Буквиця лікарська (betonica officinalis). Властивості буквиці. Лікування буквицею

Буквиця лікарська - багаторічна трав'яниста рослина із родини губоцвітих. Стебло має чотиригранне, до 60 см висоти. Листки черешкові, довгастояйцеподібні, вкриті короткими волосками. Квітки великі, неправильні, сидять у пазухах верхнього листя, багатоквітковими напів-мутовками, зібраними на кінці стебла у вигляді колосовидного суцвіття. Цвіте буквиця лікарська з червня до серпня (рис. 12).


:рис1:


Поширена буквиця лікарська в Європейській частині СРСР, на Кавказі та Уралі. Зростає на сухих луках, піднесених місцях, між чагарниками і в лісах.
Використовується трава із суцвіттями, зібрана на початку цвітіння.

Хімічний склад і властивості буквиці



Властивості буквиці використовують у медицині з великою обережністю. У траві буквиці виявлено гіркі та дубильні речовини, стахідрин, бетоніцин, холін (Норре, 1958), алкалоїди. Буквиця лікарська в хімічному відношенні вивчена мало.

Дія та лікування буквицею



У СРСР у науковій медицині буквицю лікарську не застосовували.

У Франції властивості буквиці відомі і застосовуються в лікуванні. Трава буквиці є офіційною сировиною (Klan, 1948).

У Болгарії в народній медицині лікування буквицею застосовують за шлунково-кишкових захворювань, підвищеної кислотності, проносу, бронхіту, астми, кашлюку, запалення нирок і сечового міхура, як зміцнювальний засіб за нервового виснаження, запаморочення, головного болю, епілепсії, ревматизму, подагри, жовтяниці, новоутворень та ін. Застосовують у вигляді настою: 5-6 г подрібненого листя і коріння або тільки коріння настоюють на 500 мл окропу - денна доза.

У НДР застосовували лікування буквицею за підвищеної дратівливості та стомлюваності, за подагри, печії, як засіб, що розчиняє слиз, за захворювань легень, бронхіальної астми, у вигляді чаю з цукром, як засіб, який сприяє відділенню мокротиння і має протикашльовий ефект. У разі водянки та жовтяниці сік буквиці, змішаний із медовою водою, рекомендується вживати по 1 чайній ложці 3 рази на день. Буквиця лікарська також вживається у вигляді екстракту для розтирання (F. A. Bassler, 1957).

У вітчизняній народній медицині властивості буквиці застосовували за різних недуг. Лікування буквицею рекомендовано у вигляді відвару трави в разі катару дихальних шляхів, радикуліту, у разі хвороб печінки, шлунка, як засіб, що знижує артеріальний тиск, заспокійливий, посилює обмін речовин. Відвар коренів п'ють у разі нервових захворювань. Кореневище вживалося як проносний і блювотний засіб. А. В. Суворов у "Науці перемагати" рекомендував: "...міцному шлунку буквиця в теплій воді або корінь кінського щавлю". Листя в деяких місцях замінюють чай.

Надземну частину буквиці ми застосовуємо як гіпотензивний, такий, що зменшує збудливість центральної нервової системи, поліпшує обмін речовин, засіб у разі гіпертонічної хвороби, атеросклерозу та захворювань нирок.
.
Джерело, автор:
Н.Г. Ковальова Лікування рослинами. Нариси з фітотерапії
LAST ID статті: 1096
Дата додавання: 14-11-2025; 15:38:40
Додав: admin
Кількість переглядів: 31
Розділ статті: 5