У розділі наведено основні факти про користь натуральних рослинних інгредієнтів - лікарські рослини. Близько 108 видів, які ми застосовуємо в лікарській практиці і які мають, на нашу думку, актуальне значення для фітотерапії.
Ці лікарські рослини переважно дикорослі, запозичені з вітчизняної флори, тривалий час випробувані російською народною медициною і досить широко поширені в тих умовах, у яких проживає більшість населення СРСР.
Усі лікарські рослини мають ботанічний опис (за виключенням загальновідомих), час цвітіння та дозрівання плодів, поширення та місця зростання, частини рослини, що використовуються, час, коли відбувається збирання лікарських рослин, запах і смак рослинної сировини, перелік виявлених у рослині хімічних речовин.
Квіткові лікарські рослини збирають під час цвітіння, що збігається приблизно з часом максимального накопичення нектару, який містить поряд із цукром декстрини, кислоти, ефірні олії, азотисті та мінеральні сполуки. Квітковий пилок (який виносять на ніжках бджоли і перетворюють на пергу) містить білок, жир, вітаміни, мінеральні солі. Нектар і квітковий пилок використовуються бджолою для харчування. Лікувальні властивості меду загальновідомі. Тому в характеристиці рослин, показаних до фітотерапії, наводяться вказівки на нектароносність і перганосність рослин.
Характеристика закінчується главою: відомості про лікарські рослини, їхні фармакологічні властивості та застосування рослин у науковій і народній медицині.
Під час висвітлення досвіду народної медицини використовували наявну в розпорядженні автора вітчизняну літературу та літературу низки зарубіжних країн - Болгарії, Польщі, НДР, Франції, Австрії, Індії та ін.в народній медицині яких фітотерапія мала превалююче значення.
Лікарські рослини мають біологічну характеристику, складену співробітниками Ботанічного інституту імені В. В. Шмигаля. Л. Комарова, зібрано цікаві дані про рослини, включені до фармакопей різних країн світу, якими скористався автор у цій роботі.
Дані про застосування лікарських рослин у народній медицині становлять, як ми бачили, не тільки історичний інтерес.
Наукова медицина всі лікувальні препарати попередньо перевіряє експериментально на тваринах і клінічно.
Раніше, за відсутністю клінік, лікувальну дію рослин людина випробувала на собі та на своїх близьких. Крім того, для лікування тварин людина застосовувала такі рослини, як полин, пижмо, деревій, м'ята, реп'яшок, ромашка, велеріана, мальва, кора дуба, ялівцеві ягоди, лляне насіння, насіння петрушки, анісу, кропу, кмину, корінь лепехи, тирличу, пирію тощо. Лікарські рослини, їх більша частина застосовувалася і для лікування людей, нерідко за аналогічних захворювань.
Так, у ветеринарній практиці доволі часто вживали полин гіркий у вигляді кашки або відвару за слабкого травлення тварин і за глистів. У народній медицині цей самий полин застосовують також у разі втрати апетиту і як протиглистовий засіб. Якщо тепер мають місце випадки використання спостережень над тваринами для відшукання рослин з потрібними медицині властивостями, то можна припустити, що частину зі згаданих рослин з їхніми цілющими властивостями людина запозичила спочатку у тварин.
Земські ветеринарні лікарі широко використовували лікарські рослини у вигляді домішки до корму. Отже, багато лікарських рослин перевірені людиною якоюсь мірою й експериментально.
Дані про рецепти та види рослин, що застосовуються у фітотерапії, мають корисні відомості про лікарські рослини, про їхнє харчове використання, про що говорить низка авторів.
Виходячи із завдань, поставлених нами, ми не наводимо систематизованих даних про фармацевтичні препарати, одержувані шляхом вилучення з рослин ізольовано діючих речовин. З цього питання є спеціальна література.
Основні відомості про лікарські рослини не вичерпують усіх даних про них. Необхідні додаткові факти й описи місцевості зростання, коли потрібен збір лікарських рослин. Правильний збір лікарських рослин має відбуватися керуючись ботанічним атласом, довідниками для заготівельників лікарських рослин, а також вимогами ДСТУ, Державної фармакопеї та затвердженими технічними умовами на приймання рослинної лікарської сировини. Збір лікарських рослин має відбуватися далеко від транспортних магістралей, промислових заводів, що працюють, тощо.
Відомості про лікарські рослини в медицині не можуть використовуватися для самолікування. Усі рослини мають застосовуватися для лікування тільки за призначенням і під контролем лікаря.
Під час опису дії та вживання використовуваних нами 108 лікарських рослин, представлених у книжці, не у всіх видів є рекомендації від автора..
