Полин звичайний
Полин звичайний (чорнобиль) (artemys - здоровий, свіжий) - багаторічна трав'яниста рослина із сімейства складноцвітих, висотою 100-150 см. Кореневище багатоголове, з короткими пагонами і гіллястим буруватим корінням. Стебла прямостоячі, ребристі, вгорі гіллясті, шерстистоповстяні, внизу дерев'янисті. Листки чергові, сидячі, розсічені, з верхнього боку темно-зелені, знизу біло-повстяні. Квітки дрібні, рожеві, зібрані в оберненояйцеподібні кошики, що утворюють волотисте суцвіття. Цвіте полин звичайний у червні - серпні (рис. 61).
:рис1:
Поширений полин звичайний майже по всьому колишньому СРСР, росте на сирих луках, на берегах річок, на городах, на пустирях, біля житла.
Використовують облиствені верхівки і нижнє листя, що збирають на початку цвітіння. Коріння збирають восени, коли надземна частина починає в'янути. Висушена трава полину має гострий аромат, смак злегка гіркий, терпкий. У коренів запах також ароматичний, смак солодкуватий, гострий.
Хімічний склад
У траві полину знайдено ефірну олію (до 0,6%), яка містить цинеол, туйон, борнеол; у листі - ефірну олію, аскорбінову кислоту (до 175 мг%, у квітках - до 7,9 мг%), каротин, дубильні, слизові й смолисті речовини, алкалоїди, інулін; у корінні - ефірну олію, дубильні, слизові, смолисті й цукристі речовини.
Дія та застосування
Трава полину має жарознижувальні, антисептичні та загальнозміцнювальні властивості.
У болгарській медицині полин звичайний використовують як седативний засіб, що підвищує апетит, а також у гінекологічній практиці.
У китайській медицині застосовується чорнобиль індійський, у якому додатково знайдено холін, аденін, піретрин, аскорбінову кислоту, каротин, вітамін В. Трава полину застосовується як кровоспинний, жарознижувальний, загальнозміцнювальний і антитоксичний засіб.
Призначається чорнобиль індійський у разі токсикозів вагітності, невралгії, піодермії. У разі бронхіальної астми рекомендується вдихання диму, одержуваного від спалювання сухих стебел і листя.
Чорнобиль індійський є головною сировиною для сигар мокси - методу припікань, який вельми широко розповсюджений у китайській медицині і застосовується за найрізноманітніших захворювань.
Полин звичайний - старий народний засіб. Абу Алі Ібн-Сіна широко рекомендував надземну частину рослини за сечокам'яної хвороби, за ерозій матки та як абортивний засіб у вигляді ванн; відвар трави - від нежитю і головного болю (у вигляді лікарської пов'язки).
У вітчизняній народній медицині траву і коріння полину звичайного застосовували у вигляді спиртового екстракту в разі раку шлунка, прямої кишки і матки. Як відвар кореня застосовують у народній медицині як заспокійливий, протисудомний засіб за епілепсії, неврастенії, менінгіту та інших нервових захворювань; як відвар трави - як протиглистовий засіб, знеболювальний, прискорювальний і засіб, що прискорює пологи, а також у разі аменореї та дисменореї; витяжка з кореня - за водянці. Корінь, настояний на білому вині, - у разі туберкульозу легенів і як засіб, що підвищує апетит. Зовнішньо настій із трави полину використовують у разі запалення слизових оболонок, для лікування виразок і ран, що довго не гояться. Свіжу траву в подрібненому вигляді прикладають до ран для швидшого їх загоєння.
Полин звичайний знаходить застосування і як пряна приправа до страв, "особливо до жирних страв, для чого в деяких місцевостях рослину, особливо чорнобиль індійський, розводять у городах.
Полин польовий
Полин польовий (сонечко боже) - багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих, заввишки до 100 см. Стебло розгалужене, піднесений, червонуватий. Листки перисторозсічені внизу і прості лінійні вгорі, голі або вкриті сіруватим шовковистим пушком. Квітки жовті або червонуваті, в дрібних (2-3 мм у поперечнику) овально-кулястих кошиках, зібраних у китиці, які складають волотисте суцвіття. Цвіте полин польовий у липні - серпні. Поширений полин польовий у середній і південній смузі Європейської частини колишнього СРСР, Середньої Азії, Західного Сибіру, на Кавказі.
Полин польовий росте на піщаних місцях, у степах, сосняках, на пустирях, на дорогах (рис. 62).
:рис2:
Використовуються квітучі гілки та листя.
Хімічний склад
Трава полину польового мало вивчена, у ній знайдено ефірну олію: у листі 0,11-0,19%, у квітучих верхівках 0,21%.
Дія та застосування
У народній медицині застосовують полин польовий як ранозагоювальний засіб; відвар квітучих гілок п'ють за маткових кровотеч, за запалення сечового міхура; настій - за болю в шлунку, жіночих хвороб, за зубного болю у вигляді полоскань. Зі свіжого листя зі свинячим жиром роблять мазь і прикладають до наривів, скалок; застосовують у разі пітливості ніг. Трава полину використовується для обкурювання повітря біля хворих.
У напівпустелі наземна частина полину польового є переважною пасовищною рослиною..
