Рани, забої
У разі невеликих ран і ударів із хорошим ефектом можна скористатися такими рецептами.
Горіх волоський. Подрібнене його листя (1 столова ложка) заливають 200 мл соняшникової олії і ставлять у тепле місце на 7 діб. Потім кип'ятять на водяній бані 2 години. Двічі проціджують і нагрівають 2 години на водяній бані. Додають до складу 15 г підігрітого жовтого воску, добре перемішують. Накладають на рани, удари, розтягнення.
Приготувати настій: 3 чайні ложки сухого листя на 500 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують. Використовують для пов'язок і компресів, а також приймають як кровоочисний засіб, якщо виникли рани чи забої, по 1/3 склянки 3 рази на день.
Сосна, ялина. Смола-живиця є одним із найкращих ранозагоювальних засобів, якщо ви отримали рани або удари. Безпосередньо свіжою живицею змастити рани, тріщини. Змащувати 1 раз на день. Загоєння настає швидко.
Бузок. Свіже її листя (або пов'язку, змочену соском листя) прикладають на 2-3 години до гнійних ран. Курс лікування - 7 днів.
Слива. Свіже або розпарене її листя під час накладення на рани сприяє лікуванню гнійних або виразкових уражень.
Вишня. Її листя має кровоспинну дію.
Шовковиця (біла і чорна). Приготувати мазь: 2 столові ложки порошку кори стовбура змішати з 1-1,5 склянками соняшникової або іншої рослинної олії. Вживати для змащування. Забиті місця, порізи та рани швидше загоюються.
Черемха. Свіжий сік ягід використовують у вигляді примочок і компресів як ранозагоювальний засіб.
Евкаліпт. Приготувати відвар: 10 г свіжого листя на 200 мл води. Кип'ятити 15 хвилин на водяній бані, настояти 1 годину, процідити. Відвар застосовується для лікування гнійних ран.
Апельсин. Його сік (завдяки високому вмісту фітонцидів і своїм антисептичним властивостям) використовують для промивання ран і виразок, що довго не гояться. Удари також можна лікувати цим засобом.
Клен платаноподібний. Приготувати настій: 1 чайна ложка подрібнених плодів, 2 столові ложки листя або 1 столова ложка подрібненої кори на 250 мл окропу. Настоювати на водяній бані 1 годину. Отриманим настоєм промивають гнійні рани і рани, що важко загоюються.
Пролежні
Пролежні - патологічні зміни тканин дистрофічного або виразково-некротичного характеру, виникають у ослаблених хворих, що лежать, на місцях, які піддаються систематичному тиску.
У перший час, коли виникають пролежні, хворі рідко скаржаться на сильні болі, частіше вони відзначають слабку локальну болючість, відчуття оніміння. У разі розвитку ж процесу за типом вологого некрозу омертвілі тканини набувають виразного вигляду, з-під них відокремлюється смердюча каламутна рідина, у тканинах, що розпадаються, починають швидко розмножуватися патогенні мікроби. Гнильна мікрофлора може призвести до розвитку вологої гангрени. Якщо і в цей час не вжити термінових лікарських заходів, то гнильний процес може поширитися вглиб тканини аж до кісток.
Пролежні потрібно починати лікувати якомога раніше. Що швидше піде процес зцілення, то швидше можна їх позбутися. Поряд із лікарськими призначеннями непоганий ефект можна отримати за рецептами народної медицини.
Пролежні можна вилікувати за допомогою таких засобів.
Береза. Приготувати настоянку: 1 столову ложку бруньок залити 5 столовими ложками 45%-го спирту або горілки. Настояти 10 днів у щільно закритому посуді. Процідити. Вживати для протирання шкіри.
Приготувати мазь від пролежнів: взяти 2 частини кори дуба, 1 частину кори чорної тополі, 7 частин олії коров'ячої. Усе змішати і настояти в духовці протягом ночі. Вранці прокип'ятити на малому вогні 30 хвилин, процідити, віджати і злити в банку. Використовувати мазь від пролежнів для обробки шкіри.
Приготувати збір:
квітки нагідок лікарських - 4 столові ложки;
пелюстки червоної культурної троянди - 3 столові ложки;
листя ожини сизої - 7 столових ложок;
трава вербени лікарської - 3 столові ложки;
трава хвоща польового - 3 столові ложки;
молода кора дуба черешчатого - 4 столові ложки.
6 столових ложок збору кип'ятять 7-12 хвилин в 1 л окропу на малому вогні, настоюють 2-3 години, проціджують і застосовують для обробки шкіри.
Дуб. Свіже листя його прикладають до нагноєнь тканин, що починаються.
Тополя чорна. Приготувати мазь від пролежнів: подрібнені бруньки на 96%-му спирту (1:1) настоюють 3 дні, додають 6 частин свіжотопленого свинячого жиру, настоюють 4 години при температурі 70°С, проціджують. Застосовувати мазь від пролежнів зовнішньо.
Фурункульоз
Фурункульоз, як відомо, - гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула і навколишньої сполучної тканини, зумовлене впровадженням патогенних мікроорганізмів. Фурункульоз має чинники виникнення: забруднення шкіри, особливо хімічними речовинами (мастила, охолоджувальні суміші тощо).) пиловими частинками в поєднанні, як правило, з тривалим тертям відповідних ділянок шкіри. Не так вже й рідко фурункульоз розвивається у хворих на цукровий діабет.
Фурункульоз може швидше загоїтися, якщо використовувати такі рецепти.
Кедр сибірський. Його смолу в суміші з вершковим маслом застосовують зовнішньо.
Горіх волоський. Розжоване ядро прикладають до нариву.
Береза. Її сік приймати по 1 склянці 3 рази на день як протизапальний і як загальнозміцнювальний засіб.
Ялина європейська. Приготувати мазь: по 1 столовій ложці смоли ялинової, воску, меду, соняшникової олії змішати й розігріти на вогні, остудити. Застосовувати для обробки нариву.
Ялиця сибірська. Використовується компрес: суміш ялицевої олії (70%) і 30% мазі Вишневського (придбати в аптеці) наноситься на бинт і прикладається до фурункулів, карбункулів, панарицій. Пов'язку міняти 2-3 рази на добу. Під час лікування може виникнути невеликий опік, але це не страшно. Поліпшення зазвичай настає через 2 дні.
Інжир. Розварені плоди прикладають до наривів для прискорення їх дозрівання.
Черемха. Свіже її листя прикладають у вигляді компресів до фурункулів.
Осика. Приготувати настоянку: 50 г бруньок, 50 г свіжого листя і 100 г кори гілок на 500 мл 70%-ного спирту настоюють 10 днів, проціджують. Застосовують зовнішньо. Одночасно бажано приймати всередину по 20-30 крапель 3-4 рази на день..
