Перевалова Людмила Олексіївна
54 роки, інвалід 2-ї групи
Мала такі захворювання:
-онкологія пр. мол. залози, хіміотерапія, опромінення (1995 р.)
-щитоподібна залоза
-бронхіт
-гайморит
-мучительные головні болі
-сколіоз
-остеохондроз
-тромбофлебіт
у 2000 р. видалили ліву частку щитоподібної залози, постійно пила L-тироксин. слідом запалилася права частка. Зробили УЗД у верхній третині правої частки - гіпоехогенне неоднорідне вогнищеве утворення з нечіткими контурами (21х16х17 мм).
Висновок: стан після оперативного лікування гіперплазії щитоподібної залози, вогнищеві зміни в правій частці. Як лікар пояснила - запального характеру, і лікується тільки преднізолоном. Пила преднізолон за схемою 7 місяців, загалом випила 385 таблеток. Через гормональні пігулки набрала велику вагу - 90 кг при зрості 167 см. Крім щитовидки, мене дуже мучили головні болі, пила цитрамон жменями, жити без нього просто не могла. Так тривало роками.
Бронхіт постійно мучив, ледь застудилася - все кашель забивав, кашляла місяцями, що тільки не пила, пігулками, народними засобами лікувалася - все марно.
Проблема з хребтом - сколіоз, остеохондроз, великі зміни в хребті, особливо в поперековому відділі, розгиналася насилу. І ось із цими хворобами ходила по лікарях, по бабках, мануальщиках, які тільки масажі й витяжки хребта мені не робили, все було марно, марна трата часу, не кажучи вже про гроші. І все вірила і сподівалася, чекала поліпшення. Якщо й було поліпшення - то ненадовго.
Незважаючи на те, що я давно передплачую журнал ''Сім'я. Земля. Урожай.", читала постійно статті доктора - натуропата Оганян М. В. - такі повчальні статті! Але якось віри особливої не було, думала це черговий обман. Потім в один прекрасний момент скрутило в "баранячий ріг", зовсім погано стало. І дала собі слово, бо в мене була вже остання надія - випробувати безлікарський метод лікування. Просто виходу в мене більше ніякого не було, і так перенесла кілька операцій.
І я пішла на лекцію. Прослухала, і вирішила - потрібно пробувати, страшного немає нічого, адже в когось виходить, а чому в мене не вийде. І вирішила довірити своє здоров'я доктору-натуропату Оганян Вардану Сергійовичу. З 4 квітня 2004 року виконувала всі рекомендації лікаря. Праця була не з легких, порівняно з таблетками - жменю запила водою - і вся праця.
Завдяки лікарю я позбулася практично за рік усіх своїх болячок, за цей період я не випила жодної пігулки цитрамону, тироксину, застудними захворюваннями не хворіла, хоча в сім'ї чоловік хворів двічі на грип і дав мені слово вчинити за моїм прикладом. Адже це все відбувалося в нього на очах, усі мої біди й радощі. Щитовидка - в нормі, хребет привела до ладу, є всі знімки, комп'ютерна томографія. Вага була 90 кг за зросту 167 см, зараз 62 кг, усе це відбувалося поступово, особливої мети схуднути в мене не було, просто хотіла позбутися болячок. І ось тепер життя моє без таблеток, почуваюся чудово.
Я дякую Господу Богу за те, що Він привів мене до цього лікаря. І дивлячись на мене, моя дочка з упевненістю пішла на лекції, ходить із 4 вересня 2004 року, виконує всі рекомендації. У неї була мета - оздоровитися і схуднути, при зрості 160 см вага була 90 кг. Зараз минуло вже 8 місяців - почувається дуже добре, схудла, вага стала 62 кг, щаслива і задоволена. І все це без таблеток, природним шляхом. Хоча колись пила дорогі пігулки, щоб схуднути, мучила себе дієтами, трохи худла - і знову вага поверталася.
Оздоровлення відбуватиметься у вас на очах із чудовими результатами, не лінуйтеся, повірте, цей безлікарський метод набагато дешевший і здоровіший. Ви будете з кожним днем відчувати поліпшення.
Величезне спасибі лікарям Оганян Марві Вагаршаківні та Вардану Сергійовичу і дай Бог їм здоров'я, такі люди дуже потрібні, і таких чесних і сумлінних у лікуванні просто немає. Лікуйтеся і одужуйте на здоров'я.
Булієва Ніна Ібрагімівна
1982 р.н.
Захворіла у 2 роки, бронхіт. Перебувала на стаціонарному лікуванні в Кущівській ЦРЛ. Через 2 дні після виписки з лікарні стався перший напад бронхіальної астми. З цього дня хворіла часто. Зазвичай починалося із застуди: нежить, кашель, потім з'являлися хрипи. Хвороба загострювалася в холодну пору року. Іноді супроводжувалася високою температурою, протікала дуже важко. Дитина іноді втрачала свідомість, марила. Неодноразово проходила лікування в стаціонарі. Приймала антибіотики, солутан, еуфілін тощо.
Булієва Ніна Ібрагімівна 1982 р.н. Захворіла у 2 роки, бронхіт. Перебувала на стаціонарному лікуванні в Кущівській ЦРЛ. Через 2 дні після виписки з лікарні стався перший напад бронхіальної астми. З цього дня хворіла часто. Зазвичай починалося із застуди: нежить, кашель, потім з'являлися хрипи. Хвороба загострювалася в холодну пору року. Іноді супроводжувалася високою температурою, протікала дуже важко. Дитина іноді втрачала свідомість, марила. Неодноразово проходила лікування в стаціонарі. Приймала антибіотики, солутан, еуфілін тощо.
5 серпня 1994 р. 5:00 - Беротек 9:00 - Дітек 15:00 - Беротек 17:00 - Беротек 19:00 - Сальбутамол
6-7 серпня 1994 р. - за добу 10 нападів. Лікування проводили тими самими ліками + корінь солодки, активоване вугілля, но-шпа, гісманал, мезим - форте за вказівкою лікаря. Встановлено дієту. Однак у нічний час доби (до самого ранку) напад уже неможливо було зняти. Висип на тілі не минав місяцями. Усе це супроводжувалося сильним свербінням, нудотою, млявістю, болями в ділянці серця, непритомністю. Школу залишила.
З 23 серпня 1994 року розпочато лікування природними методами (розвантажувально-дієтична терапія, фітотерапія та інші методи) у "Центрі екології та здоров'я" під керівництвом Оганян Марви Вагаршаківни та Вардана Сергійовича. На початок лікування вага Ніни - 42 кг. Поліпшення настало вже через місяць. Напади майже припинилися. Задишка з'являлася тільки під час цвітіння навесні й до кінця літа. Пройшла чистку печінки, харчування - фруктово-овочеве. Висип зник. До травня 1996 р. - ще одне чищення. З липня 1996 р. - жодного нападу. Нині навчається в училищі, займається танцями, відвідує спортивні заняття в училищі. З початку лікування жодного разу не хворіла на застудні захворювання.
Листопад 1997 р.
Загрунна Лілія Миколаївна
У 1993 р. у мої 56 років у мене, як у більшості людства, виникли проблеми зі здоров'ям: харчова алергія, шлунково-кишковий тракт, гіпертонія, щитоподібна залоза, переддіабет тощо. У лікарні ЗІП (у ЛОР-відділенні) я була постійним клієнтом - резекція перегородки носа, розтин гайморових пазух, поліпи видаляли 5 разів (!), розтин лобової пазухи - але полегшення не наставало. Я втомилася від операцій і ходіння по кабінетах лікарів. Адже всім відомо, що ці хвороби офіційною медициною не виліковуються, а ліки, які я приймала, не допомагали. Та й до того ж нешкідливих ліків не буває.
Я чула, що у нас у Краснодарі є лікар-натуропат, приймає вона в Будинку вчених. Я відклала всі свої справи і пішла на прийом, але доктор Оганян Марва Вагаршаковна була у відрядженні. Прийом вів Оганян Вардан Сергійович, і я стала лікуватися у нього.
Через місяць лікування - а я суворо виконувала всі його рекомендації - я стала зовсім іншою людиною як фізично, так і духовно. Багато разів говорила чоловікові: "не зрозумію, невже я ніколи не хворіла, а тільки прикидалася, та я від роду ніколи так добре себе не почувала!"
Для мене і для багатьох інших, які разом зі мною в нього лікувалися, він став ніби тією соломинкою, за допомогою якої вдалося вибратися з прірви хвороб. І так я літала і жила без лікарів 10 років.
Зиманіна Валентина Георгіївна
Мені 57 років, вага моя до лікування складалася з 125 кг.
Почала я хворіти з 1977р. Гіпертонічною хворобою. З кожним роком тиск мій підвищувався. Додавалися побічні захворювання: артрит, артроз, відкладення солей, радикуліт. Хребет мій зовсім перестав працювати. Ноги теж дуже боліли. І дійшло до того, що я абсолютно себе обмежила в русі, тому що будь-які навантаження мені стали тягарем. І думки мої були спрямовані на те, що я довго не проживу в такому стані.
І ось прочитала я статтю в газеті "Нива Кубани" про схуднення. Статтю написала Марва Вагаршаковна Оганян.
І я зараз же прийшла до неї на лікування. Виконувала всі її призначення і рекомендації. За 3 місяці я схудла на 35 кг. За початкової ваги 125 кг - зараз маю 90 кг. Але на цьому не зупиняюся і маю дійти до 70 кг.
Стан мій поступово став поліпшуватися. Перше, що я відмовилася від усіх пігулок - болезаспокійливих, які я приймала щодня протягом кількох років, від тиску, які я приймала з 1977 р., і серцевих.
З моменту початку лікування я не прийняла жодної таблетки.
Тиск мій зараз не вищий за 150/80, тоді як у мене він доходив до 220/120 (з таблетками, до початку лікування).
Неодноразово я зверталася до лікарів - мануалістів зі своїм опорно-руховим апаратом, але мені відмовляли в лікуванні через високий тиск.
Зараз я ходжу по 3 км ввечері щодня.
Але на цьому не зупиняюся, постійно продовжую працювати над собою.
Життя моє досконало змінилося. У мене з'явилася енергія, настрій. Мені захотілося жити, співати, танцювати, сміятися, радіти. У мене влилися незрозумілі життєві сили.
Лікування моє триває вже 5 місяців. Але мені здається, що я помолодшала на кілька десятків років... Зіманіна Валентина Георгіївна.
P.S. Додамо, що незабаром Валентина Георгіївна пішла разом з онукою на гурток... бальних танців!
Зуменко Олександр Григорович
53 роки, зріст 1,66 м.
З 1991 року завантаженість на роботі призвела до того, що я почав працювати по 11-13 годин на добу, працював у такому самому режимі й у вихідні дні, харчувався нерегулярно і як доведеться. Відносно їжі у мене не було ніяких комплексів, і їв усе (від оселедця до солодощів), навіть кашу їв із хлібом, любив закінчити їжу солодким чаєм або іншим напоєм. Дуже багато курив. Не відмовлявся від вживання спиртних напоїв.
З 1992 року практично не ходив у відпустку, перестав ходити у двотижневі походи. А до цього з 1969 року захоплювався ними регулярно: перейшов через Головний Кавказький хребет до Чорного моря від Домбая до Абінська, піднімався 1988 року на "Притулок одинадцяти" на Ельбрусі. У вихідні дні перестав виїжджати в район Гарячого Ключа, що до 1991 року робив не рідше 1-2 разів на місяць.
10 березня 1996 року в мене був напад артриту колінних суглобів, через який я провів на бюлетені 4 тижні, протягом двох із них я практично не міг ходити. Лікувався я медичними препаратами, внаслідок чого болі минули, але періодично (приблизно щомісяця) вони поверталися.
ПІДСУМКИ (з 3 серпня 1996 року по 2 серпня 1997 року). ЩО ВСТИГ ЗРОБИТИ за рік.
1. За порадою одного з колишніх пацієнтів Вардана Сергійовича Оганяна, я провів під його наглядом лікування поліартриту РДТ протягом 11 днів з подальшим правильним виходом з голодування і переходом на роздільне харчування.
2. За минулий рік я не користувався жодними лікувальними медичними препаратами.
3. Вважаю, що я навчився правильно харчуватися і кардинально змінив свій світогляд щодо свого здоров'я.
4. За 4 місяці 1996 року моя вага знизилася з 87 до 65 кг (на 25%) і продовжує залишатися на цьому рівні. Я тепер КОНТРОЛЮЮ свою вагу і не збираюся допустити її зміни.
5. з жовтня 1996 року виконую ранковий масаж обличчя, голови, вух і шиї за порадою В. М. Травінки (вичитав цю пораду в її книжці "Разыщи в себе радость").
6. у листопаді 1996 р. провів 3 сеанси лікування у парапсихолога Луїзи (Лони), пив протягом 2 тижнів настій ехінацеї пурпурової. Безперервно виконую її вказівки щодо щоранкових вправ, спрямованих на підвищення енергетики організму, і виконую вправу, яка в йозі називається УДДІЯНА БАНДХА - втягування живота.
7. у листопаді 1996 р. використовував продукти "Гербалайф", не припиняючи застосовувати правила роздільного харчування.
8. у грудні 1996 р. провів 3 сеанси лікування хребта в мануального терапевта в ст. Тбіліській Ушпика Володимира Миколайовича, виправив зміщення 7-го шийного і крижового хребців. Ці зміщення в мене сталися в 1993 р., але я на них не звертав уваги, незважаючи на деякі не дуже сильні болі.
г. Краснодар
Кикоть Валентина Григорівна
60 років
Я, Кикоть В.Г., захворіла на алергію на амброзію в 1973 р. Оскільки в мене вже були й інші захворювання (гастрит, панкреатит, холецистит), то жодного полегшувального курсу лікування в диспансері мені робити не можна було. Диспансер поставив тільки на облік.
Алергія протікала в мене дуже складно: нескінченне чхання, обличчя все набрякало так, що очі перетворювалися на щілинки; сильний свербіж у роті, вухах, очах. І ще кон'юнктивіт. Вночі та вранці доводилося серветкою з водою відмочувати вії, щоб відкрити очі. У вересні починався сухий кашель і тривав весь жовтень. Усім сусідам не було спокою. Іноді доводилося всю ніч сидіти в кріслі.
До 1985 р. я виїжджала на період цвітіння амброзії до Сочі, Москви, Ленінграда щорічно. Поверталася 25-28 вересня. Але навіть тоді в мене починався кашель і тривав увесь жовтень.
Але коли сильно змінилися умови нашого життя, виїжджати із зони цвітіння амброзії немає матеріальних можливостей, мій стан ще більше ускладнився. Поліноз протікав так само складно, як раніше, але ще з'явилися сильні болі лицьових кісток. Найсильніший біль, відчуття таке, що зсередини розмелюють кістки. Деяке полегшення давав тільки "супрастин".
У газеті "Нива Кубани" кілька років поспіль я читала статті про лікування алергії за підписом М.В. Оганян. Я боялася голодування. Але коли цього року я побачила М.В. Оганян по телебаченню, зважилася на лікування.
З 8-го серпня 1988 р. я почала курс "Природне лікування" у Марви Вагаршаківни Оганян. Я їй повірила.
21 день я провела курс лікування, виконуючи всі її рекомендації, На сьогоднішній день я схудла на 10 кг (за 55 днів лікування), але почуваюся я нормально, що стосується алергії. За весь період цвітіння амброзії, тільки у вересні місяці, коли цілий тиждень були сильні вітри (суховій), у мене був легкий нежить і рідкісне чхання. Більше жодних ознак алергії, про які я розповідала вище, у мене не було. Спокійний сон, вільне дихання, немає свербежу, немає болю лицьових кісток, немає полінозу.
Я дуже шкодую, що не наважувалася на лікування раніше, стільки мук перенесла.
Моє лікування під наглядом і за рекомендаціями М. В. Оганян триває, сподіваюся, що й інші хвороби мене залишать. Потрібно тільки проявити силу волі та наполегливість.
9.10.1998 р., м. Краснодар.
