Хвороби ендокринної системи. Для чого нам потрібні наднирники? Хвороби надниркових залоз та їх лікування.

Вони нам потрібні для життя. Подивимося, що це означає.
Надниркові залози - залоза внутрішньої секреції, парний орган, що розташований над обома нирками у вигляді маленьких пірамідок. Вони являють собою одну з ланок ендокринної системи організму. Перелічимо всі інші ланки цієї системи й подивимося, наскільки вони пов'язані між собою.

:рис1:

Тут дано схематичне зображення всього ланцюга ендокринних залоз. Як видно зі схеми, панує над усім гіпоталамус. Розташований він у ділянці довгастого мозку (в ділянці підкірки головного мозку). Ця ділянка довгастого мозку, розташована під таламусом (зорова ділянка), виробляє так звані тропні гормони, що стимулюють вироблення гормонів зі специфічною дією на спеціалізовані залози, що розташовані нижче. Тропні гормони в міру вироблення в гіпоталамусі стікають у гіпофіз, який складує і видає їх маленькими порціями в міру потреби організму в тому чи іншому гормоні в кров'яне русло. Тропний гормон, потрапляючи в незначній кількості в кров'яне русло, стимулює виділення певною залозою спеціального гормону, що підтримує ту чи іншу фізіологічну функцію організму. Є соматотропний гормон або гормон росту. Його "мішень" - підшлункова залоза. Тиреотропний гормон стимулює виділення тироксину тиреоїдною (щитоподібною) залозою. Адренокортикотропний гормон (АКТГ) стимулює вироблення наднирковими залозами адреналіну і кортикостероїдів. Гонадотропний, лютеотропний і лактотропний гормони керують ростом і розвитком статевих залоз у чоловіків і жінок, вагітністю і лактацією. Крім цих порівняно великих залоз внутрішньої секреції є епіфіз (маленька, шишкоподібна залоза, розміром з горошину), паращитоподібні залози, що відповідають за кальцієвий обмін, залози в слизовій шлунка й тонкого кишківника. У тканині мозку також присутні залози, які мають однакову функцію, - виробляють ендорфіни, або ендогенні морфіни. При підвищенні їхньої концентрації в крові ми засинаємо або, навпаки, приходимо в стан підвищеної бадьорості. Крім усього цього, нирки також мають ендокринну активність і за певних умов виділяють у кров гормон ренін, що звужує кровоносні судини і підвищує рівень артеріального тиску.
Зупинимося на роботі надниркових залоз: вони складаються з двох різнорідних тканин - внутрішній, так званий мозковий шар, виділяє в кров адреналін - гормон, що підвищує артеріальний тиск, підтримує в нормі тонус кровоносних судин, м'язовий тонус, емоційну та фізичну активність.
Зовнішній шар надниркових залоз - корковий, виробляє винятково важливі для життєдіяльності організму кортикостероїди. Кортикостероїди відають тканинним обміном, тканинним синтезом, тобто вони забезпечують безперебійну роботу печінки, кісткового мозку та інших тканин із синтезу білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, гормонів і всіх необхідних нашому організму речовин, що будують наші тканини. Кортикостероїди відають синтезом клітин крові, гемоглобіну, тканинних клітин імунітету - фагів, гістіоцитів, літкоцитів, лімфоцитів, тобто від їхнього рівня та концентрації в крові залежать міцність і здоров'я нашої імунної системи, наш імунний захист проти будь-яких вірусів, мікробів, найпростіших і навіть паразитів. Іншими словами, їхня діяльність зумовлює нашу стійкість до інфекцій, вірусного грипу, атипової пневмонії, СНІДу, зрештою.

Треба сказати, що за хімічною будовою та складом кортикостероїди подібні до чоловічих і жіночих статевих гормонів, і в разі припинення функцій статевих залоз у клімактеричному періоді вони частково компенсують ці функції, підтримуючи в організмі відповідне емоційне, фізичне та інтелектуальне тло.
Зрозуміло, що наднирники є для нас незамінним органом, а гормони, які вони виділяють (тобто секрет залози, що виділяється не в порожнину органа, а просто в кров), є життєво необхідними для організму. Що відбувається, коли наднирники хворіють? Треба сказати, що хворіють вони вкрай рідко - найважливіший для життя орган добре захищений. Відомі здебільшого два хворобливих стани - хвороба Іценка-Кушинга, або бронзова хвороба. Вона пов'язана з різким падінням функції надниркових залоз, унаслідок чого різко падає кров'яний тиск, з'являється м'язова слабкість, шкіра набуває бронзового відтінку (порушується пігментний обмін). Причина найчастіше - туберкульоз надниркових залоз. Інша патологія надниркових залоз називається "феохромоцитома" - пухлина надниркової залози. Артеріальний тиск підвищується різко і стійко, загальний стан важкий. Лікування - видалення пухлини. В обох випадках патологія надниркових залоз хоч і настає рідко, але завжди важко піддається лікуванню, а якщо виліковується, то тільки шляхом очищення тканин і їх повноцінного живлення.

Але зовсім інша річ, коли патологію надниркових залоз викликають штучно. А це робиться в сучасній медицині дуже часто, оскільки гормональна терапія увійшла в медицину як повноправний метод лікування. Одразу скажемо, що метод цей калічить організм, фактично позбавляючи його надниркових залоз і роблячи вкрай уразливим до будь-якого вірусу й мікроба. Інакше кажучи, гормонотерапія кортикостероїдами - преднізолоном, дексаместазоном та іншими похідними преднізолону позбавляє організм імунної системи, а в разі систематичного застосування веде до станів набутого імунодефіциту. Звідки все це почалося? Почалося в 30-х роках минулого століття, коли канадський лікар-науковець Ганс Сельє виділив із надниркових залоз великої рогатої худоби екстракт, очистив його серією адсорбентів і застосував при лікуванні хворих із гострими запальними процесами. Запалення одразу вщухли, хворі одужали напрочуд швидко, це надихнуло Сельє на подальші пошуки, з чого й почалася ера гормональної терапії... Виділяли з надниркових залоз тварин екстракти, очищували їх, концентрували, модифікували - це був преднізолон, який почали застосовувати в разі пневмонії, гострого суглобового ревматизму, тиреоїдиту, псоріазу. Запалення вщухали, симптоми хвороби зникали на деякий час, потім поновлювалися в гіршому вигляді і вимагали нових, ще більших доз гормонів.
Хворі отримували препарати у зростаючих кількостях і вже не могли обходитися без них. Потім стали синтезувати дексаметазон - гормон - аналог натурального. Ефект від його застосування був той самий: пацієнти, які отримували гормони систематично, ставали чутливими до інфекцій і часто гинули від будь-якого вірусу, що вражає дихальні шляхи. Чому це відбувалося? Уся система залоз внутрішньої секреції в організмі має досконалу саморегуляцію, завдяки інформації, яку передають самі ж гормони. У разі підвищення концентрації будь-якого гормону в крові гіпоталамус припиняє синтез відповідного гормону, у цьому випадку - АКТГ. Наднирники припиняють синтез кортикостероїдів. У разі систематичного приймання гормонів усередину, а також у вигляді ін'єкцій, мазей або аерозолів, наднирники атрофуються, що відбувається досить швидко (іноді достатньо двох-трьох місяців). Хворий стає залежним від прийому гормональних препаратів. Це порушує функції всіх залоз внутрішньої секреції, настають порушення тканинного обміну, зокрема, ожиріння, інколи - діабет або акромегалія (ріст кісток лицьового черепа та кінцівок), оволосіння шкірних покривів у жінок. І все це не зупиняє переможної ходи кортикостероїдів по всьому світу. Створюються все нові синтетичні аналоги гормонів, все нові лікарські форми у вигляді мазей, гелів, ін'єкцій, які застосовують практично при всіх захворюваннях: пневмонії, бронхіальній астмі, нейродерміті, псоріазі, ревматизмі, дисемінованому вовчаку, мононуклеозах, усіх хворобах кровотворної системи, захворюваннях сполучної тканини, тиреоїдитах, поліартритах, узагалі всіх гострих запальних процесах. Їх застосовують, бо кортикостероїди мають здатність пригнічувати надлишкові тканинні реакції, які мають місце за будь-якого запального процесу - ексудацію (набряк), проліферацію - клітинний ріст тощо. Це відбувається завдяки їхній здатності пригнічувати біосинтез білка. Таким чином, знімаються симптоми запалення, але сама причина, що спричинила запалення, набряк, спазм бронха або судин, залишається. Чи не простіше з'ясувати й усунути цю причину, ніж чинити насильство над тканинами, порушуючи природний перебіг тканинних процесів? Треба думати, що запальний процес не виник безпричинно, а настав як відповідь цього органу на щось, що заважає організму нормально існувати. Виявити і видалити цю перешкоду набагато легше і, головне, нешкідливіше для організму, ніж намагатися силою придушити природний хід тканинних реакцій. А єдиною причиною запальної або навіть пухлинної реакції прилеглих тканин є накопичення гною, тобто мертвих клітин, які не були видалені вчасно током лімфи через товстий кишечник. Причиною запальної реакції, особливо в суглобах, мозкових оболонках, іноді підшкірній клітковині, можуть бути також залишкові продукти азотистого обміну, що затрималися в тканинах, - сечовина, сечова кислота, креатин, аміак тощо. Будь-яке запалення - ангіна, гайморит, бронхіт, арахноїдит, артрит - ліквідується під час видалення з тканин відходів, що накопичилися в них. Це робиться методами загального очищення організму та місцевого очищення придаткових пазух носа, печінки, кишківника, неодноразово описаних у розділах з лікування різних захворювань природними методами. В одному випадку очисний процес із повним одужанням без застосування ліків може тривати 4-5 днів: ангіна, ГРЗ, грип, в інших - 2-3 місяці: поліпи, астма, поліартрит, арахноїдит, мігрень, кон'юнктивіт, тиреоїдит. Але результат завжди один - одужання.

Чого ми досягаємо очищенням організму і подальшим відновленням тканин біологічно повноцінною їжею? Ліквідуємо причину захворювання і зберігаємо наднирники. Вони ще знадобляться людині, а тим більше дитині. Адже саме гормональна терапія найрізноманітніших хвороб укупі з антибіотиками спричинила руйнування імунітету в людей уже в трьох-чотирьох поколіннях, що й спричинило появу імунодефіцитних станів: СНІДу, атипової пневмонії, геморагічних лихоманок тощо. І тому хочеться ще раз попередити батьків дітей, які страждають на бронхіальну астму або на шкірні діатези, псоріаз - не застосовуйте гормони під час лікування дітей ані у вигляді пігулок, ані у вигляді мазей чи аерозолів, оскільки вони обов'язково спричинять порушення імунної системи дитини. Під час застосування цих препаратів пригнічується клітинний синтез білка, індивідуального білка організму, тобто організм стає беззахисним проти мікробів і вірусів, і будь-яке захворювання вимагатиме лікарського лікування. Батьки, будьте розумні й у разі захворювання очищайте організм дитини питтям трав'яних відварів із медом і соками лимона, грейпфрута, граната, калини тощо. Не годуйте дитину твердою їжею 4-7-10 днів, давайте рясне гаряче пиття (відвари лікувальних трав) і свіжовичавлені фруктові та овочеві соки. Одночасно промивайте кишечник очисними клізмами - щодня протягом 7-10 днів. Ви вилікуєте хворобу - застуду, грип, ангіну, пронос без ускладнень і без переходу в хронічний стан або в іншу хворобу. У цьому сенсі дуже показовий такий випадок: дівчинку п'яти років привели до лікаря-натуропата. Вона страждала на важку форму бронхіальної астми вже три роки. З двох місяців хворіла на шкірний діатез у мокнучій формі, лікувалася ліками, до двох років діатез минув, але почалася бронхіальна астма: напади ядухи відбувалися майже щодня, лежала довго в стаціонарі, на рік 2-3 рази. Почався лікарський гепатит, головні болі. Лікувалася в невропатолога. Головні болі тривали, напади задухи також. Батьки звернулися до природної медицини й наполегливо лікували дівчинку протягом двох років, виконуючи без порушень усю програму природного лікування. У результаті дівчинка здорова, грається з однолітками, катається на велосипеді, чудово переносить фізичні навантаження, ходить до школи. Від гормонів, бронхолітиків та інгаляторів відмовилися через два тижні після початку лікування. Чому ж не докласти зусиль для порятунку здоров'я і життя дитини замість того, щоб оголосити астму невиліковною і прив'язати дитину, а потім і дорослого до ліків, множачи число інвалідів?
Виникає запитання: а чи можна позбутися гормональної залежності, якщо хворий уже її набув і приймає регулярно преднізолон? Можна, але важко. Найнебажаніша обставина в усій цій "гормональній історії" наступна - різко ускладнюється лікування того захворювання, яке людина намагається вилікувати за допомогою гормонів, оскільки порушення обміну речовин усього організму йде по наростаючій. Найлегше вилікувати і позбавити від гормонів дітей. Гормональні інгалятори та пігулки стають їм непотрібні вже за 7-10 днів від початку очищення організму, адже в дітей менша маса тканин і шлаків, що забруднюють клітини. І тому не впадайте у відчай, якщо ваша дитина вже приймає гормони, намагайтеся поступово позбуватися їх, очищаючи тканини, і ваші старання увінчаються успіхом.