На відміну від методики класичного голодування нами розроблено методику голодування так званого умовного або фізіологічного голодування, адаптовану до сучасних урбанізованих умов промислових міст, оскільки основний контингент тих, хто лікується, живе, хворіє та лікується саме в містах.
У великих крайових, обласних і столичних клініках, як відомо, часто лікуються пацієнти, яких не вилікували в дільничній або в районній лікарні в місті.
Через брак у місті збереженого екологічного середовища, в якому має відбуватися лікування, тобто екологічна реабілітація пацієнта, ми пропонуємо методику природного лікування, що максимально екологізує внутрішнє середовище організму, наскільки це можливо в міських умовах.
Цю методику голодування з незмінним успіхом застосовували автори протягом останніх двадцяти років у Єревані, Краснодарі, Ростові, Пермі. Вона не передбачає стаціонарного лікування з огляду на відсутність подібних установ, як у місті, так і на селі.
Курс проводиться у вигляді лекції та практичних семінарів, які навчають основ природного лікування з одночасною реалізацією отриманих знань вдома. Ті, хто лікується, в основному службовці держустанов або фірм, змушені поєднувати лікування з роботою, не порушуючи режиму роботи і лікування.
Саме тому (а також внаслідок забрудненості повітря) радикальне припинення харчування (пиття дистильованої води) тут неприйнятне. Здійснене самостійно, з ініціативи пацієнта, таке голодування нерідко призводить до вельми небажаних наслідків - виразки шлунка, шлункової кровотечі або психічного зриву.
Розглянемо відмінність нашої методики від класичної (за П. Бреггом і Ю. С. Ніколаєвим).
Лікування починається з пиття сольового проносного (сульфат магнію - 25-50 г, залежно від ваги хворого), за відсутності виразки або ерозивного гастриту. За наявності зазначеної патології (або дітям) як проносне дають рицинову олію або відвар трави сени. Залежно від стану пацієнта (ступеня зашлакованості організму) - одно-, дво- або триразовий прийом. Робиться це з метою очищення лімфи, міжтканинної рідини, печінки та кишківника. Слідом за цим слідує, власне, аліментарна депривація, тобто утримання від твердої їжі (жування). Хворий замість дистильованої води вживає відвар очищувальних трав із медом і соком цитрусових. Трави підбирають таким чином, щоб проводили одночасне очищення дихальної, травної та видільної систем організму, в яких проходять основні процеси обміну речовин. Мед і соки цитрусових додають до трав'яного відвару з метою олужнення внутрішнього середовища організму та забезпечення тканинного живлення за відсутності травлення. Це робиться для того, щоб запобігти настанню ацидотичного кризу, що виникає внаслідок розпаду неповноцінних зашлакованих білкових структур в організмі людини, яка відчуває щоденний стрес на важкій роботі й живе в умовах забрудненої атмосфери міста.
У разі голодування на воді (тобто відсутності припливу поживних речовин ззовні) потрібне дотримання умов голодування - фізичний і психічний спокій, а також спостереження фахівця-натуропата. Усе це можна реалізувати тільки в заміському стаціонарі санаторного типу.
Але в місті людина, яка лікує хронічне захворювання (бронхіальну астму, діабет, жовчнокам'яну хворобу) не має цієї можливості, а, навпаки, зобов'язана зберігати життєву активність і працездатність. Саме тому варіант тканинного харчування ідеально підходить для лікування хвороби. Трав'яні відвари з натуральним медом і цитрусовими соками всмоктуються в шлунку, потрапляють у кров і досягають клітин, практично без виділення травних соків. Травні органи перебувають у спокої. Не синтезуються травні ферменти шлунка, печінки, підшлункової залози, оскільки немає субстрату для травлення - харчового хімусу. При цьому спрацьовує ферментативний шунт, тобто активізуються тканинні протеази, що дрімають у лізосомах (клітинних включеннях). Буквально "виливаючись" із лізосом, ці лізувальні (розчинювальні) ферменти відщеплюють зашлаковані неповноцінні тканинні та клітинні структури, омертвілий слиз від бронхіальних стінок (бронхіальна астма, бронхіт, синусит), атеросклеротичні бляшки артеріальних судин, калові маси, що проросли грибковим міцелієм, від стінок товстого кишківника, мертвий епітелій шкірних покривів (усі шкірні хвороби). Протеолітичні ферменти клітин виконують цей очисний процес із точністю, недоступною фармакологічним препаратам, скальпелю хірурга та лазерному променю, завдяки досконалим механізмам саморегуляції в людському організмі.
Тепер травна трубка на всьому своєму протязі, замість розщеплення і засвоєння їжі, починає виділяти тканинні шлаки, розщеплені ферментами самих тканин. У просвіт кишківника, шлунка та ротової порожнини ці шлаки виводять лімфатичні капіляри. Язик вкривається товстим білим, потім зеленуватим і навіть коричнево-чорним нальотом, відчувається гіркота в роті, може наступати відчуття нудоти та навіть блювота, що виникає внаслідок закидання до шлунку з печінки шлаків, які не встигли пройти в кишківник. Для того, щоб уникнути подібних неприємностей, потрібні регулярні щоранкові промивання кишківника фізіологічним розчином (2 літри теплої води (38°С), 2 чайні ложки кухонної солі та 1 чайна ложка харчової соди), який заливають у кухоль Есмарха. Очисну клізму повторюють 3 рази поспіль (усього 6 літрів води за один прийом).
У разі появи нудоти потрібні також промивання шлунка (1-1,5 л теплої води (20-25°С) + 1-1,5 чайної ложки харчової соди).
Подібна система очищення, проведена протягом 14-21 дня (іноді - 36-42 дні - залежно від занедбаності захворювання), виводить з організму величезну кількість мертвих шлакових тканин і готує ґрунт для відновлення здоров'я, тобто синтезу здорових, молодих клітин і тканин на заміну старим, неповноцінним і в прямому розумінні токсичним, які отруюють серце, легені, нирки та нервову систему.
