з приводу жовчнокам'яної хвороби. Мене переслідували сильні болі в правому боці. Після дослідження і лікування в діагностичному центрі "СКАЛ" мені рекомендували операцію з видалення жовчного міхура, набитого камінням, після механічного очищення проток печінки в умовах стаціонару. Я відмовилася, написавши розписку. Мені видали карту з діагнозом і сказали, щоб я завжди її носила із собою і в разі нападу лікарі знали - де треба різати.
Я зверталася в Краснодарі в медичні центри, що діяли на той час, скрізь обіцяли допомогти, підлікувати, але не гарантували позбавлення від операції з видалення жовчного міхура.
Тоді я за рекомендацією знайомих звернулася до Марви Вагаршаківни, вона з упевненістю сказала, що якщо я дотримуватимуся її рекомендацій щодо лікування, то камені підуть і операція не знадобиться. І ось із квітня 1998 р. у віці неповних 50 років я почала лікування, яке тривало протягом року. У результаті після чергового обстеження на УЗД каменів не виявлено. Крім того, у мене були інші супутні захворювання:
- алергія, що переходить в астму;
- сильні головні болі, які зникали тільки після приймання таблеток;
- болі в суглобах.
Після річного лікування всі ці болячки зникли. Водночас у 2005 р. під час дослідження в "СКАЛі" алергії на трави не виявлено, хоча я за радянських часів перебувала на обліку в алергоцентрі з приводу алергії на амброзію, лободу, соняшник, домашній пил. Головного болю і болю в суглобах у мене немає вже протягом семи років.
Я висловлюю глибоку вдячність шановній МАРВІ ВАГАРШАГІВНІ за її знання, увагу до людей, терпіння та наполегливість, які вона проявляє, щоб допомогти людям позбутися хвороб та відчути інтерес до життя.
З повагою - Галина Іванівна Русенко
10.06.2006г.
м.Краснодар
Попов Петро Юрійович
46 років
Захворів у 20 років, алергія до амброзії (серпень і вересень), потім додалася алергія на цвітіння (весна і літо). Переносив важко, але ліків не приймав.
У 44 роки додалася задишка, відчуття нестачі повітря - алергія перейшла в астму. Ліків не приймав через стійке упередження проти лікарської медицини.
У квітні 2005 року прийшов у центр "Здоров'я" до лікаря Оганян Марви Вагаршаківни. Дізнався про неї з журналу "Семья. Земля. Урожай.", який регулярно читав. Став виконувати всі приписи, пити спеціальний збір трав із медом і лимоном. Потім - курс сокотерапії, очищення печінки, гайморових пазух і багато іншого.
Стан мій покращився буквально на 4-й день - минули сльозотеча, чхання, нежить, і, найголовніше - задишка! Але програму продовжував (14 днів трави і 7 - соки), а також усі інші призначені процедури.
З моменту початку лікування стан мій чудовий, ліків ніяких не приймаю. Пройшли найсильніші головні болі, які долали мене 10 років, по 2-3 рази на тиждень.
У черговий цикл лікувальних заходів пішла грижа міжхребцевого диска (3-4 поперековий хребці). Звертався до остеопата в Пашківці, пройшов 5 сеансів, але призначених ним препаратів не приймав. Працюю кахельником.
2 грудня 2006 р.
г. Краснодар, тел. +7-918-267-33-54
Данько Валентина Володимирівна
Мені, Данько Валентині Володимирівні, 37 років. Десять останніх років у мене алергія на амброзію. Я користувалася спочатку супрастином і нафтизином, потім алергодилом. Ці препарати давали деяке полегшення, але на короткий час і купувати їх доводилося заздалегідь і багато. Цього року перестали допомагати і вони.
За оголошенням у газеті я прийшла до Центру "Здоров'я" в бібліотеці ім. Крупської і почала лікування за програмою. Крупської і почала лікування за програмою, запропонованою лектором. Полегшення настало буквально на 3-й день розвантажувально-дієтичної терапії. Голоду я не відчувала, бо випивала протягом дня до 3-х літрів спеціального трав'яного відвару з додаванням меду і цитрусових соків. З другого дня я вже не користувалася жодними ліками.
Минуло 4 тижні лікування, яке я проводжу вдома - про алергію забула, але лікування продовжуватиму. Сподіваюся позбутися й інших болячок. Але навіть якщо мине тільки алергія, я буду безмірно щаслива і вдячна Оганян Вардану Сергійовичу, що зміг переконати мене почати лікування.
Саме лікування - справа, звичайно, важка, але реальна. Потрібна воля, терпіння і найголовніше - бажання. Для тих, хто не може зважитися, моя порада:
1. платіть одразу всю суму, і якщо ви поважаєте свою працю або працю того, хто оплатив ваше лікування, то ВИ ВИТРИМАЙТЕ.
2. тривала хвороба викликає співчуття і жалість у рідних, друзів і знайомих тільки перший час, потім це починає дратувати і навіть злити. Тож ВАШЕ ЗДОРОВ'Я ПОТРІБНЕ НАПЕРЕД УСЬОГО ВАМ!
ЛІКУЙТЕСЯ І БУДЬТЕ ЗДОРОВІ
Землянський Олександр Антонович
Близько 5 років хворію на алергію, 3 роки на астму, ДН 2 ст. Алергія проявляється у вигляді постійного нежитю і закладеності носа, а також на всі препарати, що містять адреналін. Становище ускладнювалося тим, що від препаратів, які мали б сприяти відновленню носового дихання (санорин, галазолін, нафтизин тощо), ставало тільки гірше (аж до анафілактичного шоку).
У лютому 2004 року я з'явився в шкірно-венерологічному диспансері в Москві з приводу болячки на лівій нозі, яку лікарі діагностували як мокнучу екзему. Мені прописали фукорцин і целестодерм. Паліативно допомагав мені тільки фукорцин. Я вже сам став застосовувати гас, димексид. На цьому я протримався рік. Протягом цього періоду, на початку захворювання і вже після відвідування КВД, у мене з'явилася трофічна виразка на лівій нозі, і все це на тлі діабету 2-го типу. Тоді я рішуче вийшов на повне голодування протягом 28 днів. На 20-й день виразка зажила. Але через деякий час екзема стала проявляти себе ще лютіше аж до появи (у формі швидкої реакції) тріщин на гомілці. Я знову звернувся до голодування, терміном на 25 днів. Виразка загоїлася. Але через деякий час знову стала активізуватися. І в цей момент я прочитав книжку Марви Вагаршаківни Оганян. Пройшов два курси по 3 місяці.
І ось результат.
На першому курсі лікування відразу зник свербіж, який починав мене серйозно турбувати на лівій, а потім на правій нозі й вище. Те, що минув свербіж, мене дуже обрадувало. Але позитивний результат, до всього іншого, переконав мене в тому, що методика Марви Вагаршаківни правильна! Адже мені було заборонено вживати цитрусові, на які я протягом 2-х років дивився з апетитом, і вкрай необхідних діабетику.
Уже на другому курсі лікування я заніс у файл комп'ютера слова: "схоже я назавжди позбувся екземи". Через чотири місяці я можу вже з цілковитою впевненістю сказати: "Так, екзема покинула мене!". За що їй ще раз величезне спасибі! До речі, минули тріщини на п'ятах, перестала лущитися шкіра на лівій нозі. Під час умовного голодування з'являється кипуча енергія, що дає мені змогу витримувати великі розумові та емоційні навантаження на роботі.
Зараз я почав третій курс лікування, орієнтуючись на вже позитивні результати у зв'язку і з діабетом.
Бажаю Вам, Марво Вагаршаківно, всього найкращого у Вашому житті, доброго ставлення до Вас, довіри до Ваших методик!
З Глибокою Повагою і Вшануванням Землянський Олександр Антонович.
13 листопада 2006р.
Тананін Анатолій Михайлович
Я, Тананін Анатолій Михайлович, проживаю в м. Краснодарі, 1-й Сормовський проїзд будинок 102, тел. 2-300-323.
По рухомому рядку телевізора було оголошення "Повне позбавлення від гіпертонії". Я контролював це оголошення півроку, а в березні місяці 2005 р. зателефонував за вказаним телефоном. Після співбесіди з Ваганом Сергійовичем я розпочав оздоровлення свого організму під його керівництвом. З цією методикою я був частково знайомий і раніше, але без спостереження фахівця не наважувався проводити процес оздоровлення. Та й література не все описує.
У народі є такий тост: Хочеш бути щасливим день - напийся.
Хочеш бути щасливим місяць - одружуйся.
Хочеш бути щасливим рік - купи машину.
Хочеш бути щасливим усе життя - будь здоровим!
У Центр здоров'я я прийшов із переліком хвороб:
1.Гіпертонія (160/90)
2.Болі в спині, дискомфорт
3.Під час повороту голови хрустіли шийні хребці, це супроводжувалося болем.
4.Болі в колінах під час спуску сходами.
5. росла шпора на п'яті правої ноги з січня 2005 р., біль був постійний.
6.Біль у правому боці (печінка?)
Ось такий багаж нагород - хвороб я накопичив за 56 років життя. Що стосується офіційної медицини - я, звичайно, звертався, але допомоги не отримав. Потім і звертатися до медиків перестав, бо не вірив у допомогу.
У житті я осягнув багато різних наук, став хорошим фахівцем, отримував за сумлінну працю нагороди, але до свого здоров'я ставився по-варварськи через безграмотність. Та й була присутня, як у багатьох людей, гидливість до деяких способів лікування власного організму. Але ж це мій організм, моє тіло! Я повинен був полюбити самого себе, щоб бути здоровим.
Я вдячний долі, що зустрівся з Оганяном Ваганом Сергійовичем. Оздоровчий центр, у якому він працює, навчає культури оздоровлення організму, допомагає переступити психологічний бар'єр гидливості до самого себе. Це лікування нескладне: пити трав'яні чаї, виконувати прості фізичні вправи, застосовувати водно-сольові розчини, правильні поєднання продуктів харчування.
Ваган Сергійович усе розпише й пояснить - тільки виконуй. І я все виконував. Процес оздоровлення пішов швидко, через 2 тижні вже був результат:
- вага була 96 кг, стала 84 - скинув 12 кг;
- за перший тиждень шпора на нозі перестала турбувати;
- нормалізувався тиск.
За період із березня до вересня як гору скинув із плечей, зникли всі больові відчуття.
Я відчув легкість і рухливість, стало цікавіше жити. Як у тому тості "став щасливий весь час".
Я не пройшов повністю процес оздоровлення, ще рік попереду і багато чого ще пізнаю. У будь-який момент можу надати допомогу близьким і не доводити своє здоров'я до поганої крайності.
Я вдячний фахівцям-натуропатам, які зустрілися мені на життєвому шляху. Величезне спасибі й низький уклін колективу оздоровчого центру і Вардану Сергійовичу Оганяну, тим, хто веде нас до Здоров'я.
24 вересня 2005 р.
Тананін А.М.
Василов Олександр Олександрович
1970 р. н.
Горячеключевський район, с. Фанагорійське, вул. Калініна, 56
D-s: Хвороба Бехтєрєва (анкілозивний спондилоартрит).
Захворів у 1994 р., погіршення з 06.1996 р.
Скарги на тугорухливість по всьому хребту, різке обмеження нахилів, поворотів, болі в шиї, болі в ногах, що посилюються під час ходьби. З 09.96 р. до 10.96 р. - стаціонар (м. Гарячий Ключ), у середині вересня скеровано в крайову консультативну поліклініку, де й установлено діагноз. Надалі в стаціонарі (м. Гарячий Ключ) проводилося лікування: новокаїн, диклофенак, ібупрофен, преднізолон, масаж, ДДТ (діадинамічні струми). Виписаний без поліпшення.
З листопада 1996 р. - лікування у лікаря-натуропата Оганян Марви Вагаршаківни. Проводилося: РДТ за схемою протягом 21 дня, сокотерапія 21 день, подальше відновлення, дієтотерапія. Настало значне поліпшення, зросла рухливість хребта, болі минули.
До початку хвороби проходив 1 км за 7-8 хв. Під час хвороби - за 30 хв. Після курсу лікування в лікаря - натуропата - за 10 хв.
З липня 1997 р. - робітник на рибзаводі, виконує важку фізичну роботу. Працював на сінокосі. Скарг не має.
Борисова Ніна Олексіївна
1946 р.н.
У 2002 році потрапила до лікарні МЖК у передінфарктному стані.
Лікували й обстежували цілий місяць. Визначили велику кількість захворювань, готували на інвалідність. Для цього потрібно було через півроку знову лягти в лікарню і пролікуватися.
Після лікарні результат плачевний, високий цукор (10ммоль/л), стенокардія, тахікардія, пісок у нирках, захворювання печінки, вузол у щитоподібній залозі (20*25 по*55), міома 5-6 тижнів і т.д. Просто букет... Через 2 місяці - поїздка в санаторій м. Желєзноводська, місяць лікування, результат - нуль, приїхала і знову хвороби скували.
І ось завдяки щасливому випадку мені попалася брошура "Центр екології та здоров'я". На другий день одразу побігла. Лікарі - Марва Вагаршаківна і Вардан Сергійович прийняли доброзичливо і ось з 29 червня 2002 року лікуюся під керівництвом Вардана Сергійовича. За що я йому дуже вдячна. Багато знань отримала, найголовніше - очищення організму, наука правильного харчування.
За цей період я не випила жодної пігулки і почуваюся добре. У мене зменшився вузол у щитоподібній залозі в кілька разів (став 9*12*15), розсмокталася повністю міома, цукор весь цей час у нормі. Продовжую лікуватися, щоб розв'язати всі проблеми, що залишилися зі здоров'ям.
Вересень 2004 р.
Короленко Олена Вікторівна
Уперше діагноз "ексудативний перикардит" поставили моєму синові 2003 року, коли йому було 9 років. До того він часто хворів на застудні захворювання, алергічний нежить і ячмені практично не проходили. А починаючи з 2003 року, напади перикардиту відвідували його 2-4 рази на рік. Моя дитина стала постійним клієнтом в Інституті педіатрії. Під питанням постала періодична хвороба (було виявлено 1 мутований ген). Їй було призначено чималу дозу преднізолону, колхіцин, вольтарен, антибіотики і купу інших ліків. Але рідина в серці періодично продовжувала збиратися, викликаючи сильні болі, високу температуру, тахікардію.
У 2007 році дитині дали інвалідність. На моє запитання "чи зможе вона жити без ліків?" - лікарі стверджували, що доведеться пити їх довічно. І я почала шукати інший спосіб лікування.
У 2007 році наш знайомий із Краснодара, який лікувався у Вардана Сергійовича від гіпертонічної хвороби, запропонував нам приїхати і спробувати пройти курс лікування. Ми цілий рік збиралися, бо боялися вести сина в інший регіон (лікарі не радили йому їздити на південь і лікуватися нетрадиційним методом). Ми також мали негативний досвід лікування в інших лікарів-натуропатів, віддаючи їм по 100$ раз на тиждень за одну годину спілкування.
У червні 2008 року ми вибралися до Краснодара і почали всією сім'єю проходити курс розвантажувально-дієтичної терапії (РДТ) і лікування натуральним харчуванням під керівництвом Вардана Сергійовича.
Після першого курсу РДТ ми дуже швидко скасували всі ліки. Дитина почала рости, стала більш активною. До цього він перебував на домашньому навчанні, але восени 2008 року пішов до школи. Якщо раніше він приходив зі школи втомлений, то зараз він сповнений сил і енергії. Навчальний рік він закінчив на одні п'ятірки й успішно склав іспити за 9 клас. Він також встигав відвідувати театральну студію.
У нього покращилася пам'ять, підвищився настрій, з'явився інтерес до життя. Вчителі в школі дивувалися таким змінам. З осені 2008 року по травень 2009-го він 2 рази хворів на застудні захворювання в легкій формі, очищаючись і харчуючись за цією схемою без застосування ліків. Вардан Сергійович завжди був на зв'язку і підказував, як краще вчинити. Ексудативний перикардит минув безслідно... (160/90)
Звичайно, починати було страшнувато, важко відмовитися від традиційного харчування. Краще робити це всією сім'єю. Наші родичі, дивлячись на нас, так само переходять на харчування натуральними продуктами, відмовляючись від м'яса та додаючи до свого раціону більше свіжих овочів, зелені, фруктів і свіжовичавлених соків. Моя мама повністю позбулася нападів клімаксу, зникли болі в суглобах, налагодилася робота кишечнику, минули запаморочення і головний біль, нормалізувався тиск. Мій чоловік, який часто хворів на застудні захворювання, за цей рік жодного разу не захворів. Тепер уже ніщо не змусить повернутися до колишнього способу харчування. Я дуже шкодую, що не надавала значення натуральному харчуванню раніше, і моєму синові довелося стільки пережити мук.
Хочу сказати величезне спасибі від усієї нашої сім'ї доктору Вардану Сергійовичу за те, що він допоміг повернути здоров'я моєму синові. За його підтримку, душевну теплоту, за прагнення вилікувати, не переслідуючи меркантильний інтерес.
Червень 2009
г. Александров, Володимирська обл.
