Перстач прямостоячий (potentilla tormentilla neck). Властивості перстачу. Застосування перстачу в сучасній фітотерапії та лікування ним захворювань

Перстач прямостоячий (калган) - багаторічна трав'яниста рослина з родини розоцвітих з дерев'янистим, циліндричним, горизонтальним, коротким, червоно-бурим кореневищем, з численним тонким корінням. Стебло прямостояче, з волосками, вгорі гіллясте, висотою до 50 см. Стеблове листя трійчасте, сидяче, з двома великими прилистками. Квітки дрібні поодинокі, сидять на довгих тонких квітконіжках. Віночок чотирилопатевий золотисто-жовтий при основі з червонуватою плямою. У інших видів перстачу віночок п'ятипелюстковий. Цвіте перстач прямостоячий з травня до серпня (рис. 42).


:рис1:


Поширений перстач прямостоячий майже по всій території Європейської частини СРСР. Зростає на лісових галявинах, у розріджених хвойних лісах, між чагарниками, на сирих і суходольних луках.

Використовуються кореневища 3-7 см довжини, без коренів. Збираються під час відмирання надземних частин у вересні, жовтні або у квітні, травні - до появи кореневого листя. Запаху перстач прямостоячий не має, смак сильно терпкий.

Хімічний склад і властивості перстачу

Корисні властивості перстачу були вивчені стародавніми лікарями і сучасними фітотерапевтами. Кореневище містить дубильні речовини (15-25%), крохмаль, хінну, яблучну та елагову кислоти, віск, смолисту речовину, камедь, червоний флобафен, сліди ефірної олії, яка містить цинеол, цукри (5%).

Властивості перстачу прямостоячого допомагають побороти багато недуг. Рослину використовують для приготування багатьох лікарських препаратів.

Дія та застосування перстачу

В'яжучі, кровоспинні та бактерицидні властивості перстачу (кореневища) використовують у медицині за різних запальних захворювань травного тракту (ентерити, ентероколіти, диспепсії), як кровоспинний засіб у разі шлункових, кишкових, маткових кровотеч. Зовнішньо застосування перстачу рекомендовано в разі запальних процесів у порожнині рота у вигляді змазувань і полоскань, у разі опіків, мокнучих екзем та інших шкірних захворювань.

Кореневище перстачу увійшло до державної фармакопеї колишнього СРСР 1961 р.

У Болгарії застосування перстачу у вигляді відварів і тинктур вважається ефективним засобом від діареї, дизентерії, від гастритів, ахілії, виразки шлунка, як кровоспинний засіб, а також від захворювань печінки, жовтяниці, подагри та ревматизму.

Зовнішньо у вигляді відвару застосування перстачу рекомендують у разі ран, контузій, геморою, екземи та за трихомонадних кольпітів у вигляді спринцювань.

У вітчизняній народній медицині перстач прямостоячий застосовують як в'яжучий, протизапальний, бактерицидний, знеболювальний, жовчогінний, кровоспинний, ранозагоювальний, відхаркувальний засіб. Застосовують властивості перстачу у вигляді настою в разі проносів, захворювань шлунково-кишкового тракту, виразки шлунка, хвороб печінки, подагри, кровотеч. Зовнішньо - при виразках, ранах, опіках, обмороженні, ангіні та захворюваннях шкіри.

Кореневища перстачу прямостоячого ми використовуємо як в'яжучий, бактерицидний і кровоспинний засіб у разі дизентерії та виразкового коліту..