Клен платаноподібний
Клен платановидний росте в наших європейських широколистяних і змішаних лісах. Культивується він у парках і садах. Дерево досягає висоти 20 м. Крона його розлога, кора сіро-бурого кольору, молоді пагони - червонуватого. Листки на довгих черешках, пальчасто-п'ятилопатеві. Квітки клена жовтувато-зелені. Плід плоский, з двома крилами (розпадається на 2 горішки). Цвіте дерево у квітні-травні, а плодоносить у вересні.
:рис1:
Для лікувальних цілей заготовляють клен платаноподібний, а саме його кору коренів і гілок. Листя заготовляють влітку, плоди - восени, а сік - навесні.
У плодах клена, його коренях і гілках виявлено алкалоїди, сапоніни, дубильні речовини. Сік містить вітамін С і різні органічні кислоти.
У народній медицині клен платаноподібний здавна використовують під час лікування хвороб нирок і сечового міхура, а також як відхаркувальний засіб у разі застудних захворювань. Настоєм із подрібнених плодів промивають гнійні рани, які важко гояться. Сік клена заповнює в організмі вітамін С, його приймають і як загальнозміцнювальні ліки.
Лавр благородний (бобкове дерево)
Рідкісна господиня не кине в суп лаврушку, адже завдяки їй страва виходить смачнішою й ароматнішою. В Елладі та Стародавньому Римі лавр благородний вважався священним деревом. Його висаджували біля храмів, присвячених богу Сонця і еталону чоловічої краси, переможця завжди зображували з лавровим вінком на голові. Здавна лавр був символом величі та перемоги. Але не всі знають, що лавр - справжній лікар.
Лавр благородний - вічнозелене дерево заввишки до 18 м. Кора його бура, гладка, а крона густа. Листя довгасто-ланцетне, загострене, шкірясте, зверху блискуче, з пряним своєрідним запахом. Квітки одностатеві, складаються з 4 листочків, вони зібрані в численні пазушні парасольки. Плід - чорно-синя еліптична еліптична кістянка. Цвіте лавр благородний у березні-травні, плодоносить у жовтні-листопаді. Культивується дерево як декоративна рослина.
Заготовляють листя взимку, а плоди - після їхнього дозрівання.
Лавр багатий на фітонциди, містить безліч необхідних нам мікроелементів, дубильних речовин. Його листя багате ефірною олією, кислотами (оцтова, валеріанова, капронова). У плодах є ефірна олія, фітостерин, смоли, спирт.
:рис2:
Лавр благородний здатний виводити шлаки з організму, підвищувати імунітет. Настій із нього виганяє пісок і камені з нирок, знімає спазми, збуджує апетит. Він входить до складу рослинної олії, яку використовують під час лікування артритів, міозитів, невралгії. Настій корисно пити при захворюваннях шкіри, при ревматизмі, остеохондрозах.
Лаврову олію використовують зовнішньо за вищевказаних захворювань.
Лимон (цитрус лимон)
Лимон, як відомо, вічнозелене дерево, що досягає висоти 3-4 м, крона дерева пірамідальна або розлога, колюча. Листя довгасто-яйцеподібне, загострене, шкірясте, блискуче, з характерним запахом. Плід білий, ягодоподібний, зморшкуватий, з насінням. Цвіте цитрус лимон у травні-червні, плодоносить у листопаді-грудні.
:рис3:
З лікувальною метою заготовляють плоди, шкірку (цедру), сік.
У плодах є лимонна кислота, цукри, солі калію, мідь, вітаміни А, В1, В2, С, Р, флавоноїди, фітонциди. У шкірці плодів, у листі та в насінні міститься ефірна олія.
Цитрус лимон, завдяки великому вмісту в ньому лимонної кислоти, добре втамовує спрагу, чинить сечогінну та жовчогінну дію. Має лимон і протизапальний, бактерицидний, протиглистовий ефекти.
Настоянка з лимонної цедри збуджує апетит, діє заспокійливо. Чинить вона і болезаспокійливу дію в разі ревматизму, подагри, радикуліту.
Лимонний сік показаний хворим у разі відкладення солей, подагри, ревматизму, хронічного гастриту зі зниженою кислотністю шлункового соку. А розведений водою лимонний сік використовують для полоскання порожнини рота і горла. Ним протирають шкіру, уражену грибками, а також використовують для виведення веснянок і родимих плям..
