Гіпертонічна хвороба - найчастіше і найтяжче захворювання, широко поширене в усіх європейських та інших країнах, особливо у США.
Організм людини перебуває під впливом зовнішнього середовища, з яким його пов'язує нервова система. Пристосування до постійно мінливих умов навколишнього середовища також здійснюється за допомогою нервової системи.
У сільських місцевостях, де значно менше різних подразників, де чисте повітря, багато рослин, простіші умови життя, - гіпертонічна хвороба поширена незрівнянно рідше, ніж у містах.
У великих промислових центрах для людей віком від 20 до 50 років нормальний артеріальний тиск становить: систолічний у межах 140 мм рт. ст. ст., діастолічне 90 мм рт. ст. ст. У віці старше 50 років воно може бути вищим і в цілком здорових людей.
У виникненні та розвитку гіпертонічної хвороби радянськими вченими провідна роль відведена порушенню діяльності нервової системи, біохімічним процесам в обміні речовин, факторам, що привертають увагу, - спадковим, віковим, атеросклерозу і перенесеним раніше захворюванням нирок.
Дослідження останніх років етіології та патогенезу цього захворювання повністю підтвердили ураження всього організму під час хвороб, які супроводжуються порушенням функції вищих відділів центральної нервової системи. Численними морфологічними роботами вітчизняних і зарубіжних патологоанатомів, які досліджували судини, органи й системи за цієї хвороби, доведено ураження всіх органів і систем (судин мозку, серця, печінки, нирок, надниркових залоз, шлунково-кишкового тракту, селезінки, легень, щитоподібної залози, периферійної нервової системи та навіть кісткової тканини, де відмічаються ущільнення внаслідок порушень). Ці дані повністю підтверджуються клінічними симптомами та перебігом гіпертонічної хвороби.
Характерно, що чим вищий ступінь психоемоційного навантаження в роботі, тим частіше зустрічається гіпертонічна хвороба. Для розвитку цієї хвороби недостатньо одних нервових подразників, яким піддається величезна кількість людей, хворіють же далеко не всі, що залежить від особливості реакції організму на подразники. Хворі на гіпертонічну хворобу частіше мають сильні процеси вищої нервової діяльності. Це частіше люди енергійні, діяльні, вольові, і хвороба в них виникає внаслідок постійного перенапруження, перевтоми нервово-психічної сфери.
Цікавим є той факт, що молоді люди, які реагують на різноманітні негативні та навіть позитивні емоції більш бурхливо, ніж інші, часто схильні до гіпертонії. Така гіперактивність вазомоторного апарату в молодих суб'єктів нині може бути встановлена спеціальними методами досліджень. Крім того, іноді спеціальними дослідженнями можна встановити і деяке зменшення ниркового кровотоку як результат скорочення ниркових судин. Це дає широкі можливості ранньої профілактики цього важкого захворювання в самому його зародковому стані.
У наші завдання не входить висвітлювати етіологію гіпертонії, яку нині значною мірою з'ясовано, патогенез, що залишається повністю не розкритим, і патологоанатомічну картину, яка становить величезний інтерес для вчених.
Зупинимося на клінічних симптомах: спочатку періодично підвищується артеріальний тиск, згодом він стає стійким і визначеним. З'являються головні болі, запаморочення, миготіння "мушок" перед очима, порушується сон, з'являються серцебиття, загальна слабкість. Пульс стає твердим і напруженим. З'являються кризи, які можуть бути в ранньому періоді хвороби і проходити цілком сприятливо. Часта ж їхня поява характеризує важчу форму хвороби і може дати важкі ускладнення з боку мозку та коронарної системи.
У міру розвитку гіпертонії з'являється гіпертрофія лівого шлуночка, посилюється верхівковий поштовх, з'являється акцент другого тону над аортою. Аорта деформується.
Між гіпертонічною хворобою та атеросклерозом є тісний зв'язок, і часто ці два процеси поєднуються, з'являється коронарна недостатність із типовими нападами стенокардії, причиною якої слугує атеросклероз артерій, а гіпертонія сприяє їхній появі. Хворих починає турбувати задишка під час фізичного навантаження, а пізніше й ночами у вигляді нападів серцевої астми з кашлем.
У пізніші періоди гіпертонічна хвороба обтяжується недостатністю правого серця, збільшується печінка, з'являються набряки. У пізньому періоді з'являється нирковий артеріосклероз із явищами гематурії, альбумінурії, зниженням концентраційної здатності та затримкою азотистих шлаків. Відповідно до ураження нирок розвиваються і симптоми ураження очного дна.
Перебіг гіпертонії поділяють на три стадії та три фази: фаза IA характеризує передгіпертонічний стан, і артеріальний тиск піднімають тільки під час нервового напруження; 1Б стадія характеризується скороминущою (транзиторною) артеріальною гіпертонією. У IIA стадії артеріальна гіпертонія нестійка, а в стадії ПБ - стійка. У стадії IIIА (склеротичній) гіпертонія набуває незворотного характеру, але компенсована, і в стадії ШБ хворі втрачають працездатність.
Лікування гіпертонії спрямоване головним чином на поліпшення функції нервової системи та усунення перенапруги шляхом організації систематичного, якомога активного, відпочинку, припинення зловживання спиртними напоями і тютюном. Корисними є санаторно-курортне лікування і фізіотерапевтичні процедури, спрямовані на зміцнення нервової системи (тільки для хворих у I і в IIA стадії).
Зупинимося на режимі харчування, оскільки значна частина хворих на це захворювання має надмірну вагу.
Гіпертонія й атеросклероз супроводжуються збільшенням вмісту ліпідів у крові, тому жири тваринного походження даним хворим слід замінювати вживанням рослинних олій (особливо маслинової та кукурудзяної).
Зловживання білковою їжею також сприяє підвищенню артеріального тиску, особливо якщо не обмежене вживання кухонної солі, яка за білкового голодування такого шкідливого впливу не чинить. Надмірне споживання натрію сприяє втраті калію, який має антисклеротичні властивості і є ніби антагоністом натрію. Кожна клітина в людському організмі охороняє запас свого калію і прагне не пропускати у свою цитоплазму хлористий натрій. Відомо, що опірність організму до різних шкідливих впливів величезна, тому необхідно тільки прагнути полегшити йому це завдання. Такі продукти, як курага, банани, абрикоси, персики, чорниця, вишня, малина, капуста, печена картопля, рис тощо.багаті на вміст калію, можуть у цьому бути вельми корисними.
Для поліпшення смаку під час малосольової дієти, яку ми рекомендуємо проводити тільки періодично, їжу корисно підкислювати соком лимона, журавлини; прянощі вживати дозволяється: наприклад, перець, цибулю, гірчицю, хрін, коріандр, кріп, кмин, а часник у разі атеросклерозу та гіпертонічної хвороби ми радимо обов'язково вживати по одному-два зубки 2 дні поспіль, зробити перерву 1-2 дні. Особливо корисно його вживати в осінні дні, коли погода сприяє поширенню різних інфекційних захворювань.
Гриби, помідори, молоко, різні фруктові та овочеві соки в комбінаціях також корисні. Відварене м'ясо, риба, дичина рекомендуються не частіше 3 разів на тиждень. Необхідно пам'ятати, що у вегетаріанців гіпертонія й атеросклероз трапляються рідше, але серед довгожителів майже немає вегетаріанців. Отже, краще періодично вживати молочнорослинну їжу, а в інший час і м'ясну.
Вживання рідини - індивідуально: якщо немає набряків, то рідину необхідно вживати до 2 л на день. Таким чином, обмеження йде переважно шляхом періодичного обмеження кухонної солі і головним чином боротьби з переїданням. За 2-3 тижні корисно проводити один безсольовий день.
За гіпертонічної хвороби й атеросклерозу необхідна лікувальна фізична культура, бо під впливом фізичних вправ врівноважуються процеси збудження й гальмування в корі головного мозку, посилюються рефлекторні зв'язки, поліпшуються обмінні процеси, покращується кровообіг, зміцнюється серцевий м'яз, поліпшується дихання. У м'язах, що відпочивають, тільки частина капілярів розширена, тоді як у м'язах, що працюють, розширені майже всі.
И. П. Павлов надавав величезного значення фізичній культурі й особливо пішохідним прогулянкам, які тренують серцево-судинну систему і корисні людям, що займаються розумовою працею.
Під час призначення фітотерапії необхідно враховувати весь цей комплекс і знати, що лікарські речовини рослинного походження та харчові речовини однаково діють на організм; вони або приносять неоціненну користь, або можуть завдати шкоди в разі неправильного їх використання.
Лікування гіпертонічної хвороби з лікарських рослин ми проводили у 30 хворих, які перебувають у клінічних умовах, і у 20 - у поліклінічних з I і II стадією гіпертонії, у деяких хворих захворювання протікало на тлі помітного порушення загального обміну речовин.
Для приготування лікувальних настоїв ми користувалися майже тими самими інгредієнтами, що й за атеросклерозу, з обов'язковим використанням сухоцвіту болотяного, глоду кров'яно-червоного, цмину та буркуну. За схильності у хворих до набряків ми 5-6 г суміші заварювали 200 мл окропу і призначали по 40 мл 4 рази на день за 10-15 хвилин до їди.
Лікарський збір від гіпертонії №1
Береза біла, лист 10г
Роза біла, пелюстки 10 г
Донник лікарський, трава 10 г
Мордовник звичайний, плоди 10 г
Солодка гола, корінь 10 г
Липа серцеподібна, квітки 20 г
Малина звичайна, плоди 20 г
Душиця звичайна, трава 20 г
Мати-й-мачуха, лист 20 г
Подорожник великий, лист 20 г
Хвощ польовий, пагони 30 г
Буквиця лікарська, трава 30 г
Кроп городній, трава та насіння 30 г
Аніс, плоди 30 г
Меліса лікарська 30 г
Пустирник п'ятилопатевий, трава 30 г
Глід кров'яно-червоний, квітки та плоди 40 г
Шипшина, плоди (потовкти) 50 г
Безсмертник піщаний, трава 50 г
Горобець багновий, трава 60 г
Збір від гіпертонії (столову ложку 5-6 г) заварювати 500 мл окропу, томити 30 хвилин і вживати по 150 мл 3 рази на день за 10-15 хвилин до їди. Смак настою приємний, запах ароматний. Останню вечірню дозу можна пити перед сном, не заїдаючи.
Лікування гіпертонії проводили у хворих, які перебували в клінічних умовах, протягом одного місяця, у 5 хворих після виписки - протягом року; у хворих, які проходили фітотерапію амбулаторно, - протягом року і більше. Під час лікування настоєм із трав інші гіпотензивні засоби не призначали.
Лікування гіпертонії фітотерапією зазвичай починалося з 3-5-го дня перебування хворих у клініці. Протягом цього терміну здійснювали ретельне спостереження за коливаннями артеріального тиску, змінами рівня холестерину в крові, протромбінового часу, а також за іншими видами клінічних досліджень.Під впливом проведеної терапії у більшості хворих наставало помітне поліпшення загального стану: зменшувався головний біль, запаморочення, біль у серці, нормалізувався сон. Починаючи з 7-8-го дня хвороби відзначалося поступове зниження артеріального тиску. Лікування гіпертонії лікарськими травами призводило до поліпшення загального стану, наставало помітне зниження артеріального тиску, який у деяких хворих до дня виписки з клініки нормалізувався. Так, в одного хворого артеріальний тиск із 260/150 мм рт. ст.ст. знизилося до 170/100 мм; у 4 хворих - із 240/130 - 220/120 мм рт. ст.ст.- до 170/100-140/75 мм; у 2 хворих - зі 190/120 мм рт. ст. ст. знизилося в однієї до 150/90, а в іншої - до 135/70 мм.
У 12 хворих артеріальний тиск, що коливається в межах 200/100 мм рт. ст. ст.знизилося до 150/80 - 120/70 мм, у решти хворих воно не перевищувало 170/90 і знижувалося до 120/70 мм. Одночасно наставало зниження вмісту холестерину крові, а також протромбінового часу. Усе це свідчило про позитивне лікування гіпертонії фітотерапією.
Хворим, які перебувають на амбулаторному лікуванні, ми додатково рекомендували робити теплі ножні або загальні лікувальні ванни з настою наступних трав: болотяної сухоцвіту, материнки, берези, квіток липи, шавлії, чебрецю і шишок хмелю по 10 г кожного інгредієнта на дві ванни. Усі зазначені рослини заварювати 3 л окропу, парити 2-3 години, процідити в наповнену водою ванну (ділянка серця не має бути покрита водою). Ванну приймати від 5 до 15 хвилин після гігієнічного душу. Такі ванни чинять протизапальну дію і показані в разі запаморочень та екстрасистол.
Крім вживання настоїв і ванн, під час лікування гіпертонії ми рекомендуємо навесні й восени застосовувати п'явки: за кардіальної форми - на ділянку серця, за церебральної - за вуха по 4-6 п'явок.
На своєму практичному досвіді ми переконалися в тому, що в разі недостатньо хорошої роботи нирок, у разі поганих аналізів сечі потрібне чергування настоїв: один день приймати настій рослин від гіпертонічної хвороби, інший - від захворювань нирок; якщо ж має місце гепатотропний фактор, то відповідно треба чергувати з настоєм від захворювань печінки (див. спеціальний розділ). Крім того, ми вважаємо за необхідне в разі гіпертонічної хвороби та атеросклерозу вживання гіркоти, особливо в осінньо-весняні періоди.
Лікарський збір від гіпертонії №2
Верба, кора
К кульбаба лікарська, цвіт і листя
Полин звичайний, трава
Тисячелистник, трава
5 г зазначеної суміші заварювати 150 мл окропу і приймати по 60 мл вранці та перед обідом за 10-15 хвилин до прийому основного настою. Гіркоти вживати необхідно з перервами, оскільки до них буває звикання при тривалому вживанні. Під час менструації приймати не рекомендується.
Отже, врегулювання режиму життя, харчування, індивідуальна фізична культура з обтиранням усього тіла влітку холодною водою, взимку й восени - теплою, ванни з лікарських рослин, масаж (за показаннями) і вживання настоїв із правильно й розумно підібраних лікарських трав дадуть змогу запобігти гіпертонічній хворобі, повністю вилікувати або обмежити її розвиток.
Лікування гіпертонії необхідно починати якомога раніше.
Усі описані нами в цьому розділі настої з лікарських рослин можна вживати тривалий час (окрім гіркоти), роблячи невеликі, у 5-10 днів, перерви через кожні півроку. Під час менструальних днів ми рекомендуємо жінкам також робити перерви в лікуванні..
