:рис1:
У дикому вигляді базилік м'ятолистий зустрічається в Північно-Східній Африці, Південній частині Аравійського півострова, на острові Мадагаскар. У СРСР вирощують як однорічну рослину, оскільки базилік м'ятолистий вельми чутливий до низьких температур і вже за настання невеликих заморозків (-1-2°) гине.
Використовується квітуча надземна частина рослини без здерев'янілих частин стебла.
Хімічний склад (корисні властивості базиліка)
Корисні властивості базиліка відомі лікарям з давніх часів. Надземна частина рослини містить ефірну олію (у листках 1,6-6%, у суцвіттях 1,5-3,5%, у стеблах до 0,3%). Основним компонентом ефірної олії є правовертальна камфора (55-80%) і низка інших терпенів. Базилік м'ятолистий - джерело отримання природної камфори.
Дія та лікування базиліком
Базилік м'ятолистий має здатність збуджувати центральну нервову систему, особливо центр довгастого мозку, і посилювати діяльність серця, малотоксичний, у великих дозах викликає судоми клонічного характеру. Лікування базиліком місцево чинить подразнювальну й антисептичну дію. Камфора застосовується всередину і у вигляді ін'єкцій камфорної олії в разі ослаблення серцевої діяльності, асфіксії, колапсу, отруєнь наркотичними і снодійними засобами. У великих дозах застосовується для судомної терапії, при лікуванні шизофренії. Корисні властивості базиліка, що містяться в ефірній олії рослини, збуджують апетит, діють протизапально в разі хронічних гастритів, колітів, рекомендують у разі запалення нирок, ниркових мисок і сечового міхура, а також у разі кашлю, кашлюку. Лікування базиліком зовнішньо рекомендується у вигляді компресів із настою в разі ран і екземи.
Лікування базиліком у Болгарії рекомендується в разі пієліту з явищами дизурії, циститу, кашлюку. Настій готують із 4-5 г трави з 250 мл (сильна доза) або 500 мл (слабка доза) окропу - це добова доза. У болгарській народній медицині сік зі свіжого листя базиліка використовують у разі гнійного запалення середнього вуха; зовнішньо - у разі ран, що важко гояться. Не дивлячись на корисні властивості базиліка, під час застосування слід бути обережним, оскільки вищі дози діють дуже дратівливо.
Лікування базиліком (його квітками) в індійській медицині застосовують як сечогінний і заспокійливий засіб, плоди - за гонореї, дизентерії та хронічного проносу, коріння - за кишкових захворювань у дітей (Chopra et al., 1956).
Верхівки трави базиліка оффіцинальні у Франції та Венесуелі (Klan, 1948).
Корисні властивості базиліка широко відомі й у вітчизняній медицині. У російській народній медицині базилік м'ятолистий застосовують у разі ревматизму, головного болю, блювоти й аменореї, суху подрібнену траву - у вигляді нюхального тютюну в разі тривалого нежитю для збудження чхання, слизовий настій із насіння прикладають у вигляді компресів у разі запалення очей і до тріщин на сосках. Настій із трави базиліка має приємний запах і використовується замість чаю, для ванн і припарок. Ефірну олію використовують у парфумерії.
Рослина вживається при виготовленні лікерів "бенедиктин" і "шартрез".
Надземна частина базиліка м'ятолистого, зібрана в період цвітіння, використовується нами як ароматичний і протизапальний засіб у разі захворювань нирок..